Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян як об’єкт водного кадастру
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Савчук, Л.; Savchuk, L; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Серед чинних державних кадастрів важливе місце належить водному, який є базою державного управління водним фондом. Відповідно до Водного кодексу України водний фонд включає усі водні об’єкти, передбачає систематичне визначення запасів та якості водних ресурсів на певній території. На якість води впливає велика кількість факторів, серед яких – територіальне розташування, категорія водного об’єкта, площа водозабору, площа водного дзеркала, об’єм води, вид річкової мережі, параметри і властивості рельєфу, гідрологічні умови. Не менш важливий вплив антропогенних чинників, який корелює зі ступенем освоєння території, структурою угідь, кількістю населення та населених пунктів, техногенним навантаженням тощо. Мета роботи – аналіз стану водотоків суббасейну р. Сян і встановлення основних чинників, які впливають на якість води. Якісний стан водних ресурсів істотно впливає на здоров’я населення, тому ретельний аналіз стану природних водних джерел є однією із важливих складових кадастру водних ресурсів. Методика. Під час виконання досліджень ми працювали з інформацією, наданою Львівською гідрометеорологічною службою, Львівським обласним управлінням водного господарства, науково-дослідними лабораторіями, що займалися моніторингом і аналізом стану водних ресурсів Львівщини за останні десять років, даними з екологічного паспорта Львівської області за 2020 р. Під час опрацювання результатів використовували поєднання методів системного і структурного аналізу, аналітичного порівняння, математичної формалізації, картографічні матеріали, що уможливило вирішення поставлених завдань і досягнення поставленої мети та достовірність висновків [Совгіра С. В. та ін., 2016]. Результати. Встановлено, що якість води у водотоках, які протікають територією, що не зазнає техногенного навантаження, залежить, переважно, від природних чинників, а саме: територіального розташування, кліматичних умов, рельєфу, гідрогеологічних та геоморфологічних умов тощо. У зв’язку зі зміною клімату все частіше виникають різні стихійні явища та проблеми із затопленням територій, які негативно впливають на запаси та якість води. Затоплення виникають через різні причини й останніми роками характерні для суббасейну р. Сян, особливо у гірській місцевості. Для території, що характеризується високим господарським освоєнням, якість води річок залежить: від гірничо-видобувної діяльності; забруднення ґрунтів; створення та експлуатації штучних водойм; господарської діяльності в межах заплавно-руслових комплексів; днопоглиблювальних і руслоспрямувальних робіт; вирубування лісів та інтенсивної господарської діяльності на водозборах, що яскраво підтверджено станом води в р. Шкло та її допливах Гноянець, Терешка тощо. Зібрано, систематизовано та проаналізовано дані щодо стану водотоків суббасейну р. Сян із використанням і дотриманням основних положень інтегрованого підходу до управління водними ресурсами за басейновим принципом. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано використовувати інтегрований підхід для створення планів управління гідроресурсами за басейновим принципом на прикладі суббасейну р. Сян. Такий підхід дасть змогу встановити всі джерела впливу, їх характер, взаємозв’язок і взаємовплив та наповнити офіційними, актуальними даними геопортал “Державний водний кадастр” сайта Держводагентства.
  • Thumbnail Image
    Item
    Міжнародні екологічні договори: забезпечення дієвості та ефективності (на прикладі Орхуської конвенції)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Марич, Христина; Кіра, Соломія; Marych, Khrystyna; Kira, Solomiia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    У статті проаналізовано стан і перспективи забезпечення ефективності та дієвості міжнародних природоохоронних договорів, зокрема Орхуської конвенції. Орхуська конвенція, ратифікована законом України від 6 липня 1999 р., закріплює право на доступ до інформації, право на участь громадськості в процесі прийняття рішень і право на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Відповідно до Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Після ратифікації Орхуської конвенції в Україні було прийнято низку нормативно-правових актів, які спрямовані на забезпечення реалізації положень Конвенції. Зокрема, прийняття Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” та Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”, що спрямовані на регламентацію залучення громадськості до процесів обговорення та прийняття екологозначимих рішень є позитивними звершеннями на шляху розвивитку законодавчої бази. Крім прийняття на національному рівні Україною законодавства, що регулює питання сфери дії міжнародно-правового акту, основними умовами забезпечення ефективності та дієвості міжнародних екологічних угод, у тому числі й Орхуської конвенції, є високий рівень екологічної свідомості суспільства, компетентність органів влади й судових органів у питаннях, що стосуються конвенції та відповідальне їх застосування на практиці, розвинена відповідна судова практика, належні системи моніторингу й контролю, ефективні комунікація та обмін екологічною інформацією між інституціями, створення загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційноаналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації тощо. Водночас лише комплексна та системна робота органів державної влади й органів місцевого самоврядувння, органів судової влади, науковців і фахівців у сфері довкілля, засобів масової інформації, суб’єктів господарювання, громадських організацій та окремих громадян допоможе підвищити рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження довкілля та переваг збалансованого (сталого) розвитку, а це, у свою чергу, сприятиме виконанню Україною взятих на себе зобов’язань відповідно до міжнародних природоохоронних актів, у тому числі й Орхуської конвенції.
  • Thumbnail Image
    Item
    Екологічне право у наукових дослідженнях та викладанні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Тарнавська, Мар’яна; Tarnavska, Mariana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття присвячена окремим питанням розвитку екологічного права як галузі та висвітленню цих питань при викладанні відповідної навчальної дисципліни. Так, констатовано, що окрім власне, питань законодавчого регулювання, зміст навчальної дисципліни варто збагачувати не лише відображенням норм екологічного права в правозастосовній, зокрема, судовій практиці, а й сприйняттям їх суспільною свідомістю, проблемним аспектам та перспективам вдосконалення. Ще одним важливим компонентом навчальної дисципліни є наукова складова, при цьому особливий інтерес, як видається, становить порівняння вітчизняного та світового, зокрема, європейського контекстів. Наголошено, що випуск Дайджесту судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав (2019), є вагомою віхою на шляху до підвищення екологічної свідомості як суддів, так і суспільства загалом, свідчить про зміну підходів загалом та поступову зміну акцентів від вирішення екологічних справ до власне захисту екологічних прав громадян і довкілля, що й має бути метою справедливого судочинства. Водночас рівень екологічної та правової свідомості громадян не може вважатися задовільним і потребує підвищення. Цілком прикладним інструментарієм і відправною точкою на шляху до цього є результати нещодавно проведених соціологічних досліджень “Охорона довкілля та громадяни України: дослідження практик, цінностей та суджень” (травень 2018 р.) та “Екологічний портрет громадянина України: порівняння з ЄС та рекомендації” (вересень 2018 р.). Акцентується на порівнянні тенденцій у вітчизняній та європейській науці. На перший погляд, спостерігаються протилежні тенденції. Так, в Україні звучать застереження від штучного розмивання предмету екологічного права, додаванням господарсько-правових, аграрно-правових елементів. В європейській науці існують стійкі тенденції до екологізації усіх галузей права, глибокого проникнення екологічних норм у приватноправові норми аж до переосмислення інституту приватної власності. Це частина більш масштабної світової тенденції переналаштування всієї системи правового регулювання в напрямі екологізації.
  • Thumbnail Image
    Item
    Законодавче регулювання санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання у контексті благоустрою населених місць
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Сибірна, Рома; Сибірний, Андрій; Зарічна, Ольга; Sybirna, Roma; Sybirny, Andrij; Zarichna, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky
    Забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення й охорона громадського здоров’я безпосередньо пов’язані з комплексним розробленням архітектурно сільських поселень. Відповідно, проєктування населених місць повинно спиратися на закони України та регіональні програми щодо розв’язку найважливіших соціальних, архітектурних, економічних, екологічних і гігієнічних проблем. На сьогоднішньому етапі в детальних планах сільських поселень необхідно передбачати ділянки, на яких потенційно можуть бути розміщені водозабірні свердловини, насосні станції, очисні споруди. В іншому випадку при виготовленні проєктної документації часто виникає проблема із недотриманням санітарних зон споруд, будівництва в стиснених умовах. Поліпшення якості водопостачання у контексті благоустрою місць проживання населення є серйозною гігієнічною проблемою, яка вимагає врегулювання на законодавчому рівні. У зв’язку з цим, до участі у проєктних розробках нових та реконструкції існуючих населених місць треба одночасно з архітекторами, економістами, екологами та іншими спеціалістами широко залучати фахівців юридичного профілю. З метою підвищення вагомості правових чинників щодо регулювання санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання населених місць потрібно практикувати активну співпрацю державних структур, органів місцевого самоврядування та громадських організацій з правоохоронними органами та Національною поліцією України, що забезпечить ефективне здійснення правоохоронної діяльності у цьому напрямку роботи. Для гарантії екологічно безпечного середовища проживання необхідно удосконалити в цьому аспекті законодавство України, а у нормативно-правових актах передбачити посилення відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання та водовідведення у населених пунктах із врахуванням національного та міжнародного досвіду.
  • Thumbnail Image
    Item
    Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у рішеннях судів у справі Urgenda
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Тарнавська, Мар`яна; Tarnavska, Maryana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Проаналізовано рішення Верховного Суду Нідерландів у справі за позовом громадської організації Urgenda. Виокремлено аргументи судів різних інстанцій щодо можливості застосування норм Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у справах з приводу кліматичних змін. Констатовано, що Суд апеляційної інстанції та Верховний Суд Нідерландів застосували ст. 2 і 8 Конвенції у їх класичному розумінні Європейським Судом з прав людини.
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливо охоронювані території та об’єкти (в контексті природно-заповідного фонду)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Марич, Христина; Marych, Khrystyna; Марыч, Кристина; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено правову специфіку особливо охоронюваних територій та об’єктів, а також основні класифікації видів особливо охоронюваних територій та об’єктів, зокрема і категорії природно-заповідного фонду.