Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
13 results
Search Results
Item Оборонні споруди монастирів оо. Бернардинів західної України у XVII–XVIII століттях(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Хохонь, Михайло; Khokhon, Mykhailo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті на основі камеральних та натурних досліджень проведено аналіз ландшафтного та містобудівного розташування монастирів оо. Бернардинів, розкрито раніше невідомі факти про існування та функціонування окремих монастирських фортифікаційних елементів, визначено особливості оборонних споруд ордену.Item Modern deformations of earth crust of territory of Western Ukraine based on «Geoterrace» GNSS network data(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Третяк, Корнилій; Брусак, Іван; Tretyak, Kornyliy; Brusak, Ivan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ роботі проаналізовано сучасні тенденції горизонтальних та вертикальних зміщень території заходу України за ГНСС-даними, з побудовою відповідних карт рухів та з виділенням зон деформацій верхнього шару земної кори. Об’єктом дослідження є горизонтальні та вертикальні деформації верхнього шару земної кори. Мета – виявлення та аналіз деформаційних зон на Заході України. Вихідними даними є горизонтальні та вертикальні швидкості 48 ГНСС-станцій з 2018 до 2021 років мережі “Geoterrace” на Заході України, відомі тектонічні карти території та описові матеріали. Методика передбачає порівняння та аналіз сучасних деформацій земної кори регіону з його відомою тектонічною структурою. У результаті вперше побудовано карти горизонтальних швидкостей ГНСС-станцій та деформацій верхнього шару земної кори Заходу України як єдиного регіону і вертикальних швидкостей ГНСС-станцій. Встановлено, що деформації території Заходу України є складними і лише частково співвідносяться з відомою тектонічною будовою в регіоні. Більшість ГНСС-станцій зазнають висотних просідань, імовірно, в зв’язку з денудаційними процесами, але Галицько-Волинська западина практично не просідає. На схилах Українського щита помітна кореляція вертикальних зміщень та глибини залягання поверхні кристалічних порід. Зони стиску виділяються на Закарпатті, що відповідає території Закарпатського глибинного розлому, а інша – на північному-заході регіону. Окремо необхідно виділити регіон довкола міста Хмельницький, де спостерігаються аномальні вертикальні та горизонтальні зміщення. Подано геодинамічну інтерпретацію аномальних зон деформацій. Визначені швидкості ГНСС-станцій зі збільшенням часового інтервалу спостережень дадуть можливість встановити особливості просторового розподілу руху земної кори на території Заходу України та в майбутньому створити відповідну регіональну геодинамічну модель.Item Defensive structures of monasteries of bernardines of Western Ukraine in the XVI–XVIII centuries(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Хохонь, Михайло; Khokhon, Mykhailo; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityНадійні оборонні споруди у XVII–XVIII на теренах Західної України були запорукою стабільного функціонування замку, міста чи монастиря. Монастирські комплекси активно домінували у просторі населених пунктів чи ландшафту. Обителі оо. бернардинів були одними з найчисленніших осередків серед орденів західного обряду на території дослідження та в силу різних чинників відігравали активну оборонну роль у системі захисту міст та навколишніх теренів. Оборонні споруди, окрім захисту, визначали територію об’єкта. Унаслідок позбавлення первісної сакральної функції у совітський період, монастирі, як і залишки оборонних споруд, зазнали активного непритаманного перепрофілювання (в’язниці, склади) та, як наслідок, руйнування. Сьогодні під час розроблення генеральних, історико-архітектурних опорних планів, проектів реставрації актуальним виникає питання визначення історичних меж об’єктів та первісної архітектурно-композиційної цілісності монастирських комплексів. У дослідженому періоді можна виділити близько 50 оборонних комплексів Західного обряду різних орденів (рис. 1), з розташуванням у чи за межами середмістя. Монастирі ордену отців бернардинів є одними з найпоширеніших – 9 об’єктів – у Бережанах, Гусятині, Дубно, Збаражі, Ізяславі, Львові, Лешневі, Сокалі та Христинополі (рис. 2). Орден бернардинів є відгалуженням від францисканського чину, яке сформувалося ще у XII столітті. На території Речі Посполитої та теренах Західної України орден бернардинів з’явився у середині XV століття. У результаті опрацювання дев’ятьох монастирів ордену бернардинів та систематизації фактів історії обителей виявлено, що оборонна архітектура ордену яскраво простежується у спорудженні власних оборонних споруд. Визначено розташування щодо містобудівельного чинника, конфігурацію та габарити оборонних ліній об’єктів. Бернардинам належали одні з найпотужніших оборонних обителей на території Західної України: у Сокалі, Ізяславі, Львові. Монастирі цього ордену тяжіли до розташування у середмістях. Три з них, а саме у Бережанах, Дубно, Лешневі розташовувались у кутах середмістя біля брам. Окремим типом варто вважати монастирі у Львові, Гусятині та Христинополі, що блокувалися до рогу мурів середмістя ззовні. У Збаражі монастир розташовувався посередині лінії оборони біля брамки та мав власні мури. На цьому етапі дослідженням виявилено один оборонний монастирський костел – у Лешневі. Монастирі ж Дубно і Бережан оборонялися потужними фортифікаціями міста. Варто окремо виділити оборонні споруди монастирів у Львові та Сокалі. У Львові через статусність міста і відповідальність монастир зобов’язувався до активної оборони, що і пояснює наявність трьохярусної бастеї, потужного муру з бійничним рядом та равеліну на в’їзді. У Сокалі монастир був форпостом території та потужним центром паломництва, а відповідно, економічно забезпеченим. Виявлено, що комплекси оо. бернардинів використовували переважно новіші форми захисту – бастеї, бастіони та вали.Item Architectural image development in the cities of western Ukraine (at the turn of the 20th and 21st century)(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Посацький, Богдан; Posatskyy, Bohdan; Lviv Polytechnic National UniversityАрхітектурний образ міста або міський пейзаж чи краєвид загалом формують такі складові: а) природний простір; б) містобудівна структура; в) архітектура будинків та їх комплексів. Еволюційні процеси у західноукраїнських містах набули значного прискорення у другій половині ХХ ст. і на початку ХХІ ст. під впливом радикальних політичних і суспільно-економічних перетворень. Можна виділити три характерні періоди: А. 1945–1955 рр. – період творчого освоєння класичної спадщини в радянській архітектурі в умовах тоталітарного суспільно-економічного ладу; Б. 1955–1990 рр. – період індустріалізації будівництва і типізації та уніфікації архітектурних і містобудівних вирішень в радянській архітектурі в умовах обмеженої еволюції тоталітарного суспільно-економічного ладу; В. 1991–2016 рр. – період плюралізму архітектурних і містобудівних форм в умовах розвитку ринкової економіки і парламентської демократії. Після 1945 р. для більшості міст Західної України були розроблені генеральні плани, згідно з якими у містах проектувалися великі центральні площі (для партійних мітингів і урядових демонстрацій) з монументальними громадськими будинками і регулярними кварталами житлової забудови в їх оточенні для надання західноукраїнським містам архітектурного образу “радянського міста”. Сприятливі передумови для цього у 1945 р. склалися у Тернополі, Луцьку, Рівному. Водночас, у більшості центрів міст Західної України не існувало широких можливостей для їх перебудови, оскільки, формуючи просторову структуру міських центрів, пам’ятки містобудування і архітектури суттєво обмежували можливості створення нових ансамблів. Комплексний характер збереження планувальної та об’ємно-просторової структури центру у Чернівцях визначив основний напрямок його розвитку у перше післявоєнне десятиліття, схожа містобудівна ситуація склалася у центрах Ужгорода та Івано-Франківська. Перше післявоєнне десятиліття не внесло значних змін у архітектурний образ центру Львова, нові елементи планування і забудови еволюційним шляхом доповнили існуючу містобудівну структуру. Автори проектів реконструкції малих міст у більшості випадків бачили перспективу розвитку історичних осередків цих міст у наданні їм ролі нових громадських центрів зі збереженням існуючої містобудівної структури. У кожному місті передбачалося створення головної площі для мітингів і демонстрацій у дні державних свят, забудові площі намагалися надати парадності тощо. Прикладами можуть служити проекти площ у Жовкві, Бродах, Винниках, Глинянах, Перемишлянах, Раві–Руській, Сокалі, Яворові. Свідченням нових перетворень повинні були стати нові міста Новововлинськ і Червоноград, які у просторових формах демонстрували тип “соціалістичного міста”, в основу їх планування і забудови була покладена концепція “міста-саду”. В урядових постановах 1954 р. і 1955 р. засуджувалося звертання до зразків класичної архітектурної спадщини, нове будівництво мало здійснюватися лише за типовими проектами і з використанням збірних залізобетонних конструкцій. Впродовж 1960–1980-х рр. значні території у містах Західної Україні були зайняті типовою промисловою і типовою багатоповерховою житловою забудовою. У великих містах сформувалися два різнохарактерні міські образи: а – образ історичного центру міста з пам’ятками архітектури; б – образ районів нової промислової і масової багатоповерхової житлової забудови. Прикладами описаної ситуації можуть служити Львів, Луцьк, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Ужгород, Дрогобич. Радикальні суспільно-політичні та економічні зміни. що відбулися в Україні у 1991 р., суттєво змінили умови містобудівної діяльності. Зміна форм власності та відміна багатьох обмежень попередніх періодів обумовили своєрідний “вибух” індивідуальної житлової забудови у містах. На жаль, архітектурний образ міст західноукраїнського регіону загалом зазнав при цьому великих втрат. У великих містах регіону негативним чинником у формуванні міського ландшафту стала хаотична забудова вільних ділянок багатоповерховим житлом у центральних частинах міст. Прикладом може служити огляд панорам центру Львова зі східного напрямку, де сьогодні шпилі церков і костелів губляться на тлі кольорових масивних фасадів нових житлових багатоповерхівок. Це свідчить про деформування історичного міського культурного краєвиду у місті, де частина історичного центру вписана до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.Item Прогнозування розвитку туристичної інфраструктури(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Кошова, Б. Р.; Koshova, B. R.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті, застосовуючи результати кореляційно-регресійного аналізування, встановлено залежності динаміки туристичних потоків від кількості об’єктів туристичного обслуговування за період від 2000 до 2016 років. Значний період аналізування даних дозволив провести прогнозування перспективних змін у кількості об’єктів туристичної інфраструктури у західних областях України та встановити прогнозну динаміку іноземних та загальну кількість туристів на майбутнє.Item Геопросторове моделювання емісії парникових газів у житловому секторі: порівняння Західної України та Південно-Східної Польщі(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Данило, О. Я.; Бунь, Р. А.; Тимкув, П.Розробити підходи для просторового моделювання емісій парникових газів у житловому секторі на рівні елементарних об’єктів, побудувати набори геопросторових даних розподілу емісій і на їх основі проаналізувати структурні відмінності в емісіях на території Західної України та Південно-Східної Польщі. Методика. Досліджено основні джерела емісії парникових газів у житловому секторі. Розроблено підхід для оцінювання енергетичних потреб населення, результати якого використано для дезагрегації даних про спожите паливо з регіонального рівня до рівня елементарних об’єктів. З використанням можливостей програмного забезпечення ГІС, розроблених підходів та методик МГЗЕК побудовано набори геопросторових даних розподілу емісій парникових газів для регіонів Західної України та Південно-Східної Польщі з використанням регулярної (іпсі-моделі з кроком 2 км за результатами обчислювального експерименту Результати. На основі отриманих наборів геопросторових даних здійснено порівняння результатів просторового моделювання для регіонів Польщі та України. Встановлено, що основним джерелом енергії для забезпечення побутових потреб населення в Польщі є кам’яне вугілля, а в Україні - природний газ. Встановлено, що емісії у розрахунку на людину в житловому секторі Західної України становили 0,98 т в СО^-еквіваленті у 2010 році, а для Південно-Східної Польщі - 1,39 т. Таку суттєву відмінність пояснено тим, що коефіцієнти емісії двоокису вуглецю, метану та закису азоту для вугілля є значно більшими за відповідні коефіцієнти для природного газу. Наукова новизна. На базі розробленої математичної моделі емісійних процесів у житловому секторі та здійснених обчислювальних експериментів отримано цифрову карту та відповідні набори геопросторових даних, які містять інформацію про джерела та кількісні оцінки емісій двоокису вуглецю, метану та закису азоту. Практичність результатів. Результати просторового моделювання емісії парникових газів дають можливість оцінювати потенціал окремих регіонів для зменшення емісій та приймати зважені рішення щодо спрямування інвестицій для впровадження низько-вуглецевих технологій. Разработать подходы для пространственного моделирования эмиссий парниковых газов в жилищном секторе на уровне элементарных объектов, сформировать наборы геопространственных данных распределения эмиссий и на их основе проанализировать структурные различия в эмиссиях на территории Западной Украины и Юго-Восточной Польши. Методика. Исследованы основные источники эмиссии парниковых газов в жилищном секторе. Разработан подход к оцениванию энергетических потребностей населения, результаты которого использованы для дезагрегации данных о потребленнии топлива с уровня регионов до уровня елементарних объектов. С использованием возможностей программного обеспечения ГИС, разработанных подходов и методик 1РСС, построены наборы геопространственных данных распределения эмиссий парниковых газов для регионов Западной Украины и Юго-Восточной Польши, с использованием регулярной Grid-мoдeли с шагом 2 км по результатам вычислительного эксперимента. Результаты. На базе сформированных наборов геопространственных данных проведено сравнение результатов моделирования для регионов Польши и Украины. Установлено, что основным источником энергии для обеспечения бытовых нужд населения в Польше является каменный уголь, а в Украине - природный газ. Отмечено, что эмиссии в расчете на человека в жилищном секторе Западной Украины составляли 0,98 т в СС^-эквиваленте в 2010 году, а в Юго-Восточной Польше - 1,39 т. Такое существенное отличие объяснено тем, что коэффициенты эмиссии двуокиси углерода, метана и закиси азота для угля значительно выше чем соответствующие коэффициенты для природного газа. Научная новизна. На базе разработанной математической модели эмиссионных процессов в жилищном секторе и осуществленных вычислительных экспериментов получены цифровая карта и соответствующая наборы геопространственных данных, которые содержат информацию об источниках эмиссии и их количественных оценках для двуокиси углерода, метана и закиси азота. Практическая значимость. Разработанный подход для осуществления пространственного моделирования эмиссии парниковых газов дает возможность оценивать потенциал отдельных регионов для сокращения эмиссий и принимать взвешенные решения относительно направления инвестиций для внедрения низко-углеродных технологий. To develop of approaches for spatial inventory of greenhouse gas emissions in the residential sector at the level of elementary objects to form datasets of geospatial distribution of emissions, and to analyze on this base the differences in emission structure for the territories of the Western Ukraine and South-Eastern Poland. Methodology. The main sources of greenhouse gas emissions in the residential sector are analyzed. The approach for assessment of energy demand of the households is developed. The results of the assessment are used for disaggregation of fossil fuels, burned in the residential sector, from regional level to the level of elementary objects. The geospatial datasets of greenhouse gas emission distribution is constructed for Western Ukraine and South-Eastern Poland using the tools of GIS software developed approaches and IPCC guidelines. The total results are obtained in the form of regular Grid-model with the resolution of 2 km. Results. Based on constructed geospatial datasets of emission distribution in the residential sector, and comparison of the results obtained for Poland and Ukraine, it was identified that the main energy source to meet the household needs in Poland is coal, and in Ukraine - natural gas. Greenhouse gas emissions per capita in the residential sector in South-Eastern Poland were 1,39 t in COi-equivalent in 2010, in Western Ukraine - 0,98 t, as the carbon dioxide, methane and nitrous oxide emission coefficients for coal (the main energy source in Poland) are much higher than corresponding coefficients for natural gas. Originality. Based on elaborated mathematical model of emission processes in the residential sector, and conducted numerical experiments the digital maps and geospatial datasets with data about emission sources and greenhouse gas emissions of carbon dioxide, methane, and nitrous oxide are obtained. Practical significance. The developed approach for geospatial modeling of greenhouse gas emissions enables to assess the potential of certain regions to reduce emissions and to support the effective decision making concerning implementation of low-carbon technologies.Item Реалізація стратегічних політичних інтересів сталінського тоталітарного режиму як рушійної сили утвердження радянської політичної системи у Західній Україні та Північній Буковині на початковому етапі Другої світової війни: компаративний аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Докаш, ОксанаНа основні опрацювання різнопланової джерельної бази та з використанням широкого спектра спеціально політологічних методів дослідження розкрито стратегічні політичні інтереси сталінського тоталітарного режиму у Західній Україні та Північній Буковині на початковому етапі Другої світової війни. Вказано, що визначальним чинником докорінної зміни політичного устрою західноукраїнського регіону виступав зовнішній фактор – поділ сфер впливу між СРСР і Німеччиною. Based on the study of a significant and diverse references and using a wide range of scientific and research methods, strategic and political interests of Stalinist totalitarian regime in Western Ukraine and Northern Bukovina at the beginning of World War II have been studied. The author assumes that the main driving force that determines the nature and direction of political activity is political interest as the resultant force between distinct political actor, his personal guidance, values, needs, and motivations. However, the motivation of power is only necessary, but not sufficient condition for the functioning of the power mechanism. According to the article the determining factor of radical change of the political system in Western Ukraine was the external factor – the division of spheres of influence between the USSR and Germany. The beginning of the World War II on the 1st of September in 1939 directly touched western lands, which became the scene for competition between the two totalitarian regimes – Nazi Germany and Stalin’s Soviet Union. In the summer of 1940 a problem of Northern Bukovina also played an important role in the international diplomatic, military and political dimensions of Central and Eastern Europe. The author proves that the formation of the temporary governments and management in western Ukraine in September – October 1939, led to a forced formation of the institutional structure of the Soviet political system starting from November 1939, but at the same time, in summer and autumn 1940 in Northern Bukovina Stalin’s regime incorporated key elements of the new political system without creating intermediate institutions.Item Аграрне питання в програмних документах і діяльності УНДО(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Виздрик, В. С.Розглянуто діяльність політики УНДО в аграрній сфері. Проаналізовано діяльність партії у пропаганді ідей господарської самостійності та згуртованості українського селянства в протистоянні асиміляційній політиці Польської держави парламентським шляхом. Consider activity of the UNDO policy in agriculture. The parliamentary activity of the UNDA played an important role in promoting the ideas of economic independence and unity of the Ukrainian peasants in opposition to the policy of Ukrainians assimilation. The article deals with the activities of the Ukrainian National Democratic Association (UNDA) in agricultural policy. In the interwar period, highly sophisticated national and socioeconomic relations have developed in Western Ukraine and they were accompanied by constant political struggle of the population with the Polish authorities. Against this general background of sharp contradictions in the conditions of colonial rule, the Ukrainian political parties were forced to develop their own policy in the agrarian question, and fight for their implementation. In the political spectrum in Western Ukraine the UNDA has played a significant role, as for the size and impact on the Ukrainian people. It became a leading Western party in the second part of the 20’s and 30’s of the twentieth century, and the Association represented Ukraine in the international arena. The experience of the UNDA is very important in the context of modern state-building process in Ukraine, as the forms and methods of the parliamentary activity that were promoted by the National Democrats are still actual. Being on the legal situation the Association expressed the national interests of the Ukrainian people and defended their right to self-organized life. The party initiated the consolidation of the national forces and made decisive impact on the socio-political, cultural, educational and economic life of the region. The experience of the National Democrats in the Sejm and Senate of Poland proved that it was impossible at that time to solve the agrarian problem in Western Ukraine by the parliament. The failure of understanding between the National Democrats and the Polish government has caused the frustration among the Ukrainian public in legitimate – parliamentary methods of struggle. It was the push to the decline of all Ukrainian legal parties regardless of their relationship to the policy of “normalization”. However, the parliamentary activity of the UNDA played an important role in promoting the ideas of economic independence and unity of the Ukrainian peasants in opposition to the policy of Ukrainians assimilation, and it preserved the traditions of multiparty democracy in the our society.Item Зовнішня політика держави в українській політичній думці Західної України націоналістичного спрямування міжвоєнного періоду ХХ ст.(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Демчишак, РусланДосліджено зовнішньополітичні пріоритети під час боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави у наукових концепціях українських мислителів та в діяльності організацій націоналістичного спрямування Західної України міжвоєнного періоду ХХ ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях українського націоналізму. This article analyzes the Ukrainian political thought of the nationalist-oriented Western Ukraine in the period between two world wars in the 20th century with the object to the problematics of state foreign policy and international relations. Political ideas of such thinkers as Yuriy Lypa, Dmytro Dontsov, Mykhaylo Kolodzinskyi, Mykola Stsiborskyi, Dmytro Andriyevskyi, Mykola Shlemkevych and Dmytro Paliyev, as well as policy documents of the political parties such as «The Organisation of Ukrainian Nationalists» (OUN) and «The Front of National Unity» (FNU) have been studied. The following scientific methods of research have been used: the method of historicism, the comparative and analytical methods, and the structural and systemic analysis. It has been ascertained that the defining factors of the state foreign policy priorities during the national leberation movement and on the stage of formation of the independent Ukrainian State in the scientific concepts of the thinkers, as well as in the policy documents of the Ukrainian nationalist organizations were the following: reaction to the wide range of international policy and the configuration of international unions; attitude toward the Ukrainian issue, and the status of the Ukrainian people in Poland and the USSR. All the representatives of the Ukrainian political thought of nationalist orientation considered Warsaw’s and Moscow’s policies towards Ukrainians as overtly assimilating, thus strongly rejected both pro-Polish and pro-Russian (pro-Soviet) foreign policies. Instead, they considered such countries of Western Europe as France, England, and Germany as possible allies. Germany was of special significance being the only large state interested in the revision of the Versailles system of international relations, and, therefore, in the actualization of the Ukrainian issue on the international level.Item Українська націонал-демократія Західної України міжвоєнного періоду ХХ ст.: зовнішньополітичні орієнтири(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Демчишак, РусланДосліджено зовнішньополітичні пріоритети у процесі боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави в концепціях, публіцистиці, програмних документах української організованої націонал-демократії Західної України міжвоєнного періоду ХХ ст. Визначено місце СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях націонал-демократів. This paper seeks to address the following issues: foreign-policy priorities in the process of fight for national liberation and vectors of foreign policy of the future Ukrainian state in concepts, publicism, position papers of Ukrainian organized national democracy of Western Ukraine during the 20th century interwar period. The paper also considers the location of the USSR, Poland, countries of Western Europe in the foreign-policy orientations of national democracy.