Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Evaluating the state of sanitary and hygienic conditions in ventilated rooms
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Капало, П.; Клименко, Г.; Возняк, О.; Желих, В.; Адамскі, М.; Kapalo, P.; Klymenko, H.; Voznyak, O.; Zhelykh, V.; Adamski, M.; Технічний університет Кошице; Національний університет “Львівська політехніка”; Технічний університет Білостока; Technical University of Kosice; Lviv Polytechnic National University; Bialystok University of Technology
    Сьогодні надзвичайно важливою залишається проблема енергоощадності. Сучасні будівельні технології дають змогу створювати будинки з мінімальним енергоспоживанням, використовуючи енергоефективні зовнішні захищення, зокрема пластикові вікна. Це призводить до зниження тепловтрат приміщення, але загрожує зменшенням необхідного повітрообміну. Цю статтю підготовлено в Національному університеті “Львівська політехніка” у рамках проекту VEGA 1/0697/17 спільно з науковцями Технічного університету міста Кошице (Словаччина) та Політехніки Білостоцької міста Білосток (Польща). Досліджували стан санітарно-гігєнічних умов у приміщенні навчальної аудиторії учбового корпусу під час проведення занять. У приміщенні аудиторії, об’єм якої становить 127 м3, вентилювання передбачено: приплив повітря – природний неорганізований (відкриванням вікон), витяжка – природна, оргінізована. На початку та в кінці кожного заняття заміряли параметри повітряного середовища аудитрії, зокрема: його температуру, відносну вологість та вміст вуглекислого газу. Дослідження проводили в два етапи. Результати досліджень, наведені на графіках, вказують на залежність зміни параметрів повітряного середовища приміщення аудиторії від ефективності вентилювання. На першому етапі в приміщенні аудиторії не було припливної природної вентиляції (приміщення в перервах між заняттями не провітрювали). Як показали результати досліджень, температура та відносна вологість повітря залишились у межах допустимих норм, а концентрація вуглекислого газу значно перевищувала нормативні значення. Тому для підтримання нормативних параметрів повітряного середовища аудиторії запропоновано встановити припливно- витяжну вентиляційну установку. На другому етапі під час перерв приміщення вентилювали. При цьому було встановлено, що концентрація вуглекислого газу зменшилась на 33 %. Отже, за такого вентилювання навчальної аудиторії навіть 10- хвилинне провітрювання істотно впливає на якість повітряного середовища навчальної аудиторії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика моделювання напружено-деформованого стану вузлів жорсткого з’єднання трубобетонної колони з монолітним залізобетонним перекриттям
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кущенко, В. М.; Галущак, Ю. Г.; Kushchenko, V.; Halushchak, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Розроблено методику моделювання напружено-деформованого стану вузлів жорсткого з’єднання трубобетонної колони з монолітним залізобетонним перекриттям. Моделювання проводили в програмному комплексі Femap (NX Nastran) на основі геометричних моделей, створених у графічному середовищі Autocad. Крайові умови навантаження вузла на основі моделі 40-поверхового будинку з кроком колон 6х6 м змодельовано в програмному комплексі ЛІРА. В результаті проведеного моделювання вузла з’єднання трубобетонної колони та монолітного залізобетонного перекриття отримано графіки розподілу напружень та деформацій, що дало змогу визначити умови роботи елементів вузла та зони концентрації напружень. Результати аналізу напружень за скінченно-елементною моделлю дали змогу покращити вузол завдяки створенню зовнішніх ребер, що знизили концентрації напружень у вузлі. За результатами моделювання вузла бетонне ядро трубобетонної колони включається в роботу колони на стиск і приймає на себе від 55 до 60 % навантаження.
  • Thumbnail Image
    Item
    Обвалення залізобетонної балки покриття промислової будівлі, його причини та експлуатаційний стан і умови безпечної експлуатації решти балок покриття
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Шуляр, Р. А.; Кваша, В. Г.; Shulyar, R.; Kvasha, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Представлено результати обстеження збірної залізобетонної балки покриття промислової будівлі після її руйнування з обваленням внаслідок розриву арматурних стержнів пакету поздовжньої робочої арматури в кількості 2Ø20+1Ø32 ст. 5 (А300С). Встановлено, що причиною розриву пакету арматури могло бути неякісне стикування в прольоті арматурного стержня робочої арматури Ø32 мм і його розриву або під час виготовлення зварного арматурного каркасу, або на початковій стадії експлуатації балки під дією експлуатаційного навантаження, значно більшого від прийнятого в проекті. Встановлено, що нерозірваної арматури 2Ø20 виявилось недостатньо для забезпечення несучої здатності балки за фактичних навантажень від покрівлі. Тому подальше її розривання стало причиною фізичного руйнування балки. Запропоновано два варіанти підсилення балок-застосування шпренгельних затяжок (для балок БО) і влаштування в середньому прольоті додаткової пружної опори, підтриманої трикутною шпренгельною системою (для балок БД).
  • Thumbnail Image
    Item
    Нова конструктивна форма жорсткого з’єднання монолітного залізобетонного перекриття з трубобетонною колоною
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Кущенко, В. М.; Галущак, Ю. Г.; Kushchenko, V.; Halushchak, Y.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра будівельних конструкцій та мостів; Lviv Polytechnic National University, Department of building construction and bridges
    Запропоновано нову конструктивну форму жорсткого з’єднання трубобетонної колони з монолітним залізобетонним перекриттям, яке створюється за рахунок використання сталевого елемента жорсткості, що складається з вертикальних сталевих пластин, що перетинають бетонне ядро колони і з’єднані з сталевою трубою зварними швами. Для забезпечення жорсткого з’єднання з трубобетонною колоною, конструкція перекриття містить сталеве полосове зовнішнє армування. Порівняльне чисельне моделювання напружено-деформованого стану конструкцій залізобетонного монолітного перекриття з різними умовами з’єднання з трубобетоною колоною, та наявністю зовнішнього сталевого полосового армування, показало ефективність запропонованого конструктивного рішення.