Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів
    (Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Катрук, Д. С.; Гуменецький, Т. В.; Левицький, В. Є.; Бойко, М. В.; Katruk, D. S.; Humenetskyi, T. V.; Levytskyi, V. Ye.; Boiko, M. V.; Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра хімічної технології переробки пластмас
    Досліджено вплив полімерного модифікатора – полівінілхлориду на хімічну стійкість поліестерних композитів. Встановлено вплив компонентного складу та природи неорганічного дрібнодисперсного наповнювача на стійкість поліестер- полівінілхлоридних матеріалів до дії агресивних середовищ. Виявлено, що введення дрібнодисперсних наповнювачів у поліестерну матрицю призводить до зростання коефіцієнта дифузії середовища у досліджувані матеріали. На підставі електрохімічних досліджень виявлено, що введення наповнювачів, зокрема CaCO3 та Al2O3 у модифіковану поліестерну матрицю, призводить до підвищення антикорозійних властивостей матеріалу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оцінка міцності вкритої шаруватим покриттям ділянки штока бурового насоса з урахуванням позаштатних напружень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Величкович, А. С.; Роп’як, Л. Я.
    Досліджено напружено-деформований стан зміцненої двошаровим покриттям ділянки штока бурового насоса двосторонньої дії. Покриття формували на сталевій основі напиленням шару алюмінію з подальшим оксидуванням частини його верхнього шару у режимі мікродугових розрядів. Для розрахунків застосовано стрижневу модель із неоднорідного матеріалу, поперечина якої є багатозв’язною областю, де параметри пружності та міцності змінюються від шару до шару. Поведінку такої моделі спершу розглянуто за звичайного експлуатаційного навантаження штока, а потім за виникнення позаштатної ситуації, яка спричинена зносом деталей пари тертя “крейцкопф – напрямні станини насоса”. Отримано розподіл нормальних, дотичних та еквівалентних напружень в неоднорідному матеріалі зміцненої ділянки штока. Здійснено оцінку міцності такої ділянки як за звичайних експлуатаційних навантажень, так і з урахуванням позаштатних напружень. The stressed-deformed state of the double-coated rod part of a bucket pump is researched. The coating has a steel base and some aluminum sputtering; the part of upper aluminum layer gets affected by microarc oxidation then. A non-homogeneous beam model, which has a multiple cross section and the varying parameters of elasticity and strength, is studied. Primarily, the model is kept within normal rod load; secondarily, it is put to the emergency, caused by the wearing of crosshead and frame rails friction couple. The distribution of normal, tangential, and equivalent stress can be revealed in the nonhomogeneous material of the coated rod. The strength of such a part is assessed under normal and abnormal circumstances.
  • Thumbnail Image
    Item
    Synthesis and characterization of acrylated epoxidized soybean oil for UV cured coatings
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2011) Habib, Firdous; Bajpai, Madhu
    This paper investigates the curing of biodegradable polymer films which were synthesized from soybean oil through the ultraviolet radiation and their stability against thermal degradation. In this study the epoxidation of soybean oil has been carried out via peracetic method. Further, an epoxy acrylate resin was synthesized from the epoxidized soybean oil (ESO) by using acrylic acid monomer. Triethylamine (TEA) and hydroquinone were used as a catalyst and inhibitor respectively. The acrylation of epoxidized soybean oil (AESO) is done by introducing acrylic acid, which is an unsaturated monomer into oxirane groups of the epoxidized oil (ESO). This reaction was confirmed by analytical data in terms of oxirane oxygen content, acid value, viscosity and spectral analysis. Different UV curable formulations have been investigated using synthesized acrylated resin and trifunctional acrylate monomer used as crosslinkable active diluents with photoinitiator. Monomer used was trimethylolpropane trimethacrylate (TMPTMA) while photoinitiator used was benzophenone along with an activator dimethyl ethanol amine (DEA). The mixtures were cured to make thin polymeric films under UV radiation with optimum irradiation dosing time of 20 min to produce the excellent cured coating which exhibits good thermal stability of about 473 K. В роботі досліджено затвердіння біодеградабельних полімерних плівок, синтезованих з соєвої олії за допомогою ультрафіолетового випромінювання, і їх стійкість до термічного розкладання. Епоксидування соєвої олії проводилось за допомогою надоцтового методу. Синтезовано епоксидну акрилатну смолу з епоксидованої соєвої олії з використанням акрилових мономерів кислоти. Як каталізатор та інгібітор відповідно використано триетиламін і гідрохінон. Акрилування епоксидованої соєвої олії проводилось внаслідок введення акрилової кислоти, яка є ненасиченим мономером, в оксиранові групи олії. Перебіг реакції підтверджено аналітичними даними стосовно вмісту оксиранового кисню, кислотним числом, в'язкістю і спектральними методами аналізу. Досліджено різні УФ-затверджені композиції, використовуючи синтезовані акрилатні смоли і трифункціональні акрилатні мономери як активні активні розчинники, зшиті з фотоініціатором. Як мономер використовували триметилолпропан триметилакрилату, а як фотоініціатор - бензофенон. Активатором слугував диметилетаноламін. Суміші були затверджені під ультрафіолетовим випромінюванням з оптимальним дозуванням опромінення 20 хв. для одержання тонких полімерних плівок, які можуть бути викорситані для виробництва термостійких (вище 473 К) покриттів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Self-cured polymers from non-drying oil
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2008) Zafar, Fahmina; Syed Marghoob Ashraf; Ahmad, Sharif
    Pongamia glabra seed oil (PGSO) – a nonedible, non-drying oil; a sustainable resource has found application as alkyds, epoxies and polyesteramides in paints and coatings. Generally, PGSO based polymeric coatings are obtained by curing at elevated temperature. Efforts have been made to cure PGSO at room temperature by simple route modification. Self-cured Pongamia glabra oil based polyesteramide (APGPEA) resin was synthesized by the reaction between Pongamia glabra oil modified fatty amide diol (HEPGA) with poly(styrene-co-maleic anhydride) (SMA). After complete synthesis of APGPEA, phthalic anhydride modified polyesteramide (APGPEAPh) was synthesized in situ by a minor addition of phthalic anhydride (PA) to APGPEAin order to improve the performance of the latter. The effect of the SMA and PA introduction on properties of PGPEAPh film was also investigated. The physicochemical characteristics of both resins were obtained by standard laboratory methods. The structural elucidation of these resins was carried out by FT-IR, 1H-NMR and 13C-NMR spectral techniques. The thermal behavior was studied by TGA. Curing was studied by DSC and FT-IR techniques. It was observed that APGPEA and APGPEAPh resins significantly improve the drying property in contrast to the previously reported polyesteramides cured at high temperature. Physico-mechanical and chemical/corrosion resistance tests of APGPEAPh coatings showed that the presence of phthalic anhydride in APGPEA enhanced the physico-mechanical and corrosion resistance considerably. The APGPEAPh resin appears to be a sustainable aspirant biomaterial for anticorrosive surface coatings which may substitute polymers obtained from petroleum, potentially scarce resource. Нехарчова, невисихаюча олива Pongamia glabra (ПГО) знаходить застосування для одержання алкідів, епоксидів і поліестерамідів, які використовуються при виробництві фарб і покриттів. Самоструктуруюча поліестерамідна смола на основі ПГО була синтезована за реакцією ПГО, модифікованої жирним амідним діолом з полікополімером на основі стиролу і малеїнового ангідриду. Синтезовано також поліестерамід, модифікований фталевим ангідридом. Для обох смол стандартними методами визначено їх фізико-хімічні характеристики з використанням Фур'є-спектроскопії, 1Н-ЯМР і 13С-ЯМР. Встановлено, що синтезовані смоли мають кращі властивості порівняно з поліестерамідами, затвердженими при високих температурах. Показано, що присутність фталевого ангідриду значно покращує фізико-механічні і корозійні властивості покрить.