Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.550.382.3

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Magneto-mineralogical grounds of the earth’s upper mantle magnetization. Overview
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Орлюк, М. І.; Друкаренко, В. В.; Шестопалова, О. Є.; Orlyuk, M. I.; Drukarenko, V. V.; Shestopalova, O. Ye.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Sciences of Ukraine
    Мета дослідження. Обґрунтувати, що джерела виявлених нині магнітних аномалій з довжинами хвиль у перші тисячі кілометрів можуть мати магнітно-мінералогічну природу за рахунок існування на мантійних глибинах магнітних мінералів, зокрема магнетиту, гематиту, самородного заліза, а також сплаву заліза та кобальту. Показати також, що зміна магнітних властивостей цих мінералів за рахунок термодинамічного та флюїдного режимів може бути причиною сучасних часових змін довгохвильових магнітних аномалій. Згідно з численними роботами різних авторів трансформації магнітних мінералів відбуваються в особливих тектонічних зонах верхньої мантії Землі, зокрема областях різних типів зчленування літосферних плит, рифтів, плюмів, тектонотермальної активізації тощо. Магнітними можуть бути ділянки верхньої мантії із температурами, нижчими від температури Кюрі магнетиту, наприклад, у зонах субдукції, кратонах та місцях з древньою океанічною літосферою. Окрім магнетиту та самородного заліза, потенційним джерелом магнітних аномалій верхньої мантії можуть бути оксиди заліза, зокрема гематит (α-Fe2O3), який є домінантним оксидом у зонах субдукції на глибинах від 300 до 600 км. Експериментально зарубіжні дослідники довели, що в холодних субдукційних плитах гематит може зберігати свої магнітні властивості до перехідної зони мантії (приблизно 410–600 км). Висновки. Виконаний огляд попередніх досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів дав змогу обґрунтувати на магнітно-мінералогічному рівні можливість існування на мантійних глибинах намагнічених порід, зокрема самородного заліза, та можливі їх зміни за рахунок термодинамічних факторів та флюїдного режиму. Експериментально зарубіжні дослідники довели, що у місцях занурення літосферних плит на мантійних глибинах тривалий час може зберігатися їхня намагніченість, а також прогнозовано може спостерігатися підвищення магнітної сприйнятливості за рахунок ефекту Гопкінсона поблизу температури Кюрі магнітних мінералів. Практична значущість. Отримана інформація про те, що мантія до глибин перехідної зони може містити магнітні мінерали та мати залишкову намагніченість, допоможе в інтерпретації як сучасних магнітних аномалій, так і палеомагнітних даних
  • Thumbnail Image
    Item
    The association of physical properties of deep reservoirs with the geomagnetic field and fault-block tectonics in the Hlynsko-Solokhivskyi oil-and-gas region
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Орлюк, М. І.; Друкаренко, В. В.; Онищук, І. І.; Солодкий, Є. В.; Orlyuk, M.; Drukarenko, V.; Onyshchuk, I.; Solodkyi, I.; Орлюк, М. И.; Друкаренко, В. В.; Онищук, И. И.; Солодкий, Е. В.; Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; ТОВ “ДТЕК НАФТОГАЗ”; Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Sciences of Ukraine; Taras Shevchenko National University of Kyiv; “DTEK Naftogaz”; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины; Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко; ООО “ДТЭК НЕФТЕГАЗ”
    Дослідити фізичні властивості порід-колекторів Семиренківського родовища Глинсько-Солохівського нафтогазоносного району (НГР) Дніпровсько-Донецького авлакогену для оцінки їх фільтраційно-ємнісних властивостей, а також обгрунтування зв’язку нафтогазових родовищ з джерелами локальних магнітних аномалій, які виникають при проходженні вуглеводнів. Методика досліджень полягає в експериментальному вивченні зразків порід (циліндри), а саме у вимірюванні магнітної сприйнятливості на капометрі MFK1-B та у визначенні густини і відкритої пористості за стандартними методиками, у аналізі та зіставленні отриманих даних з геолого-тектонічними картами району досліджень. Результати. Отримані значення магнітної сприйнятливості, густини та відкритої пористості зразків порід-колекторів з 11 свердловин Семиренківського родовища, які представлені пісковиками, алевритистими пісковиками, вапняками та алевролітами. Досліджено розподіл даних параметрів із глибиною, а також розраховано їхні кореляційні залежності. У всіх свердловинах зафіксована обернена кореляція між відкритою пористістю та густиною для всіх типів порід. Чітких закономірностей щодо зв’язку магнітної сприйнятливості та густини не виявлено. Використаний комплексний підхід у проведенні експериментальних досліджень у сукупності з теоретичними даними, аналізом геомагнітного поля та розломно-блоковою тектонікою дає можливість всебічно проаналізувати та пояснити сучасну нафтогазоносність Глинсько-Солохівського НГР, сформулювати критерії глибинної нафтогазоносності земної кори досліджуваного регіону, виділити вертикальні шляхи міграції вуглеводнів. Наукова новизна. Вперше для Семиренківського родовища виконано петрофізичні дослідження порід у комплексі з аналізом магнітного поля та розломної тектоніки території, а саме отримано магнітометричні та фільтраційно-ємнісні характеристики зразків порід-колекторів, що дають змогу детальніше та комплексно вивчити вуглеводневий потенціал цього району. Практична значущість. Отримані результати доповнюють інформацію про петрофізичні властивості гірських порід досліджуваного регіону. Для Семиренківського родовища, на підставі наявності локальної магнітної аномалії та вузла перетину Криворізько-Крупецького та субширотного розломів, можна прогнозувати наявність “ешелонованого” газоконденсатного покладу, включно з низами осадового чохла та кристалічним фундаментом.