Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Filters

20221

Settings

Subject: search.filters.subject.167

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    On the role of the logical method of knowledge in scientific and legal research
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-01-01) Андрусяк, Ірина; Andrusiak, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Наукові дослідження проводяться серед усіх галузей юридичних наук. Науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи входять до змісту поняття “наукові дослідження”. Наукове дослідження – це процес збору, аналізу та інтерпретації інформації для відповіді на запитання. Щоб кваліфікувати цей процес як дослідження, необхідно, аби йому були притаманні певні характеристики: він повинен, наскільки це можливо, бути контрольованим, систематичним, дійсним та перевіреним, емпіричним та критичним. Кожна галузь використовує наукові методи дослідження у різних кількостях та у різних сферах. Роль логіки у наукових дослідженнях є ключовою, оскільки вона допомагає дійти до обґрунтованих висновків. Логічний підсумок у наукових дослідженнях забезпечує використання методу пізнання, зокрема його прийомів. Серед них аналіз, синтез, дедукція, індукція, гіпотеза, абстрагування, аналогія, узагальнення, моделювання, ідеалізація. В статті досліджується застосування логічного методу пізнання та його прийомів у науково-правових дослідженнях. Проаналізовано складові зазначеного методу, зокрема, прийоми аналізу та синтезу, до яких доволі часто вдаються науковці формуючи літературну базу дослідження. Окремо акцентовано на ролі індукції та дедукції при формуванні логічно-обґрунтованих висновків. Зазначено, що індукція та дедукція тісно пов’язані між собою – застосовуючи індуктивний хід міркувань дослідники накопичують та узагальнюють емпіричний матеріал, а при дедуктивному русі міркувань отримують достовірне знання, шляхом обґрунтування висновків, які отримують під час індуктивних міркувань. Отже, зменшується гіпотетичний характер міркувань, вони перетворюються в достовірне знання. В статті виокремлено міркування І. Канта про необхідність застосування в наукових дослідженнях прийому узагальнення. Акцентовано на значенні аналогії, як “проблеми універсалій”, яка присутня у філософських поглядах Платона та Аристотеля. Проаналізовано праці сучасних науковців, які досліджують методологію права та організацію наукових досліджень.