Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
10 results
Search Results
Item Research of seasonal deformations of the Dnipro HPP dam according to GNSS measurements(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Третяк, Корнилій; Паляниця, Богдан; Tretyak, Kornyliy; Palianytsia, Bogdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета. Виявити залежність між сезонною зміною температури і вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 роки. Вихідні дані. Для досліджень використовувалися дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період з середини 2016 до середини 2020 року. Методика. Часові ряди ГНСС вимірів, попередньо опрацьованих системою GeoMoS, проаналізовані спеціально розробленим програмним продуктом на предмет визначення параметрів сезонних зміщень та їх взаємозв’язку із сезонними змінами температури повітря. Результати. На основі досліджень встановлено, що на циклічність деформацій дамби визначальним є вплив температури довкілля. Це стосується як горизонтальних, так і вертикальних зміщень, але при умові відсутності суттєвих змін рівня води у верхньому водосховищі. Значення екстремальних зміщень зростають ближче до середини греблі і спадають на краях. Така тенденція простежується щорічно. За даними трирічного ГНСС моніторингу греблі амплітуда піврічних горизонтальних коливань контрольних пунктів відносно осі греблі є в межах 15–18 мм. Практично усі вектори горизонтальних зміщень мають перпендикулярне розташування до осі дугоподібної греблі. У першій половині року вектори горизонтальних зміщень спрямовані на розширення греблі, а у другій половині року – на стиснення греблі. У зимовий та літній період горизонтальні зміщення хвилеподібно зростають від правого краю греблі до її лівого краю. Встановлено, що практично кожного року екстремальні відхилення, як горизонтальні так і вертикальні, відбуваються у лютому та серпні місяці. Екстремуми температури наступають швидше, ніж екстремальні зміщення ГНСС станцій. Для греблі Дніпровської ГЕС горизонтальні екстремальні зміщення в середньому відстають на 37 діб, а вертикальні – на 32 доби від екстремальних температур. Очевидно температурні деформації греблі пов’язані з температурою бетонних конструкцій, яка змінюється з певним запізненням відносно температури повітря. Величини екстремальних зміщень і епохи їх прояву залежать від конструкції греблі і її технічних параметрів. Для кожної греблі ці екстремальні зміщення і епохи їх прояву будуть різними. Відповідно моніторинг цих зміщень і їхніх змін у часі є одним із критеріїв оцінки загального стану греблі. Наукова новизна та практична значущість. Виявлені у результаті проведених досліджень закономірності зв’язку між зміною температури та зміщеннями ГНСС пунктів можуть бути використані для подальших досліджень з опрацювання та аналізу даних моніторингу гідротехнічних споруд.Item Диференціація кінематики греблі Дністровської ГЕС-1 (за даними ГНСС-моніторингу просторових зміщень)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Третяк, К.; Корлятович, Т.; Брусак, І.; Смірнова, О.; Tretyak, K.; Korliatovych, T.; Brusak, I.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета цієї роботи – узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною і кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових та контрольних пунктів. У програмному забезпеченні GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС та лінійно-кутових вимірювань. Методика. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв’язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. Результати. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв’язків для більшості ГНСС-станцій виявлено три епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017.8 ±0.1, Т= 2019.0 ±0.1, Т = 2019.4 ±0.1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень та виконано пошук просторових кінематичних взаємозв’язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.Item Порівняння річних коливань складових тропосферної затримки, обчислених інтегруванням та за аналітичною моделлю(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Кладочний, Б.; Паляниця, Б.; Kladochnyi, B.; Palianytsia, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета роботи – дослідження річних коливань складових зенітної тропосферної затримки, обчислених числовим інтегруванням за даними аерологічного зондування атмосфери та за аналітичною моделлю Saastamoinen; оцінювання точності знаходження складових затримки за моделлю Saastamoinen за вибраний період досліджень. Методика. Основними методами визначення тропосферної затримки є зондування атмосфери та використання аналітичної моделі. Для дослідження складових зенітної тропосферної затримки використано дані зондування атмосфери, здійсненого на чотирьох українських аерологічних станціях (Київ, Харків, Львів та Одеса) із частотою 24 год, а також приземні значення метеорологічних параметрів, які надавали метеорологічні станції із частотою 3 год в період від 1 січня до 31 грудня 2019 р. Складові зенітної тропосферної затримки обчислено інтегруванням за даними аерологічного зондування та із використанням аналітичних формул Saastamoinen. На підставі обчислених даних складено графіки порівняння значень зондування та моделі й обчислено середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки. Результати. Здійснено порівняння значення складових затримки на пунктах, розташованих у різних кліматичних зонах, із використанням значень атмосферного тиску, приведеного до рівня моря. Обидві складові найбільших значень прийнято на пункті Одеса. Встановлено, що річні коливання сухої складової зенітної тропосферної затримки становлять 8–20 мм, коливання вологої складової – 75–95 мм. Добові амплітуди тропосферної затримки становлять 5–6 мм влітку та 12–13 мм взимку для сухої складової та 20– 30 мм влітку та 6–8 мм взимку для вологої складової. Середні квадратичні похибки визначення складових тропосферної затримки за моделлю Saastamoinen становлять у середньому 7 мм у разі визначення сухої складової та 22 мм – вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у тому, що на основі дослідження можна оцінити точність та доцільність використання різних методів визначення зенітної тропосферної затримки, а також оцінити динаміку зміни складових затримки та їх поведінку протягом довготривалого періоду. Результати можна використовувати для подальших досліджень тропосферної затримки та підвищення точності супутникових спостережень.Item Analysis of seasonal changes of zenith tropospheric delay components determined by the radio sounding and GNSS measurements data(Видавництво Львівської політехніки,, 2022-02-22) Заблоцький, Федір; Кладочний, Богдан; Кутна, Іванна; Zablotskyi, Fedir; Kladochnyi, Bohdan; Kutna, Ivanna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою цієї роботи є проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для усіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну – за одною із існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу – із ГНСС-вимірювань з використанням модельного значення гідростатичної складової. У нашому дослідженні проводилось ще оцінювання точності отриманих величин гідростатичної і вологої складових ЗТЗ за аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування. Для цього підбиралась пара відносно близьких одна від одної станцій – аерологічної і референцної ГНСС-станції. Для реалізації викладеної методики досліджень було обрано аерологічну станцію Praha-Libus і референцну ГНСС-станцію GOPE. Для опрацювання і аналізу вибирались дані радіозондування нейтральної атмосфери з першої станції і повні величини ЗТЗ (гідростатична плюс волога складові) з другої станції. Такі дані вибирались щомісячно з 1-ї по 10-у дати 2012 року на 12-у год Всесвітнього часу. За даними радіозондування визначено гідростатичні і вологі складові ЗТЗ (прийняті надалі, як еталонні) і таку ж кількість значень повних ЗТЗ, виведених на цю ж годину із ГНСС-вимірювань на референцній станції GOPE. За ними визначено величини вологої складової ЗТЗ і порівняно їх з відповідними даними, отриманими із радіозондувань. Встановлено, що похибка гідростатичної складової має чітко виражену сезонну зміну, починаючи від виключно додатних величин в діапазоні 2–7 мм у січні з переходом через нуль у квітні (жовтні), досягаючи виключно від’ємних величин в діапазоні 3–5 мм у липні. Що ж стосується похибки вологої складової ЗТЗ, то слід зазначити що вона на протязі всього року приймає лише від’ємні значення без чітко вираженого сезонного ходу. Зауважимо, що максимальні абсолютні величини ця похибка має в липні, що переважають – 30 мм, пояснюється максимальним вмістом водяної пари у тропосфері у цей час. Проте, виключно від’ємні значення похибки вологої складової вказують і на систематичне зміщення її значень. У цій роботі подані рекомендації щодо подальших досліджень у напрямку підвищення точності визначення як гідростатичної, так і вологої складової ЗТЗ, а також причин щодо сезонних змін точності визначення, особливо, гідростатичної складової.Item Diagnosis of metrological characteristics of high-precision GNSS observations by methods of non-classical error theory of measurements(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Двуліт, Петро; Савчук, Степан; Сосонка, Ірина; Dvulit, Petro; Savchuk, Stepan; Sosonka, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМета дослідження – провести діагностику метрологічної характеристики високоточних GNSS-спостережень методами некласичної теорії похибок вимірів (НТПВ) на прикладі референцних станцій України. Нами було підібрано 72 референцні GNSS-станції України, завантажено добові файли спостережень із серверу центру аналізу LPI, та створено часові серії в топоцентричній системі координат. Тривалість часових серій становить майже два роки (24 березня 2019–2 січня 2021). Із використанням спеціалізованого програмного пакету виконали очищення часових серій від вискоків, розривів, сезонних впливів, та вилучено трендову складову. Перевірка емпіричних розподілів похибок забезпечувалася процедурою некласичної теорії похибок вимірів на основі рекомендацій, запропонованих Г. Джеффрісом і на принципах теорії перевірок гіпотез за критерієм Пірсона. Встановлено, що отримані часові серії координат на більшості референцних GNSS-станцій не підтверджують гіпотезу про їх підпорядкування нормальному закону розподілу Гаусса. Проведення НТПВ-діагностики точності високоточних GNSS-вимірів, яка ґрунтується на використанні довірчих інтервалів для оцінок асиметрії і ексцесу значної вибірки із наступним застосуванням – тесту Пірсона, підтверджує наявність слабких, не вилучених із GNSS-опрацювання джерел систематичних похибок. Авторами задіяна можливість НТПВ для вдосконалення методики опрацювання високоточних GNSS-вимірів та необхідність врахування джерел систематичних похибок. Неврахування окремих факторів породжують ефект зміщення часового координатного ряду, що, своєю чергою, зумовлює суб’єктивні оцінки швидкостей руху станції, тобто їхню геодинамічну інтерпретацію. Дослідження причин відхилень розподілу похибок від встановлених норм забезпечує метрологічну грамотність інтерпретації високоточних GNSS-вимірів великого обсягу.Item The research of short-periodic components changes of zenith throposphere delay(Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2020-03-12) Паляниця, Б. Б.; Кладочний, Б. В.; Паляниця, О. Б.; Palianytsia, B. B.; Kladochnyi, B. V.; Palianytsia, O. B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of LvivМета цієї роботи – дослідити величину зміни складових зенітної тропосферної затримки для території України за даними кількадобових наземних метеорологічних вимірювань, а також побудувати та дослідити поля їхньої зміни. Методика. Точність визначення тропосферної затримки та її складових залежить від обсягу метеорологічних даних, які можна використати для її розрахунку. Найкраще, якщо на момент проведення ГНСС-вимірів були б дані аерологічного зондування атмосфери, отримані поблизу пункту спостережень. В іншому разі, доводиться моделювати метеорологічну ситуацію на момент проведення вимірів, використовуючи доступні для цього метеорологічні дані. У виконаних дослідженнях оцінено метеорологічну ситуацію загалом для території України. Складові зенітної тропосферної затримки обчислювали за відомою формулою Saastamoinen. За отриманими значеннями побудовано поле зміни сухої та вологої складових зенітної тропосферної затримки для території України. Результати. Результати досліджень дають змогу проаналізувати залежність зміни величини складових тропосферної затримки від зміни метеорологічних величин на території країни. У роботі отримано і проаналізовано графіки зміни складових тропосферної затримки протягом трьох діб із дискретністю 6 годин на чотирьох пунктах з різними кліматичними умовами. Встановлено, що, незважаючи на істотне розходження у значеннях складових, амплітуди їхньої зміни є близькими між собою: різниці цих амплітуд становлять для сухої складової 6 мм, для вологої – 2 мм. Показано динаміку зміни сухої (гідростатичної) та вологої (негідростатичної) складових протягом двох діб. Зазначено, що їхня динаміка зумовлена зміною атмосферного тиску для сухої складової та зміною тиску водяних парів у тропосфері для вологої складової. Наукова новизна та практична значущість полягають у виявленій стабільності амплітуди зміни складових на пунктах, що знаходяться у різних кліматичних і погодних умовах. Крім цього, підтверджено, що динаміка зміни сухої складової зумовлена зміною атмосферного тиску, а вологої – зміною парціального тиску. Виконані дослідження можна використовувати для створення регіональних моделей атмосфери та подальших досліджень поля зміни зенітної тропосферної затримки, оскільки стосуються зміни затримки в просторі та часі.Item Determination of precipitable water vapour, from the data of aerological and GNSS measurements at european and tropical stations(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-28) Пазяк, М. В.; Paziak, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityItem Monitoring of water vapor content by radio sounding data at the Kyiv aerological station and by GNSS observation data at the GLSV station(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Заблоцький, Ф.; Гресько, Ю.; Паляниця, Б. Б.; Zablotskyi, F.; Gresko, Ju.; Palanytsa, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityМетою цієї роботи є визначення вмісту водяної пари, обчисленої за вологою складовою зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), отриманою за даними радіозондувань і GNSS-вимірювань. Методика досліджень полягає в такому: вологу складову ЗТЗ визначають як різницю між повною ЗТЗ, виведеною із GNSS-вимірювань і обчисленою гідростатичною складовою. Далі за отриманою вологою складовою обчислюють інтегровану та осаджувану водяну пару. Для опрацювання використані шестиденні за кожен місяць 2016 року дані радіозондування на аерологічній станції Київ і дані зенітної тропосферної затримки, виведені із GNSS-спостережень для тих самих дат, на перманентній станції GLSV. Результати досліджень – це величини вологої складової ЗТЗ і осаджуваної водяної пари, отримані за даними радіозондування і виведені із GNSS-спостережень. За різницями між величинами вологої складової, обчисленими із радіозондування та визначеними із GNSS-вимірювань, зроблено оцінку точності. Аналогічно оцінено і величини осаджуваної водяної пари. Наукова новизна та практична значущість полягають у тому, що отримані результати слугуватимуть підґрунтям для подальшого підвищення точності визначення вологої складової із GNSS-вимірювань, зокрема, для визначення просторово-часових змін та вмісту осаджуваної водяної пари в атмосфері, що важливим є для прогнозування погоди в цьому регіоні.Item Modified parametermethods of researching gnss networkswith correlative measurements and systematic errors(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-01) Третяк, К.; Смолій, К.; Tretyak, K.; Smoliy, K.; Третяк, К.; Смолий, Е.; Institute of Geodesy; Lviv Polytechnic National UniversityГідроелектростанції переважно будуються в гірських умовах, що значно ускладнює виконання досліджень за їх деформаціями. Одним з найефективніших методів дослідження деформацій є ГНСС-спостереження. Однак в зв’язку з обмеженістю доступу до сигналу супутника в гірських умовах та корельованістю одночасних вимірів прояв систематичних похибок посилюється. Для зменшення впливу систематичних похибок ми розробили модифікований параметричний метод урівноваження ГНСС вимірів. Запропонований метод апробовано на мережі з ідеальними умовами доступу до сигналу супутника. Достовірність отриманих результатів становить 10–20 % порівняно з класичним параметричним методом. Також дослідження запропонованого методу проведено для мережі зі складними умовами доступу до сигналу супутника, достовірність результатів становить 10–50 %. Отже, запропонований диференційний метод потрібно застосовувати для урівноваження інженерно-геодезичних мереж ГЕС.Item Деформационный мониторинг территорий расположения ответственных инженерных объектов(Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Гусева, Т. В.; Передерин, В. П.; Розенберг, Н. К.; Черненко, В. Н.Рассматриваются результаты многолетних исследований оползневых процессов на территории эксплуатации гидроаккумулирующей электростанции с помощью современных технологий ГНСС. Выявлено наличие деформирования земной поверхности как в плане, так и по вертикали. Cмещения одних пунктов происходит по замкнутой поступательно-возвратной траектории, не превышая нескольких миллиметров. Другой части пунктов свойственна поступательная направленность горизонтальных смещений при наличии также и возвратных смещений. Наибольшие аномалии вертикальных перемещений свойственны участкам, которые подвержены максимальному техногенному воздействию при ежедневной перекачке больших объемов воды. Розглядаються результати багаторічних досліджень зсувних процесів на території експлуатації гідроакумулюючої електростанції за допомогою сучасних технологій ГНСС. Виявлено наявність деформування земної поверхні як у плані, так і по вертикалі. Зміщення одних пунктів відбувається по замкнутій поступально-зворотній траєкторії, не перевищуючи декількох міліметрів. Іншій частині пунктів властива поступальна спрямованість горизонтальних зміщень при наявності також і зворотниих зміщень. Найбільші аномалії вертикальних переміщень властиві ділянкам на які діє максимальний техногенний вплив при щоденному перекачуванні великих об'ємів води. The results of long-term studies of landslide processes in the areas of operation of pumped storage power plant with the help of modern GNSS technologies are considered. The presence of deformation of the earth's surface, both in terms in plane and vertical, is revealed. Displacement of some points is a closed-return trajectory and not exceed a few millimeters. Another part of the points is characterized by the horizontal displacements with the presence of returning movements. The largest anomalies of vertical movements take place on the sites that are subject to a maximum technogenic influence by the daily pumping of large volumes of water.