Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Доктринальні підходи до інтерпретації бюджетних правовідносин(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Бліхар, Марія; Blikhar, Mariia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано доктринальні підходи до інтерпретації бюджетних правовідносин. Розроблено авторське визначення бюджетних правовідносин як суспільних відносин, врегульованих бюджетно-правовими нормами, що виникають, змінюються та припиняються у сфері бюджетної діяльності органів публічної влади (при цьому одні з них тривають у межах бюджетного року, а інші – у межах бюджетного циклу); суб’єкти яких реалізують надані їм правомочності щодо розподілу, перерозподілу чи витрачання фінансових ресурсів держави, акумульованих в окремих бюджетах, що складають бюджетну систему держави, та які забезпечуються державним примусом. Проаналізовано бюджетні правовідносини як форму реалізації публічних інтересів, на основі чого сучасна правова наука розглядає їх як публічно-правові відносини. Бюджетні норми закріплюють права й обов’язки учасників бюджетних відносин, надають бюджетним відносинам офіційного характеру, що захищається державою із застосуванням її імперативно-владних повноважень. Бюджетні правовідносини є наслідком правового регулювання державою суспільних відносин у бюджетній сфері через надання їм юридичної форми. Розглянуто правові норми, що регламентують бюджетні відносини, виокремили матеріальні та процесуальні норми бюджетного права, які відрізняються за змістом. Відтак, бюджетні матеріальні норми закріплюють структуру бюджетної системи України, визначають перелік доходів і видатків та порядок їх розподілу між бюджетами, а, також, повноваження суб’єктів правовідносин у сфері бюджетної діяльності. Бюджетні процесуальні норми визначають порядок “життєвого циклу” бюджету – від складання та розгляду проекту бюджету до його затвердження і виконання, а, також, складання, розгляду і затвердження звіту про виконання бюджету. Врешті відзначено, що правове регулювання бюджетних правовідносин полягає в тому, що законодавець, визначаючи пріоритети реалізації публічних інтересів, закріплює, стимулює та забезпечує вольову поведінку суб’єктів цих відносин, або обмежує забезпечення відповідних інтересів, що більш властиво бюджетному праву.Item Значення бухгалтерської служби як безпосереднього учасника бюджетного процесу у небюджетних неприбуткових організаціях(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Височан, О. О.; Vysochan, O. O.; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityВдосконалено систему функціональних зв’язків між структурними підрозділами неприбуткових небюджетних організацій. Побудовано концептуальну теоретичну модель пріоритетності у використанні функціоналу різних структурних підрозділів організації при вирішенні завдань бюджетного процесу. Виокремлено основні тенденції у зміщенні пріоритетів функціонування бухгалтерії при виконанні нею обов’язків, пов’язаних із реалізацією бюджетного процесу. Досліджено динамічний ефект пріоритетності структурних підрозділів стосовно бюджетного процесу у співвіднесенні зі станом бухгалтерії.Item Урахування інтересів стейкхолдерів у процесі формування інтегрованої звітності підприємства(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Партин, Г. О.; Загородній, А. Г.; Partyn, H. O.; Zagorodniy, A. G.; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті на основі результатів дослідження питання щодо призначення і змісту інтегрованої звітності обґрунтовано необхідність систематизованого висвітлення у такій звітності інформації про взаємовідносини підприємства зі стейкхолдерами. Визначено роль стейкхолдерів у створенні підприємством вартості, наведено характеристику інформації щодо взаємовідносин підприємства зі стейкхолдерами, яка має бути представлена підприємством відповідно до вимог Міжнародного стандарту «Інтегрована звітність». З огляду на необхідність комплексного розкриття даних про результати і перспектива розвитку взаємовідносин підприємства зі стейкхолдерами, обґрунтовано, що в інтегрованій звітності мають бути представлені дві групи показників – показники внесків стейкхолдерів у діяльність підприємства та показники інтересів стекхолдерів щодо діяльності підприємства, а також наведено орієнтовний перелік показників обох груп. Запропоновано механізм забезпечення достовірності даних інтегрованої звітності щодо взаємовідносин підприємства зі стейкхолдерів із урахуванням необхідності збереження належного рівня обліково-інформаційної безпеки підприємства.