Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Spatio-temporal analysis of surface water extraction methods reliability using COPERNICUS satellite data(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-26) Ксенак, Любомир; Бартош, Кароль; Пуканська, Катаріна; Кішеля, Каміль; Kseňak, Ľubomir; Bartoš, Karol; Pukanská, Katarina; Kyšeľa, Kamil; Кошицький технічний університет; Technical University of KošiceМетою цього дослідження є порівняння та подальша оцінка придатності використання SAR (радара із синтетичною апертурою) та мультиспектральних (MSI) супутникових даних програми Copernicus для картографування та точної ідентифікації поверхневих водних тіл, враховуючи раптові зміни, спричинені значними кліматичними впливами. Методологія виділення наземних навігацій для видалення радіолокаційних шумів, то для цієї мети найкраще підходять фільтри Lee і Lee Sigma. Використовуваний розмір вікна залежить від конкретного типу об’єкта, а також від його просторового розміру. Екстракція водних поверхонь із зображення MSI обробляється за допомогою нормалізованого індексу різниці води (NDWI), модифікованого нормалізованого індексу різниці води (MNDWI), пари індексів автоматичного індексу вилучення води (AWEI) та індексу співвідношення води (WRI). Оцінка отриманих значень вилучення – графічна та числення – для уточнення результатів (з використанням кількісних показників точності). Автоматичне виділення водних поверхонь із зображень MSI у середовищі платформи GEE є порівняно точним, швидким і ефективним інструментом для визначення справжнього рівня ґрунтових вод. Підсумовуючи, можна сказати, що результати цих досліджень дають змогу достовірніше оцінювати раптові гідрологічні зміни, спричинені міжрічними коливаннями водойм країни. У поєднанні з різночасовим моніторингом цих змін вони можуть бути ефективним інструментом постійного моніторингу повеней і посух. передбачає стандартну попередню обробку зображень SAR і завершення визначення порогових значень у генерації бінарної маски. Опрацювання зображень MSI охоплює автоматичну алгоритмічну обробку та подальшу генерацію водяних масок через хмарну платформу Google Earth Engine. Результати опрацювання зображення SAR показують, що тип конфігурації поляризації VV (вертикальна–-вертикальна) є відповідним типом поляризації. Якщо брати інструменти фільтраціїItem Technology of optimal site selection for solar photovoltaic power plants using GIS and remote sensing techniques(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Перович, Л.; Кереуш, Д.; Perovych, L.; Kereush, D.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityВикористання наземних сонячних фотоелектричних електростанцій (СЕС) для виробництва електроенергії протягом останніх десяти років суттєво збільшується по всьому світу. Це зростання обумовлено політичними стимулами, такими як «зелений» тариф, а також низька вартість та висока продуктивність сонячних панелей. Оскільки використання сонячних енергоносіїв зростає, необхідність пошуку кращих місць для їх розташування також збільшуватиметься. Оптимальне розміщення СЕС важливе для максимізації корисних характеристик проектів, одночасно мінімізуючи негативні. Зокрема, оптимальне розміщення може максимізувати виробництво електроенергії на таких електростанціях, мінімізуючи витрати, вплив на навколишнє середовище та соціальне середовище. Тому метою є розроблення концепції, яка становить інтегрований алгоритм для оцінювання придатності землі для оптимального розміщення сонячних електростанцій. Методика. Запропоновано загальну комплексну основу (алгоритм) для оцінювання придатності земель для оптимального місця розташування сонячних електростанцій, яка є поєднанням географічної інформаційної системи (ГІС), методів дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), аналізу та прийняття управлінських рішень. Використано винятково безкоштовне та відкрите програмне забезпечення (Free and Open Source Software). Результати. Доведено достовірність технології для оптимального розташування сонячних електростанцій на території “пілотного” Заставнівського району Чернівецької області (Україна). Опрацювання даних складається з двох частин: опрацювання критерія оцінки та критерія виключення. На результуючій карті придатності земель для розміщення сонячних електростанцій визначено 58 найоптимальніших земельних ділянок для будівництва СЕС із загальною площею 7,44 кв. км або 743,91 га – це 1,2 % площі “пілотного” району. Для висвітлення комерційної життєздатності обраних земельних ділянок запропоновано визначення кількості енергії, яку можна отримати з однієї сонячної електростанції, розташованій на експериментальній земельній ділянці. Як інструмент для оцінювання продуктивності енергосистеми використовують веб-додаток “PVGIS” (EU JRC). Визначено, що щорічна продуктивність експериментальної СЕС становить близько 250 МВт з оптимальним нахилом панелей 36º. Загальна втрата в цьому випадку становить 20,3 %. Наукова новизна та практична значущість. Наведено комплексний аналіз природних факторів, що впливають на вибір місця розташування сонячної ферми, а також використання методів дистанційного зондування та методології багатокритеріального аналізу для отримання остаточної карти. Відповідно до літературних оглядів, експертного висновку та міжнародного досвіду запропоновано класифікацію окремих критерій у декількох діапазонах на підставі придатності земель для сонячної енергетики. Вперше в Україні, зокрема, у Заставнівському районі (Чернівецька область) отримано достовірні дані щодо оптимального розташування фотоелектричних сонячних електростанцій. Варто зазначити, що запропоновано використання винятково даних, які є у вільному доступі у мережі Інтернет, а також вільного програмного забезпечення з відкритим кодом.