Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.553.98.551.7.242 (477.8)

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-28) Шлапінський, В. Є.; Shlapinskyi, V.; Шлапинский, В. Е.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
    Метою дослідження є аналіз впливу Покутського глибинного розлому на тектоніку і нафтогазоносність південно-східної частини Українських Карпат. Методика. Полягає у детальному комплексному аналізі геолого-геофізичних матеріалів по цій ділянці. Результати. Вплив Покутського глибинного розлому на структуру флішу проявився у Бориславсько-Покутському покриві як серія розривних порушень північно-східної орієнтації на границі Гуцульського і Бойківського сегментів зі зміщенням структур на 10 км по горизонталі і до 1,5 км по вертикалі – лівосторонній скидо-зсув. У Скибовому покриві – це розмив передової його частини у Гуцульському сегменті. У Дуклянсько- Чорногорському покриві і Бітлянсько-Свидовецькому субпокриві – це сигмоїдальні вигини їх частин в зоні розлому з амплітудами горизонтальних зміщень до 10 км. У результаті Красношорська і Говерлянська одиниці сполучуються в єдиний субпокрив, а луски Бітлянсько-Свидовецького субпокриву в значній мірі перекриваються ним і Скупівським субпокривами. Внаслідок постпокривних вертикальних рухів у пліоцен-плейстоцені Гуцульський сегмент був піднесений. Найбільш інтенсивно здіймалася ділянка з Дуклянсько-Чорногорським покривом. З-під нього фрагментарно відслонюються структури Бітлянсько-Свидовецького субпокриву. На території Румунії їм структурно відповідають з півночі – луска з олістостромою Слон у нижньоверховинських відкладах олігоцену, а з півдня – тектонічні одиниці Тороклеж і Макла. Покутський розлом зміщує Передкарпатський регіональний мінімум (амплітуда бл. 10 км), а також Ужоцький глибинний розлом, з ознаками правостороннього зсуву. Не помітний вплив Покутського розлому на субмеридіональний Радехівсько-Вікторівський розлом. Місця перетину названих розломів, так звані вузли, за наявності пасток, є сприятливими зонами для концентрації вуглеводнів у промислових масштабах. У світлі нових даних про геологічну будову району підвищується перспективна оцінка виділених раніше структур у флішовому чохлі в районі Ворохти-Ясіні (Лазещинської, Ясінської, Стебнійської і Вороненківської), а також Семаківської і Гринявської, де отримані промислові припливи вуглеводнів. Це зауваження стосується і структур фундаменту Лопушнянської підзони Зовнішної зони Передкарпатського прогину під насувом Карпат. Наукова новизна. Вперше, з використанням нових геологічних даних, доведений вплив Покутського розлому у зоні його дії у формі лівостороннього скидо-зсуву на структури флішового чохла. Проведена структурна паралелізація Бітлянсько-Свидовецького субпокриву Кросненського покриву Українських Карпат з тектонічними одиницями Румунських Східних Карпат. Взаємодія цього розлому з Передкарпатським регіональним мінімумом і Ужоцьким глибинним розломом має характер правостороннього зсуву. Ділянки, пов’язані з цими дислокаціями, є перспективними, щодо пошуків скупчень вуглеводнів промислових масштабів. Практична значущість. У результаті проведеного дослідження внесені значні корективи стосовно геологічної будови південно-східної частини Українських Карпат. Це в комплексі з геохімічними показниками відкриває нові можливості для пошуків тут вуглеводнів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Уточнення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат
    (Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Шлапінський, В. Є.; Жабіна, Н. М.; Мачальський, Д. В.; Тернавський, М. М.; Shlapinskyy, V.; Zhabina, N.; Machalskyy, D.; Ternavskyy, M.; Шлапинский, В. Е.; Жабина, Н. М.; Мачальский, Д. В.; Тернавский, М. М.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Інститут геологічних наук Національної академії наук України; ДП “Західукргеологія”; Instytut Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of the National Academy of Sciences of Ukraine; Instytut Geology of the National Academy of Sciences of Ukraine; DP “Zahidukrheolohiya”; Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины; Институт геологических наук Национальной академии наук Украины; ДП “Захидукргеология”
    Мета. Метою досліджень є вивчення геологічної будови Пенінського покриву Українських Карпат з урахуванням нових даних геології та геофізики. Методика. Методика досліджень містить детальний комплексний аналіз матеріалів геологічних знімань, пошукових робіт, буріння і геофізичних досліджень Пенінського покриву. Результати. Пенінський покрив, у складі якого наявні відклади вікового діапазону тріас – олігоцен, в українському секторі Карпат у тектонічному аспекті є південно-західною одиницею Зовнішніх (Флішових) Карпат. Зараз домінує погляд про його належність до зони Закарпатського глибинного розлому, що відокремлює Зовнішні і Внутрішні Карпати. Це ґрунтується значною мірою на визнанні скель юрських і неокомських вапняків у складі покриву як тектонітів, утворених у зоні цього розлому. Під час проведеного дослідження доведено, що юрсько-неокомські скелі – це не тектонічні відторженці, а олістоліти гравітаційно-осадового походження у складі крейдової олістостроми. Пенінська тектонічна одиниця – це типова покривна структура Карпат, а не зона розвитку гігантської тектонічної брекчії, і не зона Закарпатського розлому. Будова покриву нічим не відрізняється від інших покривів Зовнішніх Карпат. Під неогеновим чохлом відклади Пенінського покриву контактують зі структурами Внутрішніх Карпат, проте не повсюдно. У Солотвинській западині на Пенінський покрив насунута Лесарненська зона, яка, ймовірно, належиться до Зовнішніх Карпат, з крейдовими відкладами в її складі, що унеможливлює безпосередній вплив на покрив Закарпатського розлому. Обґрунтовано існування стратиграфічної перерви у післяаптський час у Пенінському покриві і, відповідно, присутність фази австрійської складчастості. Палеоген району Перечина – це не вульшавська світа Внутрішніх Карпат, а вульховчицька світа Пенінського покриву, яка нарощується олігоценом. Пенінський покрив не продовжується в район Пояна Ботізії на суміжній території Румунії, а повертає на південний захід, узгоджено з поворотом вулканічного хребта Оаш – Шолес і лінією насуву Монастирецького субпокриву. Визначено, що насуви в Пенінському покриві відбувалися у часовому інтервалі після олігоцену і впродовж карпатію. Складено уточнену геологічну карту Пенінського покриву масштабу 1:100000 і чотири геологічні розрізи через усі ділянки покриву. Наукова новизна. Отримані під час дослідження перелічені результати здебільшого розглядали й інші геологи як ймовірні або альтернативні гіпотези. Це стосується насамперед трактувань скель як олістолітів, а не тектонітів. Проте, на підтримку такої версії не надавалось достатньо доказів, які б незаперечно її підтримували. Це ж зауваження стосується і решти результатів. У цій роботі всі результати розглядають у комплексі і підкріплені достатньою доказовою базою. Практична значущість. Результати дослідження дають можливість розвинути уявлення про Пенінську тектонічну одиницю, як проміжну ланку між Внутрішніми і Зовнішніми Карпатами. Уточнена геологічна карта може бути використана для практичних задач. Піднасув Пенінського покриву потенційно перспективний щодо промислової нафтогазоносності.