Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.Maghnite-H+

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Synthesis of Copolymer from 1,3,5-Trioxane and e-Caprolactone Catalysed by Treated Bentonite as Eco-Catalyst
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Hanane, Benmoussa Mahi; Ferrahi, Mohammed Issam; University Oran 1
    У цій роботі наведено новий зелений метод кополімеризації 1,3,5-триоксану з ε капролактоном. У цій методиці використано Maghnite-H+ (Mag H+) як об’ємний зелений каталізатор. Різні методики були використані для підтвердження будови отриманого кополімеру. Також досліджено фактори, які впливають на реакцію кополімеризації. Одержані результати показали, що найкращий вихід кополімеру (46,3 %) отримано для полімеризації в блоці за температури 353 K протягом 8 годин.
  • Thumbnail Image
    Item
    A New Green Catalyst for Synthesis of bis-Macromonomers of Polyethylene Glycol (PEG)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2010-03-16) Haoue, Sara; Derdar, Hodhaifa; Belbachir, Mohammed; Harrane, Amine; Oran1 University Ahmed Benbella; Recherche Scientifique et Technique en Analyses Physico-Chimiques; University of Abdelhamid Ibn Badis – Mostaganem
    Розроблено новий метод синтезу димекрилату поліетиленгліколю (PEGDM) з різною молекулярною масою (1000, 3000, 6000 і 8000 г/моль) поліетиленгліколю (PEG). Maghnite-H+застосований як еко-каталізатор для заміни токсичного триетиламіну. Maghnite-H+ являє собою протонобмінну монтмориллонітову глину, приготовану за допомогою звичайного обмінного процесу. Синтез проводили з використанням дихлорметану як розчинника в присутності метакрилового ангідриду. Досліджено вплив часу реакції, температури, кількості каталізатора та кількості метакрилового ангідриду для визначення оптимальних умов реакції. Встановлено, що найкращий вихід (98 %) досягається за кімнатної температури протягом 5 год. Структура отриманих макромономерів (PEGDM) підтверджена Фур‘є-спектроскопією, 1H ЯМР і 13C ЯМР методами. За допомогою термогравіметричного аналізу визначено термічну стабільність отриманих макромономерів. Наявність ненасиченої кінцевої групи підтверджено УФ-спектроскопією.