Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Subject: search.filters.subject.city planning

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика формування морфологічного тезаурусу в містобудуванні
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Ідак, Юлія; Лисенко, Ольга; Idak, Yuliia; Lysenko, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Запропоновано та обґрунтовано методику формування морфологічного тезаурусу, що розглядається як засіб систематизації та узагальнення морфологічних понять і філософських категорій, необхідних для розширення та поглиблення знань про форму й будову міста, а також здатних становити теоретичну основу вивчення морфології міста в контексті теорії містобудування. Пропоновану методику реалізується у п’ять логічно послідовних та взаємодоповнюючих етапів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Network of Ottoman fortified settlements in the horth-western coast of the Black Sea in the 17th and 18th century
    (Видавництво Львівської політехніки, 2019-10-10) Фролова, Юлія; Frolova, Yuliia; Lviv Polytechnic National University
    Дослідження архітектурно просторового планування укріплених міст є частиною міждисциплінарного дослідження історично-містобудівного, культурно-соціального та економіко-природнього характеру розвитку південного регіону сучасної України. Мистецтво фортифікації упродовж16–19 століть було важливим чинником впливу на розвиток міст, їх розміри та архітектурний вираз, соціальний та культурний склад території, символізували міліарну та політичну міць країни. Більшість міст північно-західного узбережжя Чорного моря за соціально-економічних та політичних обставин мали лінії фортифікаційних укріплень побудовані у різні часи та за різними фортифікаційними традиціями. У якостях фортифікаційних укріплень проявилась напрямок функціонування поселення як потужних портів або торгівельних площ з використання розгалуженої системи підпорядкування оточуючої території та середмість. Дослідження охопило 11 міст, які мали фортифікації упродовж 17 століття. Було систематизовано історіографічні та описові документи щодо фортифікацій, зведено у табличну форму, проведено пошук спільних рис та алгоритмів утворення міського простору, порівняно з іншими відомими османськими містами того ж періоду. Отримані архітектурно-просторові моделі фортифікаційних укріплень об’єднуються у загальну мережу фортифікацій з тотожною організацією та підпорядкуванням міського простору за зразком державного рівня Османської Імперії, поділяються на другорядні та підпорядковані зв’язки. В залежності від природно-економічних чинників було виділено 4 типи фортифікаційних просторових зв’язків( брамовий, дзеркальний, ланцюговий та комбінований), обрані об’єкти мають спільні історичні та просторові характеристики (початок формування фортифікацій від літовського та генуєзьського періодів, татарська та ногайська перебудова, османська модернізація, період занепаду). Просторова єдність розвитку укріплених міст північно-західного узбережжя Чорного моря та їхні спільні архітектурно-просторові риси уможливлюють реконструкцію об’ємного вигляду тих містечок, які мають обмежену джерельну базу. Також актуалізує питання перегляду містобудівного руху та характеру організації фортифікаційних споруд у період володарювання Османської Імперії XVII та XVIII століття
  • Thumbnail Image
    Item
    "Божественний град" естетики архітектурно-містобудівного середовища
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Тімохін, В. О.; Timokhin, V. O.; Київський національний університет будівництва і архітектури; Kyiv National University of Construction and Architecture
    Розглянуто актуальну проблему повернення сучасної архітектури у сферу мистецтва, символом котрого вибрано «божественний град». Проаналізовано історичний розвиток естетичнихпонять «краси» і «гармонії» у філософії та мистецтві ХІХ–ХХ ст. Показано зв’язок між філософським, мистецьким й архітектурним змістом цих понять. Розглянуто зміни і перетворення «краси» і «гармонії» у контексті тріади Вітрувія. Їхні трансформації та метаморфози розглянуто на тлі протистояння провіднихмистецькихі архітектурних напрямів і стилів – романтизму і класицизму, модернізму і постмодернізму. Простежено універсальну і циклічну послідовність їхрозгортання в історії та теорії розвитку сучасного архітектурно-містобудівного середовища та його естетичних основ. Запропоновано структурну модель естетичного розвитку цього середовища у вигляді «божественного граду» з радіальними осями – вулицями, що символізують напрями і стилі, центральною площею Краси, а також кільцевими вулицями, що відображають межі розселення основнихспільнот мешканців цього граду – містян, слободян, урбодян, поселян – і зони впливу відповіднихїм мистецькихжанрів: архітектурної топіки і риторики, тропіки і поетики. Модель завершує окружна магістраль як символ Гармонії. У такому радіально-кільцевому вигляді модель сприятиме подальшому розгортанню досліджень естетичнихпроблем і поверненню архітектури та містобудування у коло краснихмистецтв.