Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Earth crust of eastern segment of Ukrainian Carpathians in the regional profile RP-5 zone: structure, geodynamics, oil and gas bearing(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Шеремета, Петро; Назаревич, Андрій; Назаревич, Леся Тарасівна; Sheremeta, P.; Nazarevych, A.; Nazarevych, L.; Українська нафтогазова академія; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; The Ukrainian Oil and Gas Academy; Carpathian branch of Subbotin Institute of geophysics of NAS of UkraineМетою роботи є широко представити для наукової спільноти і детально проаналізувати будову та нафтогазоносність літосфери Буковини (східної частини Карпатського регіону України) за унікальними даними по регіональному профілю МВХ-СГТ РП-5 та по сусідніх регіональних профілях з залученням інших геолого-геофізичних даних. Методика включає детальний комплексний аналіз глибинної будови і нафтогазоносності та нафтогазоперспективності регіону та його окремих зон на основі сейсморозвідувальних даних по регіональному профілю РП-5 та сусідніх нафтогазоносних і нафтогазоперспективних районах з залученням комплексу геолого-геофізичних даних. Результати. У зоні профілю РП-5 детально простежено залягання в земній корі Буковини осадових товщ і покривів Складчастих Карпат, Передкарпатського прогину і краю Східноєвропейської платформи, включно з різноглибинними ярусами карпатських насувів і складок. Встановлено ступінчасте занурення тут краю Східноєвропейської платформи під Карпати (в загальному подібно, як і в інших сегментах Українських Карпат). Встановлено наявність тут під Карпатськими насувами мало дислокованих автохтонних шарів порід мезозойського віку. У цих горизонтах виявлено кілька смуг складок карпатського простягання, до деяких з них, зокрема, до Лопушнянської складки, приурочено відкриті нафтогазові родовища. Виявлено потовщення горизонтів нижньої кори під осьовою частиною Буковинських Складчастих Карпат. У передкарпатській частині профілю простежуються 2 заглиблені древні «сейсмофокальні» зони різного віку утворення та різної вергентності (детально досліджені С.Г. Слоницькою за спеціальними методиками), а також ряд апофізоподібних інтрузій. У результаті комплексного аналізу простежено вплив характерних рис місцевого альпійського геодинамічного процесу – альпійського (карпатського) стиску літосфери в ортогональному до Карпат північно-східному напрямку і відповідні насуви аллохтону на попередньо ступічасто занурений у південно-західному напрямку в результаті подібних до рифтових преальпійських геодинамічних процесів південно-західний край Східноєвропейської платформи. Наукова новизна. Встановлено особливості глибинної будови, геодинаміки, сейсмічності та нафтогазоносності літосфера Буковини за даними по регіональному профілю РП-5 з урахуванням нових даних нафтогазопошукових досліджень у субрегіоні і даних про різні складові геодинамічного процесу в цілому Карпатському регіоні України. Спрогнозовано і підтверджено нафтогазоперспективність ряду глибинних складок автохтонних мезозойських порід у піднасуві Покутсько-Буковинських Карпат. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість більш чітко обгрунтовувати напрямки нафтогазопошукових робіт в субрегіоні.Item Механізм вогнища і тектонічний контекст землетрусу 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Малицький, Д.; Гнип, А.; Грицай, О.; Муровська, А.; Кравець, С.; Козловський, Е.; Микита, А.; Malytskyi, D.; Hnyp, A.; Hrytsai, O.; Murovska, A.; Kravets, S.; Kozlovskyi, E.; Mykyta, A.; Малицкий, Д.; Гнып, А.; Грыцай, О.; Муровская, А.; Кравец, С.; Козловский, Е.; Мыкыта, А.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Carpathian Branch of Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Science of Ukraine; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Science of Ukraine; Карпатское отделение институту геофизики им. С. И. Субботина НАН Украины; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН УкраиныМета. Метою роботи є визначення механізму вогнища землетрусу, який відбувся 29.09.2017 р. поблизу м. Стебник (21h46m8,4s, j = 49,34˚, λ = 23,49˚, h = 1,9 км, MD = 2,9) двома методами – за знаками вступів Р-хвиль та методом інверсії хвильових форм за даними обмеженої кількості станцій. Методика. Моделювання сейсмічних хвиль у неоднорідному середовищі, представленому у вигляді горизонтально- шаруватої пружної структури, здійснюється матричним методом. Співвідношення, отримані для полів переміщень на вільній поверхні півпростору, використано для визначення тензора сейсмічного моменту як функції часу шляхом виділення тільки прямих P-хвиль. У роботі використано також метод визначення механізму вогнища землетрусу за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Результати. У роботі представлено розв’язання оберненої задачі щодо визначення механізму вогнища землетрусу методом інверсії хвильових форм у випадку обмеженої кількості станцій та за знаками вступів Р-хвиль на станціях. Показано, що фокальний механізм, визначений за вступами Р-хвиль надійніший. Зіставлення характеристик землетрусу, механізму його вогнища з тектонічною будовою регіону дає змогу пов’язати землетрус з насувом другого порядку в межах аллохтонної частини Самбірського покриву. Наукова новизна. Обернення хвильових форм лише прямих Р-хвиль, запропоноване в роботі, дає змогу визначати механізм вогнища землетрусу за даними малої кількості станцій, що особливо актуально у регіонах з порівняно невисоким рівнем місцевої сейсмічної активності, до яких належить Передкарпаття. Механізм стебницького землетрусу 29.09.2017 р є одним з перших, визначених у межах Передкарпатського прогину; зіставлення механізму з даними про геологічну будову регіону дало змогу з’ясувати ймовірні тектонічні передумови землетрусу і пов’язати його зі зсувом ґрунту поблизу м. Стебник. Практична значущість. Одна із нодальних площин, визначеного в роботі механізму вогнища, є площиною розриву землетрусу, який найімовірніше став причиною екологічної катастрофи – зсуву ґрунту поблизу м. Стебник приблизно о 21h47m0.0s GMT 29.09.2017 р.