Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Дослідження руслових процесів середнього Дністра за матеріалами ДЗЗ- та ГІС-технологій(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Бурштинська, Х.; Заяць, І.; Грицьків, Н.; Роман, В.; Burshtynska, Kh.; Zayats, I.; Hrytskiv, N.; Roman, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета дослідження полягає в опрацюванні методики визначення горизонтальних зміщень русла Середнього Дністра за різночасовими космічними знімками і топографічними картами та їх аналізі. Завдання дослідження: дослідити чинники, які впливають на руслові процеси, зокрема на зміщення русла; враховуючи морфометричні та гідрологічні характеристики досліджуваної частини річки Дністер, визначити горизонтальні зміщення русла та вплив спорудження ГЕС на зміни русла та прируслової території. Предметом дослідження є методика дослідження руслових процесів річки Дністер на підставі використання ДЗЗ та ГІС-технологій. Об’єктом дослідження є руслові процеси річки Дністер. Результати. Для моніторингу русла річки Дністер у середній його частині використано топографічні карти 1928, 1942, 1982 років та космічні знімки Landsat-7 за 2000 р. та Landsat-8 за 2022 р. Аналіз горизонтальних зміщень ділянки від села Митків Чернівецької області до села Наддністрянське Вінницької області завдовжки близько 170 км свідчить, що річка має порівняно стійке русло, яке сильно меандрує. В першій каньйонній частині максимальні горизонтальні зміщення досягають 100–150 м; у другій з розширеною заплавою – 300–350 м; на третій ділянці з 1928–1942 рр. характерні незначні горизонтальні зміщення, в середньому значення коливаються від 20 м до 100 м. На цій ділянці побудовано три гідростанції, що зумовило зміни як самого русла, так і прируслових територій. Наукова новизна та практична значущість. Беручи до уваги всі чинники впливу на руслові процеси, можна зробити висновок, що актуальність цієї проблеми підкреслена її практичним значенням. Швидкий розвиток новітніх технологій отримання та опрацювання інформації про об’єкти земної поверхні, який ґрунтується на використанні даних дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем, дав можливість на нових засадах розв’язувати складні завдання дослідження руслових процесів, зокрема визначення горизонтальних зміщень русла Дністра.Item Особливості проєктування екологічних стежок Надслучанського регіонального ландшафтного парку за матеріалами дистанційних знімань та засобів ГІС(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Остапчук, С.; Прокопчук, А.; Ostapchuk, S.; Prokopchuk, A.; Національний університет водного господарства та природокористування; National University of Water and Environmental EngineeringМета цієї роботи – для рекреаційного освоєння та використання територій виконати проєктування маршрутів екологічних стежок за сучасними технологіями (на прикладі Надслучанського регіонального ландшафтного парку). Парк розміщений у Рівненській області у долині річки Случ, займає площу понад 17 тис. га і містить багато об’єктів природоохоронного, історичного та рекреаційного значення. Методика. Попереднє проєктування екологічних стежок виконано за матеріалами супутникових знімань (радарні знімки Sentinel-1 і мультиспектральні Sentinel-2), які виділяються багатьма важливими особливостями. Серед них, передусім, відзначимо високу періодичність знімання, глобальне покриття, наявність великої кількості апробованих алгоритмів оброблення, можливість вільного і безкоштовного доступу для наукових досліджень. Для виконання поставленого завдання отримано цифрові моделі рельєфу, тематичні та індексні карти, композитні зображення. На завершальному етапі моделювання використано спеціалізоване програмне забезпечення ArcGIS. Результати. У результаті виконаної роботи спроєктовано п’ять пішохідних маршрутів і дві кінні оздоровчо-пізнавальні екологічні стежки з відповідними картосхемами, профілями, каталогами координат, описами маршрутів та оглядових точок, фотографіями тощо. Наукова новизна та практична значущість. Для створення маршрутів екологічних стежок запропоновану методику реалізовано вперше і підтверджено її ефективність. Вона дала змогу досягти істотного зменшення тривалості робіт, витрат на польові дослідження та врахувати необхідні особливості території. До цього у Надслучанському ландшафтному парку таких стежок взагалі не було. Оскільки екологічна туристична мережа в Україні ще не сформувалася, то використання розглянутого підходу на інших об’єктах природоохоронного значення дасть змогу швидше й ефективніше розвивати цей важливий сегмент, а це допоможе вирішити низку проблем – екологічних, культурних, соціальних та економічних. Наведені інформаційні відомості також надають можливість охочим за допомогою сучасних смартфонів здійснювати такі подорожі самостійно.Item Використання геоінформаційних технологій для шляху сходження снігової лавини як туристичного об’єкта(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Рудий, Р.; Кисельов, Ю.; Коробейнікова, Я.; Кирилюк, В.; Романчук, С.; Rudyi, R.; Kyselov, Iu.; Korobeinikova, Ia.; Kyryliuk, V.; Romanchuk, S.; Уманський національний університет садівництва; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Uman National University of Horticulture; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета. Метою досліджень є обґрунтування використання ГІС-технологій для різних потреб розвитку геотуризму. Геотуризм – одна із нових галузей прикладної геології та геоморфології, проте таке визначення унеможливлює розуміння розвитку цих локацій як туристичних об’єктів із необхідними заходами щодо розроблення та просування їх на ринку туристичних послуг. Дослідження можливостей розширеного використання інформаційних технологій у галузі туризму залишається актуальною науково-практичною проблемою. Методи. Експериментальні дослідження виконано за матеріалами (цифровими моделями рельєфу) Науково-дослідного інституту геодезії і картографії із використанням пакета SURFAR. Результати. Геотуризм як вид екотуризму пов’язаний із пізнанням геопростору та природних процесів у ньому. Здійснено класифікацію підвидів геотуризму, зокрема й за функціональним призначенням об’єктів. Обґрунтовано використання результатів ГІС-досліджень із метою визначення та оцифрування туристичних маршрутів, а також урахування безпекових аспектів проходження маршруту. На прикладі розробленого для науковців і фахівців геотуристичного маршруту на г. Полєнський, розташовану в межах заповідника “Ґорґани” (Українські Карпати), наведено результати досліджень за допомогою ГІС-технологій для потреб інформаційного забезпечення туристичного маршруту. Наукова новизна. Запропонований підхід уможливлює створення й точне картування туристичних маршрутів із використанням цифрових електронних карт, оскільки наявний картографічний матеріал дуже неточний, а інформація застаріла. Використання геоінформаційних технологій у туристичній діяльності розширюватиметься також для виконання конкретних інженерно-технічних завдань, пов’язаних із туризмом. Крім того, показані зображення можуть слугувати попередженням про можливі небезпеки. Практичне значення. Оскільки сучасний стан туристичної галузі характеризується збільшеним попитом на туристичні послуги та зростанням інформаційних потоків у туризмі, то фахівці в цій галузі все більше використовують геоінформаційні технології для вирішення різних завдань туризмознавства. Створені для потреб туризму ГІС-технології виконують функції просторового аналізу та виконання специфічних завдань користувача. Це завдання опрацювання бізнес-інформації, картування, візуалізації туристичних об’єктів і територій. Результати виконаних досліджень є не тільки пізнавальними, а й можуть застосовуватись у діяльності рятувально-пошукової служби для дотримання безпеки туристів на маршруті, розроблення сучасних транспортних інформаційних систем, створення туристичних карт і путівників.Item Usage of the earth remote sensing data for the assessment of surface water area dynamics on the basis of Iziaslav district of Khmelnytsky region, Ukraine(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Дребот, О. В.; Зубова, О. В.; Хант, Г. О.; Лук’яненко, О. П.; Черняк, Я. В.; Савчук, О. І.; Drebot, O. V.; Zubova, O. V.; Khant, G. O.; Lukianenko, O. P.; Cherniak, Ya. V.; Savchuk, O. I.; Житомирський національний агроекологічний університет; Інститут сільського господарства Полісся НААНУ; Polissia National University; Institute for Agriculture of Polissia NAASВстановлено, що проблема зникнення відкритих водойм та використання даних дистанційного зондування землі для їх моніторингу є актуальною та слабко висвітленою у сучасній вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Також визначено необхідність комплексного методичного підходу її вирішення. Метою досліджень є вивчення динаміки площ поверхневих вод протягом тривалого періоду часу в межах Ізяславського району Хмельницької області на основі програмного аналізу космічних знімків та результатів натурних обстежень ключових дослідних ділянок. Використано методику обробки растрових космічних знімків за допомогою програмного забезпечення QGIS. Проведено обстеження в натурі (на місцевості) зниклих водойм станом на 1975, 1989, 2001, 2018 роки. Виконано збір та аналіз багатоспектральних знімків дистанційного зондування землі супутником Landsat станом на 1975, 1984, 1989, 2001, 2018 роки в межах досліджуваної території. Встановлено кількість доступних знімків, кількість знімків, придатних до використання для дослідження, а також кількість якісних знімків із хмарністю <3 %. Виконано спектральний аналіз території району за допомогою встановлених показників натурних обстежень та програмного забезпечення QGIS. На основі розрахунків спектральних індексів NDWI та NDTI сформовано картосхеми, за якими отримано наявні площі водних поверхонь. Встановлено порогові значення спектральних індексів для класифікації складових растрового зображення досліджуваної території. Вивчено зміну площ поверхневих замкнутих водних об’єктів протягом 1975–2018 років. Визначено, що загальна площа водного плеса водних об’єктів зменшилась із 2933 га до 1499 га, на 48 %. Встановлено залежність впливу температурного фактору на площу поверхневих вод. Дослідження виконано на основі багаторічних даних за допомогою сучасних методів обробки космічних знімків. Представлені результати дослідження можна використати для подальшого моніторингу території та розширення досліджень у межах інших адміністративно-територіальних одиниць, зокрема для формування рішень щодо використання земельного ресурсу, розроблення стратегічних напрямів подолання екологічних проблем землекористування, встановлення критичних індикаторів землекористування в умовах змін клімату, моніторингу стану прибережних захисних смуг та охоронних зон водних об’єктів.Item Application of satellite images for the estimation of forest inventory indices(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Токар, О.; Король, М.; Гаврилюк, С.; Цуняк, А.; Tokar, O.; Korol, M.; Havryliuk, S.; Cunjak, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний лісотехнічний університет України; Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету; Lviv Polytechnic National University; Ukrainian National Forestry University; Ecological College of Lviv National Agricultural UniversityОцінка стану лісових насаджень за матеріалами космічних знімків та статистичної інвентаризації, порівняння отриманих результатів (лісівничо-таксаційних показників) з матеріалами лісовпорядкування. Методика. Для дослідження таксаційних показників деревостанів використано матеріали дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Лісівничо-таксаційну оцінку деревостанів НПП “Сколівські Бескиди” та уточнення контурів масивів здійснено з використанням космічних знімків Landsat ETM+ із розрізнювальною здатністю 30 м, а для перевірки – зображення Quick Bird – відповідно 0,6 м. Для проведення дешифрування за алгоритмом мінімальної відстані досліджували деревостани на тестових ділянках (пробних площах), які закладали по перетинах растрової сітки з кроком 300 м у вертикальному та горизонтальному напрямку, яку згенеровано у програмному продукті QGIS. Визначення основних лісівничо-таксаційних показників здійснювали згідно з прийнятими у лісовій таксації та лісовпорядкуванні методиками. Результати. Описано застосування космічних знімків для дослідження лісових насаджень. Використано сучасні підходи та новітні технології для дослідження лісових ресурсів, що дало змогу провести адекватну оцінку меж ділянок лісової рослинності фрагменту Сколівського лісництва НПП “Сколівські Бескиди” Львівської області та уточнити їх контури із використанням космічних знімків. Обчислено різницю площ за електронними картами та за матеріалами лісовпорядкування. Наукова новизна і практична значущість. У статті адаптовано алгоритм використання матеріалів ДЗЗ для виділення меж таксаційних виділів. За результатами проведеної інвентаризації на дослідних ділянках здійснено порівняння основних таксаційних показників з матеріалами повидільної бази даних лісовпорядкування та визначено відхилення. Отримані дані та алгоритм можна використати для створення цифрових карт насаджень, туристичних карт парку, розподілу на функціональні зони тощо.