Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
7 results
Search Results
Item Особливості подачі інформації про війну Росії проти України на ресурсі інформаційного агентства “Associated press”(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Семен, Наталія; Semen, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”Повномасштабна війна з боку Росії проти України похитнула стабільність та мир у всьому світі. Щоденні руйнування інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів, загибель військових та цивільних, ракетний терор та інші події на фронті несуть загрозу не лише Україні, а й всьому світові. Саме тому ця тема є в полі зору усіх якісних медіа як України, так і інших країн, а особливо США. Адже саме Америка є нашим головним партнером та активно допомагає у боротьбі з ворогом. Інформаційне агентство “Associated Press” від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну активно інформує світ про перебіг цієї кривавої війни. Щодня тут з’являється багато різножанрових матеріалів про повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну. Такий контент розміщений під рубрикою “Російсько-українська війна”. Оскільки медіа відображають суспільні настрої, формують громадську думку щодо важливих питань та впливають на неї, то існує нагальна потреба аналізувати особливості подачі інформації про війну Росії проти України у ЗМІ. Саме тому мета даного дослідження полягає у аналізі риторики про війну Росії проти України в контенті провідного американського інформаційного агентства “Associated Press”. Це інформагентство є авторитетним та відомим, адже споживачами його контенту є більша половина населення світу. Тому дуже важливою є підтримка проукраїнської риторики на “Associated Press”. Адже це медіа дотримується стандартів якісної журналістики і подає інформацію правдиво та неупереджено, тому його визнають у всьому цивілізованому світі. Питання дослідження подачі інформації про війну Росії проти України після 24 лютого 2022 року для науковців знову набуває нового значення. Адже протистояння триває і щодня демонструє нові виклики як для військових, так і для медіа, як українських, так і закордонних. Питання специфіки висвітлення російсько-української війни в медіа України цікавить багатьох науковців, зокрема М. Кіцу, А. Моргун, В. Жугая, І. Патлашинську, Б. Синчака та багатьох інших. Усі вони аналізують різні площини цієї великої системи і пропонують власні підходи, теорії та концепції щодо досліджуваного питання.Item Management of social intelligence in the context of developing citizen’s patriotism(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-28) Лядський, Ігор Костянтинович; Кононец, Наталія Василівна; Сенько, Інна Михайлівна; Liadskyi, Ihor; Kononets, Natalia; Senko, Inna; Полтавський державний аграрний університет; ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; Poltava State Agrarian University; University of Ukoopspilks “Poltava University of Economics and Trade”У статті розглядається можливий вплив соціального інтелекту на формування такого громадянського почуття, як патріотизм. Повномасштабна агресія проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, наочно продемонструвала актуальність патріотичного виховання молоді, що знаходить своє відображення не лише у виконанні військового обов’язку, а й активному волонтерстві та підтримці національної ідеї в медіапросторі, тобто формуванні інформаційної безпеки держави. Метою дослідження є виявлення впливу соціального інтелекту на почуття патріотизму. Дослідження проводилося серед студентів коледжів та університетів Полтави. Для виявлення рівня соціального інтелекту молоді використовувався експрес-тест TROMSØ, розроблений норвезькими дослідниками. Завдяки цій методиці вдалося отримати необхідні дані для проведення кореляційного аналізу соціального інтелекту з почуттям патріотизму. Експеримент виявив достовірний вплив на патріотизм таких складових соціального інтелекту, як соціальна обробка інформації, соціальні навички та соціальна обізнаність. Формування у молоді під впливом соціального інтелекту певної системи цінностей, яка посилює почуття патріотизму, є одним з основних можливих пояснень таких результатів. Розвиток у студентської молоді соціальної компетентності сприяє зміцненню економічної, політичної та соціальної безпеки держави. Подальше вивчення практичних механізмів розвитку соціального інтелекту молоді безумовно зміцнить державу перед потенційними майбутніми викликами та сприятиме забезпеченню стабільного економічного розвитку.Item The Role of Education in Overcoming the Negative Information Impacts under the Post-True Era(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Дорош, Леся; Dorosh, Lesia; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано особливості трактування постправди, ключові її інформаційні прояви та вплив на сучасне глобальне суспільство. Стверджується про важливу роль освіти у подоланні негативних проявів політичної практики постправди. Наголошено, що ключовим механізмом протидії поширенню практик постправди в інформаційній сфері, зменшенню її деструктивного впливу є формування у пересічних громадян потреби боротьби з дезінформацією і посилення їх уміння обробляти, зокрема декодувати, інформацію, відділяти корисні її компоненти від шкідливих. З’ясовано, що дослідники проблем, зумовлених появою феномену постправди, про понують їх розглядати у рамках чотирьох підходів, прихильники кожного з яких застосовують різні варіанти для аналізу викликів, які породжує мислення в рамках парадигми постправди. Йдеться про такі підходи, пов’язані із аналізом способів пізнання людей: нерозуміння пізнання; помилкові способи пізнання; нехтування правдою (у достатній для певного індивіда мірі) та розбіжності у пізнанні. У межах кожного підходу дослідники пропонують: (а) пояснення того, як способи пізнання людей можуть впливати на тенденції розвитку феномену постправди загалом, (б) аналіз того, як освіта може посилити ці проблеми та (в) пропозиції щодо того, як освіта може пом’якшити згадані проблеми. Наголошено, що явище постправди виникає на перетині різних контекстів, саме тому необхідно шукати шляхи та розробляти освітні інструкції так, щоб вирішувати соціальні та політичні проблеми, а також заохочувати громадську участь, яка надасть індивідам політичні практики, що емпірично заперечать тези постправди. Визначено необхідність тіснішої співпраці між політиками, представниками соціальної сфери, науковцями та викладачами для розробки міждисциплінарних вказівок, які можуть надати відповіді на виклики епохи постправди, сприятимуть покращенню мислення про проблеми, які існують у світі постправдиItem Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Vasyl Stus’ Donetsk National UniversityУ статті здійснено формальний аналіз твіттер-акаунту Петра Порошенка, який містить обчислення й відстеження динаміки показників персоналізації, емоційності та наявності комунікаційного наміру. Для аналізу дописів було створено комп’ютерну програму (мова Python). Петро Порошенко є одним із найпопулярніших блоґерів твіттера в Україні, маючи 1,1 млн прихильників. У своїй політичній діяльності Петро Порошенко робив ставку не тільки на популярні в українців соцмережі, але й активно використовував твіттер. Попередні дослідження цієї соціальної мережі показали, що політична комунікація під упливом твіттера та інших подібних платформ стає більш персоналізованою, емоційною, а також зафіксовано зв’язок між використанням політиками соціальних мереж та зростанням популізму. Тим не менш, більшість із цих висновків зроблені на основі аналізу дописів західноєвропейських лідерів. Відповідно, аналіз дописів Петра Порошенка у твіттері дасть змогу розширити уявлення про можливі комунікаційні стратегії використання цієї соцмережі в Україні. У середньому чверть твітів Петра Порошенка є персоналізованою. Реакція на російську агресію у другій половині листопада – першій половині грудня 2018 якраз має низькі показники персоналізації, натомість другий тур президентських виборів – високі. Азовська криза не призводить до підвищення емоційності текстів, так само й активна фаза передвиборчої кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів.Item Особливості залучення соціальних мереж у діяльність органів державної влади (на прикладі США та України)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Дорош, Леся; Копей, Юлія; Dorosh, Lesia; Kopey, Yulia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПроаналізовано використання соціальних мереж органами державної влади у США та Україні у їхній практичній діяльності. Зіставлено присутність урядових структур США та України у соціальних мережах та кількість їх підписників. Стверджується, що соціальні мережі стали інноваційним інструментом цифрової політики та змінили форму сприйняття політичних процесів. Доведено актуальність дослідження щодо використання державними органами платформ соціальних мереж, як складової політичної діяльності у світлі трансформації традиційної політичної діяльності під впливом інформаційно-комунікаційних технологій. Наголошено, що присутність світових лідерів, політичних діячів, партій, державних структур та міжнародних організацій на платформах різних соціальних мереж є відображенням адаптації політичної сфери до науково-технічного прогресу та використання нових інструментів для комунікації владної еліти та суспільства. На основі аналізу сторінок органів державної влади в Україні та США наголошено, що поступово використання соціальних мереж імплементується у сферу державної діяльності. Проаналізовано, що урядові структури США використовують ширший спектр соціальних мереж, аніж державні органи України, в них загалом більше підписників, більше постів та активніша комунікація. Спостерігається позитивна динаміка використання цифрових технологій в Україні: під керівництвом Міністерства цифрової трансформації презентовано бренд цифрової держави “Дія” для реалізації концепції “держава в смартфоні”. Наголошено, що соціальні мережі можуть бути ефективним інноваційним засобом здійснення політичної діяльності, однак тільки за використання його належним чином.Item Основні методи пропаганди в російському інтернет-змі pravda.ru(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Іваницька, Божена; Гусєва, Софія; Ivanitska, Bozhena; Guseva, Sofia; Національний університет «Львівська політехніка»Проаналізовано основні методи російської пропаганди в російському Інтернет-ЗМІ Рravda.ru, розкрито їхні завдання: маніпулювання громадською думкою, сприяння дестабілізації політики, економіки, культури, інших суспільних сфер в Україні, щоб підірвати довіру, дискредитувати все українське: владу, політику, економіку, культуру, інші суспільні сфери; виявлено характерні ознаки сучасної пропаганди як складової інформаційної війни Росії проти України: зумисне свідоме поширення фальшивої інформації зі шкідливими, нищівними намірами, спрямованими на дестабілізацію ситуації в Україні та дискредитацію її міжнародного авторитетуItem Технології рефлексивного управління людьми в російських змі та протидія їм(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02 26) Кузнецова, Олена; Kuznetsova, Olena; Національний університет «Львівська політехніка»Охарактеризовано інформаційно-психологічну небезпеку технологій рефлексивного управління людьми в російських ЗМІ, виявлено їх маніпулятивний вплив на свідомість, психіку через правдоподібну, спотворену, вибіркову, неповну інформацію, яка, змінює ціннісні орієнтири, знижує психічне здоров’я, сприяє людським, матеріальним, територіальним втратам України. Виявлено, що інформаційно-психологічні технології рефлексивного управління людьми в російських ЗМІ деформують свідомість, психіку і є не тільки проблемою України, а й проблемою країн Європи, Америки, що здійснюють санкції проти Росії. Використовуючи інформаційно-психологічні технології рефлексивного управління людьми, російські ЗМІ втілюють мету кремлівських керманичів – визнати російську мову в Україні державною, погодитися на московський сценарій урегулювання війни на Донбасі: здійснити федералізацію України, приєднати її частинами до Євроазійського Союзу. Запропоновано створити єдину українську систему інформаційно-психологічного протиборства з російськими ЗМІ, систематично здійснювати медіаосвіту, рекомендовано індивідуальні методи захисту й протистояння мас-медійному інформаційнопсихологічному впливу технологій рефлексивного управління людьми