Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
6 results
Search Results
Item Comparison of approaches to zenith tropospheric delay determination based on data of atmosphere radio sounding and GNSS observation(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Савчук, С. Г.; Каблак, Н. І.; Хоптар, А. А.; Savchuk, S.; Kablak, N.; Khoptar, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Ужгородський національний університет; Lviv Polytechnic National University; Uzhhorod National UniversityItem Analysis and research results of GNSS data representativeness in estimation of modern horizontal motion of the earth’s surface (on the example of Europe’s territory)(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Савчук, С.; Тадеєв, О.; Прокопчук, А.; Savchuk, S.; Tadyeyev, O.; Prokopchuk, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Національний університет водного господарства та природокористування; Lviv Polytechnic National University; National University of Water and Environmental EngineeringПроаналізовано сучасний стан використання GNSS-даних для вирішення завдань геодинаміки, дослідженням ступеня придатності даних для оцінювання регіональних рухів земної поверхні з позицій критеріїв їхньої точності та тривалості спостережень, понад яку вони здатні забезпечити репрезентативні результати оцінювання. Методика. Мету досліджень вмотивовано відсутністю однозначно встановлених показників руху літосферних плит, відмінностями стратегій опрацювання спостережень і відповідного програмного забезпечення, неврегульованістю встановлення мінімальної тривалості спостережень, а також потребою збільшення густоти покриття територій і залучення великої кількості станцій для деталізації тектонічних моделей, деформаційного аналізу, районування територій і виявлення аномальних зон потенційно небезпечних геологічних процесів. Вхідними даними обрано три загальнодоступні бази часових координатних рядів станцій у межах Євразійської плити на території Європи, які розміщені в архіві SOPAC: база даних SIO, сформована опрацюванням спостережень у програмному комплексі GAMIT-GLOBK (177 станцій), і дві бази даних JPL (204 станції), де координатні ряди одержано опрацюванням спостережень у програмному комплексі GIPSY-OASIS і комбінованим QOCA-розв’язком. Емпіричним дослідженням осібно для кожної бази даних підлягали координатні ряди протягом 1.01.2005–1.01.2015 рр. з дискретизацією в один місяць. Суть експерименту полягала у визначенні таких інтегрованих показників руху досліджуваної поверхні як середні вагові лінійні зміщення, довжини і напрямки векторів і швидкості руху. Ці показники обчислені за усіма станціями, а також після їх вибраковування за двома формальними критеріями репрезентативності: 1) абсолютні значення зміщень станцій перевищують їхні середні квадратичні похибки; 2) абсолютні значення зміщень перевищують їхні граничні похибки. З погляду таких критеріїв виявлено станції, які вибраковувались найчастіше, тому повинні підлягати ретельному індивідуальному аналізу за їх використання для потреб геодинаміки. Результати. Результати експерименту показали, що мінімальна тривалість спостережень не є сталою величиною і повинна встановлюватись для кожного емпіричного набору даних. За найоптимістичнішими оцінками досягнення міліметрового рівня точності показників руху можливе при тривалості спостережень понад 2.5 років за умови використання координатних часових рядів бази даних JPL (QOCA). Такий термін досягається за обома критеріями вибраковування для періоду спостережень 2005– 2008 рр., який наближено вкладається у межі офіційних ITRF-реалізацій. Досягнення сантиметрового рівня точності за таких самих умов можливе вже понад термін 0,8 року. Для усього десятилітнього дослідного періоду вказані терміни більш ніж подвоюються. Такі великі розбіжності не знайшли іншого пояснення, крім того, що є наслідком руху і не скорегованого поточного положення початку відліку референцної системи ITRS. Наукова новизна і практична значущість. Одержаний результат вказує на необхідність запровадження новітньої ITRF-реалізації і більш частого коригування положення початку відліку. За умови дотримування зазначених мінімальних термінів спостережень вибраковування за граничним критерієм недоцільне як таке, що зумовлює відсіювання великої кількості станцій. Результати експерименту посвідчили переваги QOCA-розв’язків, порівняно з GIPSY-OASIS та GAMIT-GLOBK, з погляду використання часових координатних рядів для потреб геодинаміки.Item Дослідження ефективності використання GPS та GPS+GLONASS сигналів супутників під час RTK вимірювань(2017-02-07) Керкер, В.; Задемленюк, А.; Боледзюк, О.; Kerker, V.; Zademlenyuk, A.; Boledzyuk, O.; Керкер, В.; Задемленюк, А.; Боледзюк, О.; Національний університет “Львівська політехніка”На основі експериментальних спостережень, про- ведених у режимі RTK, показано поліпшення можливостей GNSS-позиціонування збільшенням доступності супутникових GPS+GLONASS сигналів. За порівняльними результатами використання окремо GPS та GPS+GLONASS сигналів супутників отримано переконливі докази ефективності використання сигналів від додаткових супутників під час RTK вимірювань як від однієї активної референцної станції, так і від мережі референцних станцій.Item Дослідження азимутально-часових варіацій стану іоносфери за спостереженнями з мережі GNSS-станцій(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Янків-Вітковська, Л. М.; Задемленюк, А. В.Мета. Дослідити азимутально-часові варіації стану іоносфери в період активного збурення, за даними спостережень референцної станції SULP та проаналізувати отримані дані. Методика. Вихідними даними ми вибрали іонофайли із регулярних GNSS-спостережень референцної станції SULP на дату 1, 2, 3 вересня та 1, 2, 3 жовтня 2013 р. на 0, 6, 12, 18 та 23 год. Наступний наш крок полягав у виборі даних про супутники. Таку інформацію формують у добовому файлі програмному забезпеченні Trimble Planning. Частоту реєстрації такого файлу користувач задає індивідульно. В нашому випадку реєстрація даних відбувалася із періодичністю 10 хвилин. На основі вибраних мінімальних, максимальних та середніх значень вертикального вмісту електронів в іоносфері (VTEC), ми обчислили похилі значення загального вмісту електронів в іоносфері (STEC) за вересень і жовтень 2013 р. Представлені карти із азимутально-часовими варіаціями стану іоносфери, виконані за допомогою програмного середовища Surfer. Результати. На основі даних шести добових серій, пов’язаних із збуреннями на Сонці проведено дослідження азимутально-часових варіацій стану іоносфери за спостереженнями референцної GNSS-станції SULP за період 1, 2, 3 вересня 2013 р. та 1, 2, 3 жовтня 2013 р. Проаналізувавши отримані значення STEC, ми побачили, що більш спокійний стан іоносфери спостерігається у вересні, ніж у жовтні, що зумовлено спалахом на Сонці саме 2 жовтня 2013 р. Найспокійніший стан іоносфери зафіксовано на 23 годину кожної доби, максимальне збурення за добовими даними припадає на 12 годину. Наукова новизна полягає у дослідженні азимутально-часових варіацій стану іоносфери в період активного збурення, за вдосконаленою методикою визначення параметрів іоносфери у мережі супутникових станцій Західної України, використовуючи дані спостережень на станції SULP, яка входить до мережі референцних станцій ZAKPOS/UA-EUPOS. Практична значущість. Дослідивши азимутально-часові варіації стану іоносфери для однієї станції, ми зможемо виконати просторово-часовий розподіл іоносфери для території України за даними референцених GNSS-станцій. Цель. Исследовать азимутально-временные вариации состояния ионосферы в период активного возмущения, по данным наблюдений референсной станции SULP и проанализировать полученные данные. Методика. Исходными данными мы выбрали ионофайлы с регулярных GNSS-наблюдений референсной станции SULP на дату 1, 2, 3 сентября и 1, 2, 3 октября 2013 на 0, 6, 12, 18 и 23 ч. Следующий наш шаг заключался в выборе данных о спутниках. Такую информацию формируют в суточном файле программном обеспечении Trimble Planning. Частоту регистрации такого файла пользователь задает Индивидуальный. В нашем случае регистрация данных происходила с периодичностью 10 минут. На основе выбранных минимальных, максимальных и средних значений вертикального содержания электронов в ионосфере (VTEC), мы вычислили наклонные значение общего содержания электронов в ионосфере (STEC) за сентябрь и октябрь 2013 Представленные карты с азимутально-временными вариациями состояния ионосферы, выполненные с помощью программной среды Surfer. Результаты. На основе данных шести суточных серий, связанных с возмущениями на Солнце проведено исследование азимутально-временных вариаций состояния ионосферы по наблюдениям референсной GNSS-станции SULP за период 1, 2, 3 сентября 2013 и 1, 2, 3 октября 2013 Проанализировав полученные значения STEC, мы увидели, что более спокойное состояние ионосферы наблюдается в сентябре, чем в октябре, что обусловлено вспышкой на Солнце именно 2 октября 2013 самых спокойных состояние ионосферы зафиксировано на 23 часа каждые сутки, максимальное возмущение по суточным данным приходится на 12 час. Научная новизна заключается в исследовании азимутально-временных вариаций состояния ионосферы в период активного возмущения, по усовершенствованной методике определения параметров ионосферы в сети спутниковых станций Западной Украины, используя данные наблюдений на станции SULP, которая входит в сеть референцных станций ZAKPOS / UA-EUPOS. Практическая значимость. Исследовав азимутально-временные вариации состояния ионосферы для одной станции, мы сможем выполнить пространственно-временное распределение ионосферы для территории Украины по данным референцених GNSS-станций. Purpose. It is necessary to examine the azimuth-temporal variations of the ionosphere during active disturbance, according to observations SULP-station and to analyze the data. The technique. As input data we selected ionofiles with regular GNSS observations of the reference station SULP-on date 1, 2, 3 September and 1, 2, 3 October 2013 at 0, 6, 12, 18 and 23 h The next step was to our choice of satellite data. This information formed in the daily Files Software Trimble Planning. The frequency of such registered user specifies the personal file. In this case, registration of data took place periodicity of of 10 minutes. Based on the selected minimum, maximum and average values of vertical electron content in the ionosphere (VTEC), we calculated the slanted electron content in the ionosphere (STEC) in September and October 2013. Represented map of the azimuthal-temporal variations in the ionosphere were made using Surfer. Results. Based on 6 daily series associated with disturbances on Sun study was conducted the azimuthal-time variations of the ionosphere on GNSS-observations referentsnoyi station SULP for period 1, 2, 3 September 2013 and 1, 2, 3 October 2013. After analyzing the value of STEC we saw that a calm ionosphere is observed in September, which is caused solar flares October 2, 2013. The most calm ionosphere was fixed at 23 o'clock. every day, maximum ionospheric disturbances on daily data is at 12 o'clock. Scientific novelty consists in the study the azimuthal-temporal variations of the ionosphere during active disturbance with the help improved methods for determining the parameters of the ionosphere using observations at the SULP-station. which is a part of ZAKPOS/UA-EUPOS network. Practical significance. If we examine the azimuthal-temporal variations of the ionosphere for one station, we can perform spatial-temporal distribution of the ionosphere for the territory of Ukraine using data from GNSS-stations.Item Попередні результати та аналіз GNSS-спостережень на Чернігівщині(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Терещук, О.; Нисторяк, І.Висвітлено результати попередньої обробки GNSS-спостережень на Чернігівщині, отримані під час проведення першої GNSS-кампанії у північному регіоні України. Отображены результаты предварительной обработки GNSS-наблюдений на Черниговщине, полученные во время проведения первой GNSS-кампании в северном регионе Украины. In the article the results of preprocessing GNSS-observations in Chernihiv, obt ained as part of the first GNSS-campaign in the North region of Ukraine.Item До питання про опрацювання часових рядів довготривалих безперервних GNSS-спостережень(Видавництво Львівської політехніки, 2010) Терещук, О.Аналізуються часові ряди координат GNSS-cтанцій і способи визначення швидкості їх руху. За умови відсутності яких-небудь сторонніх впливів ця швидкість являє собою рух геологічної структури. Розглянуто деякі ефекти, які порушують поставлену умову. Анализируются временные ряды координат GNSS-cтанций и способы определения скорости их движения. При условии отсутствия каких-либо посторонних воздействий эта скорость представляет собой движение геологической структуры. Рассмотрены некоторые эффекты, которые нарушают поставленное условие. Are analyzed time series of coordinates GNSS of stations and ways of definition of velority of their movement. Under condition of absence of any extraneous influences, this velotity represents movement of geological structure. Some effects which break the laid down condition are considered.