Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Інспіративні складові архітектурно-просторових рішень “Храму книги” Фрідріха Кізлера та Арманда Бартоша поблизу пагорба Ґіват-Рам у Західному Єрусалимі
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Коротун, Ірина; Korotun, Iryna; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
    Стаття присвячена аналізу архітектурно-просторових рішень архітектурного об’єкту, збудованому за ідеєю Фридріха Кізлєра у співавторстві з Армандом Бартошем – архітектурному комплексу Храму книги, поблизу пагорба Гіват-Рам в Західному Єрусалимі. Досліджуються передумови формування світогляду архітектора, що пов’язані з походженням і містом народження – Чернівцями з потужною на той час іудейською общиною, у якій його батько був вагомою людиною. Пропонується аналіз ідеологічних та семіологічних складових художніх рішень. Святе письмо іудаїзму, зокрема Сефер Йецира, як транскрибування колористики екстер’єрів архітектурного комплексу. У свою чергу, елементи формоутворення синтезовані за допомогою стилізації та творчого перевтілення форм головуючих атрибутів іудаїзму.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив Фредеріка Кіслера на формування світогляду просторового мистецтва сучасності
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Баланюк, Юліана; Balaniuk, Juliana; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
    В статті висвітлюється вплив Ф. Кізлера на формування єдиного пластичного мистецького простору на противагу поширеним в той час ідеям “чистої архітектури”. Основний внесок Кізлера в теорію дизайну полягав в тому, що він поставив на перше місце не предмет і не групу предметів, а процес взаємодії різних компонентів один з одним і з мінливою реальністю. Винайдений ним термін “корреалізм” використовувався для дослідження тривалої взаємодії між людиною і навколишнім середовищем, як техногенним, так і природнім. Таке дослідження базувалося, з одного боку, на експериментальному, а з іншого – на інтуїтивному осягненні процесів. Переосмислення Ф. Кізлером традиційних підходів до мистецтва стало поштовхом для формування нового просторового мистецтва.