Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Specifics of materials of the internet media “Zaxid.net”(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Казімова, Юліана; Kazimova, Yuliana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті досліджуються особливості висвітлення матеріалів в інтернет-ЗМІ “Zaxid.net”. Це питання актуальне, оскільки журналістам необхідно знати, як готують свої матеріали сучасні ЗМІ, які теми вони обирають для висвітлення. Зазначимо, що інтернет-ЗМІ “Zaxid.net” має розподіл рубрик за містами України (за назвами міст) та за висвітленням (спорт, медицина тощо). Усі матеріали журналісти викладають на високому професійному рівні, обирають актуальні теми для висвітлення. Необхідно відзначити, що вдалим прикладом великої різноманітності рубрик є інтернет-ЗМІ “Zaxid.net”. У кожному заголовку цікаво висвітлено інформацію. Інтернет-ЗМІ “Zaxid.net” складається з таких рубрик: “Львів”, “Івано-Франківськ”, “Тернопіль”, “Волинь”, “Закарпаття”, “Чернівці”, “Рівне”, “Економіка”, “Нерухомість”, “Авто”, “Дім”, “Курйози”, “Дозвілля” тощо. Заголовки із назвами міст містять поточну інформацію про кожне місто. Інші ж рубрики містять інформацію на дуже різні теми, такі, як життя, політика, уряд тощо. Хорошим прикладом журналістських матеріалів є стаття під назвою – “Укрзалізниця призначила швидкісний потяг з Києва до Тернополя”, в якій журналісти повідомляють, що “Укрзалізниця” призначила фірмовий швидкісний поїзд категорії “Інтерсіті”, маршрут Київ–Тернопіль. Також додали, що з Києва він вирушатиме 2 липня, а з Тернополя – 3 липня. Як повідомляє прес-служба Укрзалізниці, потяг відправлятиметься з Києва щодня о 16:41. та прибуватиме до Тернополя о 22:47 год. Він також повертатиметься щодня о 4:00 і прибуватиме до Києва о 10:03. Поїзд зупинятиметься у Козятині Вінницької області, Вінниці, Хмельницькому та Волочиську Хмельницької області. Загалом, потяг курсуватиме з Києва до Тернополя та в зворотному напрямку шість годин. Ще одним вдалим прикладом роботи журналістів “Zaxid.net” є стаття під назвою “Логістика під час війни”, в якій журналісти пишуть, що з початком бойових дій Україні довелося зіткнутися з російською армією. Відкрите протистояння з Росією стало серйозним викликом для країни, що вимагає загальної консолідації та оптимізації всіх соціальних процесів. І один з найважливіших моментів, на який потрібно звернути увагу, – це переформатування логістики. Журналісти додають, що початок бойових дій не став повною несподіванкою для українців та української влади. Не можна сказати, що з постачанням військ і населення все погано, але проблеми є, і вони досить серйозні, для їхнього вирішення потрібно не лише отримувати військову техніку, гуманітарну та фінансову допомогу, а й будувати економіку на військові потреби та використовувати переваги, зокрема потужний волонтерський рух та досвід успішних бізнес-структур. Оптимізація матеріально-технічного забезпечення – друга проблема після ведення бойових дій, яка є життєво важливою для виживання Української держави. Отож, із вищенаведеного видно, що журналісти цього видання чітко висвітлюють дані, до інформації підбирають гарні фотографії та викладають матеріали лаконічно та професійно. Особливо якісно та на високому професійному рівні журналісти подають інформацію про війну в Україні.Item Information genres of media content in the structure of communication innovations(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Фінклер, Юрій; Finkler, Yuriy; V’yacheslav Chornovil Galician CollegeРозглянуто інформаційні жанри як майданчик для журналістських досліджень. Аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях інформаційних жанрів. Висувається гіпотеза, що за умов капіталізації журналістики розширюються можливості інтерв’ю та його різновидів. Як інтерв’ю, так і репортаж у сучасних капіталізованих мас-медіа взаємодоповнюють одне одного, сприяють оптимізації подання контенту. Більш художньо довершеними є такі випадки медійної практики, коли в інтерв’ю не тільки вводиться репортажний елемент, а й сторонній, часом дуже суб’єктивний, стислий коментар. Практика застосування наукових досліджень у журналістській професії свідчить про загальну ефективність розвідок такого роду. Але науковий, добре налагоджений контекст медійної презентації власних інтенцій диктує журналістові вибір жанру при написанні матеріалу. В інформаційних жанрах авторська інтерпретація фактів містить більшу небезпеку відхилення від реальних подій. Фантазія, допустима з різних причин, може призвести до спотворення істини. Фантазія, пов’язана з конкретним фактом, не створює ніякої нової інтерпретації, а лише доповнює актуальний матеріал. Метод комплексного підходу до вирішення проблеми функціонального змісту інформаційних жанрів має базуватися лише на основі журналістської практики з урахуванням менталітету української аудиторії. Група інформаційних жанрів залишається найстабільнішою в контексті динамічного розвитку та розвивається у міру розвитку капіталізації медіаактивності. Інновації в тематичному розширенні спектру журналістської розвідки значно розширюють межі жанрів. Подібна подача стає таким собі літературним твором, і саме тому критерії аналізу інформаційних жанрів повинні базуватися на їх специфіці.