Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Schools of folk temple building, types and groups of Carpathian churches(Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Тарас, Ярослав; Taras, Yaroslav; Lviv Polytechnic National UniversityВстановлено, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і символах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яскраву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим виразом народної традиційної будівельної культури. Дослідження показали, що в місцях, де трапляється східний тип церкви із західним, відбувається синтез архітектурно-конструктивних рішень, який дає нові типи церков. Поява нових типів на українській етнічній території залежить від часу і місця такої зустрічі. Поділ етнічної території українців Карпат за спільними та сталими архітектурно-конструктивними рішеннями церков показав, що: – тривала, впродовж століть, відірваність Закарпаття від Прикарпаття проявилася на архітектурі церков Закарпаття, силові чинники змінили характер будівництва, утворили складну топографію – появу чотирьох груп церков, які мають синтезовані архітектурні рішення на межах етнографічних груп; – поширення українського населення на захід, знаходження його в оточенні польського і словацького етносів не тільки сприяло виробленню лемківського типу церкви, який зберігає цілісність за ознаками планування із загальноукраїнським, а й формує на об’ємному рішенні складну топографію з певних типів церков, які можна класифікувати і за архітектурними, і етнографічними ознаками; – найбільшу цілісність за архітектурно-конструктивними ознаками зберігають дерев’яні церкви, розташовані у межах історико-етнографічних районів Бойківщина, Гуцульщина; найяскравішими щодо груп церков є Лемківщина і Закарпаття. Особливо продуктивними є етноконтактні зони між Бойківщиною і Закарпаттям, Бойківщиною і Лемківщиною, Гуцульщиною і Буковиною. Це зони, де ми одержали найбільшу кількість архітектурних вирішень. У цих зонах є підстави для виділення бойківсько-закарпатського, лемківсько-закарпатського, закарпатсько-мараморошського, гуцульсько-буковинського, покутсько-гуцульського типів церков. В Карпатському регіоні ідентифіковано три школи народного храмового будівництва (бойківська, гуцульська, лемківська), в історико-географічному районі Закарпаття виявлені також й інші типи та групи церков. У межах історико-етнографічного масиву Бойківщини маємо 2 типи та 3 групи церков, Гуцульщини – 1 тип, 1 групу, Лемківщини – 8 типів; у межах історико-географічного району Закарпаття – 8 груп. Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і символах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яскраву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим виразом народної традиційної будівельної культури.