Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
3 results
Search Results
Item Stages of geodynamic development of the Lviv–Volyn coal basin(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Матрофайло, Михайло; Matrofailo, M.; Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of NAS UkraineМетою даної роботи є аналіз геодинамічних процесів початку утворення, геологічного розвитку і післякарбонових змін кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського басейну. Методика. Методика ґрунтується на основі комплексних історико-геологічних і фаціальних досліджень та включає співставлення потужностей і поширення різновікових відкладів регіону і проведення динамічного аналізу формування кам’яновугільних відкладів басейну. У результаті проведених досліджень показано, що територія сучасного розташування Львівсько-Волинського басейну мала особливу історію геоструктурного докарбонового розвитку, яка значно вплинула на його формування і обумовила геотектонічні і морфоструктурні зміни. Утворення цього регіону є результатом складного і тривалого, продовж декількох тектонічних етапів, процесу взаємодії зон тектонічної активізації та пов’язаних з нею регіональних розломів. Активізація цих зон припала на певні відліки геологічного часу та виражалася в розвитку конкретних геоструктурних елементів. Тектонічні події усіх періодів формування осадового чохла були індивідуальні і неповторні. Вони стали основою для утворення і змін у цілому структури південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи і, зокрема, Львівсько-Волинського басейну, як частини Львівсько-Люблінського прогину. При інших геоструктурних співвідношеннях тектонічна будова басейну була би суттєво іншою. У формуванні цієї території, яка зазнала найбільшої активізації у палеозої, в геодинамічному аспекті визначальна роль належить структурним елементам північно-західного і південно-східного простягання. Наукова новизна. На основі аналізу товщини різновікових відкладів регіону показано, що під час геологічного формування басейну на вугленосну товщу в різній мірі постійно діяли переважно сили горизонтального стиску. Під їх впливом відбувалось конседиментаційне прогинання території і утворення первинних тектонічних форм, післякарбонових основних тектонічних і морфологічних структур та неодноразових розмивів вугленосних відкладів, які обумовили скорочення розрізу і значне зменшення об’ємів продуктивної частини вугленосної формації. Графічно показано динаміку зміни розташування поверхні кристалічного фундаменту на різних тектонічних етапах формування осадової товщі басейну, нахил якої був неоднаковий. Практична значущість. У результаті проведених досліджень визначено поетапний геодинамічний розвиток території Львівсько-Волинського басейну. В період від початку утворення і до розмиву вугленосної формації виділено п’ять етапів її формування, які характеризують особливості вуглеутворення і геодинамічнх процесів. Складена геологічна карта домезозойських відкладів карбонової вугленосної мегаформації Львівсько-Люблінського басейну з важливими тектонічними структурами, відображає подібні і відмінні риси геологічної будови Львівсько-Волинського і Люблінського басейнів. Отримані результати сприяють пізнанню загальних процесів формування карбонової вугленосної формації Львівсько-Волинського басейну, а встановлена послідовність уточнює і розширює уявлення про вугленосність, особливості будови вугленосної товщі, морфологію вугільних пластів і має значення для порівняння з вугленосними формаціями інших кам’яновугільних басейнів.Item О глубинном строении Евлах-Агджабединского прогиба Азербайджана по данным гравимагнитометрических исследований(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гадиров, В. Г.; Гадиров, К. В.; Гамидова, А. Г.Цель. Целью исследований являются вопросы вычисления глубины залегания кристаллического фундамента, выяснения его структурного положения по отношению к поверхности мезозоя и закономерности распределения вулканогенных образований в Евлах-Агджабединском прогибе Азербайджана. Методика. Методика основывается на использование данных грави– и магниторазведки, позволяющих построению регрессионных уравнений для вычисления глубины залегания фундамента и построения пространственного положения вулканогенных образований. Результаты. Построена новая структурная схема кристаллического фундамента по Евлах-Агджабединскому прогибу. Установлено, что наиболее опущенная часть фундамента смещена к югу на 20 км по сравнению с предыдущей схемой. По вновь построенной схеме на западе прогиба по фундаменту установлен глубинный разлом с большой амплитудой, соответствующий глубинным разломам по мезозою, выявленной сейсморазведкой МОГТ. Была сравнена структурное положение поверхностей кристаллического фундамента и мезозойского комплекса отложений, изучена прост- ранственное положение вулканогенных тел развивающихся, в основном, между этими поверхностями. Также установлено, что структурное положение фундамента и мезозоя в некотором виде повторяются, а вулканогенные образования развиты в бортовых частях прогиба. Распределение эффузивных образований в локальном ареале дает основание считать, что в Куринской впадине и смежных с нею территориях в мезозое были выполнены, главным образом, отложениями в осадочной фации с обильным содержанием в них органических веществ, т.е. тех исходных материалов, необходимых для образования углеводородов. Предполагается наличие ловушек нефти и газа под мощными слоями вулканического происхождения. Научная новизна. Выявлено, что построить единую корреляционную зависимость, позволяющая вычислить глубины залегания кристаллического фундамента по всему Евлах-Агджабединскому прогибу не представляется возможным. Установлено, что на западной части Евлах-Агджабединского прогиба проходит глубинный разлом с большой амплитудой и западная часть приподнята на несколько километров. Практическая значимость. Полученные результаты успешно могут быть использованы при уточнении структурного положения кристаллического фундамента а также, при оценке нефтегазоносности глубинных ловушек, связанных с вулканогенными постройками. Мета. Метою досліджень є питання визначення глибини залягання кристалічного фундаменту, з’ясування його структурного положення відносно поверхні мезозою і закономірності розподілу вулканогенних утворень у Євлах-Агджабедінському прогині Азербайджану. Методика. Методика ґрунтується на використанні даних граві- і магніторозвідки, що дають змогу побудувати регресійні рівняння для обчислення глибини залягання фундаменту і побудувати просторове положення вулканогенних утворень. Результати. Побудовано нову структурну схему кристалічного фундаменту по Євлах-Агджабедінському прогину. Встановлено, що найбільш опущена частина фундаменту зміщена на південь на 20 км порівняно з попередньою схемою. За новозбудованою схемою на заході прогину по фундаменту встановлено глибинний розлом з великою амплітудою, відповідною до глибинних розломів по мезозою, виявленою сейсморозвідкою МОГТ. Було позрівняно структурне положення поверхонь кристалічного фундаменту і мезозойського комплексу відкладень, вивчено просторове положення вулканогенних тіл, що розвиваються, переважно, між цими поверхнями. Також встановлено, що структурне положення фундаменту і мезозою в деякому вигляді повторюються, а вулканогенні світи розвинені в бортових частинах прогину. Розподіл еффузивних утворень у локальному ареалі дає підставу вважати, що в Курінській западині і суміжних з нею територіях у мезозої були, головним чином, відкладення в осадової фації з рясним вмістом у них органічних речовин, тобто тих вихідних матеріалів, необхідних для утворення вуглеводнів. Передбачається наявність пасток нафти і газу під потужними шарами вулканічного походження. Наукова новизна. Виявлено, що побудувати єдину кореляційну залежність, що дає змогу обчислити глибини залягання кристалічного фундамента по всьому Євлах- Агджабедінському прогину не можливо. Встановлено, що на західній частині Євлах-Агджабедінського прогину проходить глибинний розлом з великою амплітудою і західна частина піднята на кілька кілометрів. Практична значущість. Отримані результати успішно можна використати у разі уточнення структурного положення кристалічного фундаменту, а також під час оцінювання нафтогазоносності глибинних пасток, пов’язаних з вулканогенними будівлями. Purpose. The aim of research is the question of calculating the depth of the crystalline basement, determine its structural position against the surface of the Mesozoic and the laws of the dimension distribution of volcanic rocks in the Yevlakh-Agjabedi trough Azerbaijan. Methodology. The technique is based on the use of these gravitational and magnetic, allowing the construction of the regression equation to calculate the depth of the foundation and construction of the spatial position of volcanic formations. Results. It built a new block diagram of the crystalline basement on the Yevlakh-Agjabedi deflection. It was found that the most lowered part of the foundation shifted south by 20 km compared to the previous scheme. For newly built circuit in the west of the foundation set deep fault trough with large amplitude corresponding to the deep faults detected by Mesozoic seismic CDP. Was to compare the structural position of the crystalline basement of the complex surfaces and Mesozoic sediments, studied the spatial position of the volcanic bodies developing mainly between these surfaces. It is also established that the provisions of the structural foundation of the Mesozoic and some form of repeated and volcanic rocks developed in the side parts of the trough. Distribution of volcanic formations in the local habitat gives reason to believe that in the Kura depression and its related areas in the Mesozoic were carried out mainly in sedimentary facies sediments with abundant content of organic substances, i.e. the raw materials necessary for the formation of hydrocarbons. It is assumed the presence of oil and gas traps under thick layers of volcanic origin. Originality. It was revealed that build a single correlation dependence for calculating the depth of the crystalline basement around the Yevlakh-Agjabedi deflection is not possible. It was established that on the western part of Yevlakh-Agjabedi flexure runs deep fault with large amplitude and the western part is raised for several kilometers. The practical significance. These results can successfully be used in the refinement of the structural position of the crystalline basement and, when assessing the oil and gas potential of deep traps associated with volcanic structures.Item Досвід геофізичної розвідки нижньопалеолітичної стоянки Меджибіж(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Бондар, К. М.; Хоменко, Р. В.; Білан, О. В.; Халимендик, В. В.; Шкода, О. В.У роботі висвітлюються попередні результати польових геофізичних досліджень методами магніторозвідки і електротомографії, виконаних на двох полігонах поблизу палеонтолого-археологічних розкопок у Меджибожі. В работе освещаются предварительные результаты полевых геофизических исследований методами магниторазведки и электротомографии, выполненных на двух полигонах вблизи палеонтолого-археологических раскопок в Меджибоже. The paper deals with preliminary results of field geophysical survey using magnetometry and electric resistivity tomography techniques on paleontological – archaeological excavations in Medzhybizh.