Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.ceramic tiles

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Особливості фазового складу золошлакових відпадків ТЕС
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2020-02-21) Боровець, З. І.; Луцюк, І. В.; Borovets, Z. I.; Lutsyuk, I. V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено фазовий склад золошлакових відпадків теплових електростанцій (ТЕС). Встановлено, що шлаки ТЕС не є однорідним за структурою склом і характеризуються наявністю значної кількості центрів кристалізації муліту та герциніту. Методами РФА та ІЧС досліджено фазовий склад і структуру золошлакових відпадків. Встановлено, що під час утворення шлаків процеси кристалізації залізоалюмосилікатного розтопу завершуються на стадії утворення зародків кристалів, подальший ріст яких стає неможливим через різке збільшення в’язкості під час охолодження.
  • Thumbnail Image
    Item
    Керамічні плитки для оздоблення долівок храмів у містах Волинського князівства XІ–XІV ст.: історія дослідження
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Терський, Святослав; Tersky, Sviatoslav; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Храми на Русі XI–XIV ст. – репрезентанти міст та міської культури. Важливим елементом їхнього оздоблення були різноколірні полив’яні керамічні плитки. Їх почали використовувати ще на початках храмового будівництва в Україні. Протягом тривалого існування долівки у храмах зазнавала неодноразового перенастилання. На Волині, де храмова архітектура традиційно взорувалася на київську, але були присутніми сильні впливи Заходу, формати долівкових плиток протягом XI–XIV ст. зазнають різноманітних змін. Декоративне оздоблення долівок волинських храмів привертало увагу дослідників вже від перших розкопок, проведених у 1886 р. в Успенському соборі Володимира. Проте найкраще вивченими, завдяки розкопкам М. В. Малевської, на сьогодні є долівки храму св. Івана Богослова у Луцьку. Археологічні розкопки волинських міст вказують на значне поширення керамічних набірних підлог. Унаслідок впливам із Заходу у XIV ст. у Володимирі та Лучеську починають використовувати рельєфні плитки. Із занепадом Галицько-Волинської держави традиція використання різнокольорових плиток у храмах поступово занепадає. Узагальнений у статті археологічний матеріал вказує на складну історію цього елементу декорування храмів, яку належиться детальніше вивчати.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання синтетичного тобермориту в технології виробництва керамічних плиток
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Боровець, З. І.; Пона, М. Г.; Шулипа, О. В.; Солоха, І. В.; Borovets, Z. I.; Pona, M. G.; Shulypa, O. V.; Solokha, I. V.; Національний університет “Львівська політехніка”
    Досліджено вплив додатка гідросилікату кальцію у формі синтетичного тобер- мориту на спікання мас у системі “глина–тоберморит”. Встановлено характер зміни водопоглинання, вогневого зсідання та міцності випалених зразків залежно від режим- них параметрів технологічного процесу. На основі аналізу зміни структурної в’язкості під час нагрівання дослідних мас, диференційно-термічного та рентгенофазового методів аналізу виявлено взаємозв’язок фізико-хімічних процесів формування кера- мічного черепка із вмістом тоберморитового додатка. Отримані результати є основою для використання їх у технології виробництва керамічних плиток.