Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
2 results
Search Results
Item Геодезичне забезпечення території Чернівецької області (історія, сучасний стан)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Сухий, П.; Білокриницький, С.; Дарчук, К.; Trevoho, I.; Sukhiy, P.; Bilokrynytskiy, S.; Darchuk, K.; Національний університет “Львівська політехніка”; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича; Lviv Polytechnic National University; Yuriy Fedkovych Chernivtsi National UniversityМета досліджень – обґрунтувати теоретичні й науково-методичні основи значення геодезичного забезпечення територій регіонів, оцінити можливості створення топографічних карт і планів різних масштабів за наявною геодезичною мережею. Методи. Для досягнення мети досліджень використано такі методи та способи: історичного аналізу (для вивчення історії геодезичного забезпечення досліджуваної території), геодезичний (для з’ясування необхідної щільності розташування геодезичних пунктів з метою проведення топографічних знімань без порушення чинних нормативів), математичний (для визначення добудови геодезичної мережі, оцінювання можливостей створення топографічних карт і планів на ту чи іншу територію), картографічний (для відображення пунктів геодезичної основи) та інші. Результати. Історія досліджень геодезичного забезпечення регіонів території держави налічує сотні років, але, на наш погляд, тільки в роки незалежності України вони стали більш науковими. Проаналізовано геодезичне забезпечення території Чернівецької області та оцінено можливості створення топографічних карт і планів за наявною геодезичною мережею. Для створення топографічних карт і планів, згідно із вимогами нормативних документів, розраховано необхідність добудови геодезичної мережі на територію Чернівецької області. Наукова новизна. Історія розвитку геодезичного забезпечення території Чернівецької області доповнена сучасним її станом, який формується на підставі “Основних положень створення Державної геодезичної мережі України” 1998 р., які в 2013 р. були замінені на “Порядок побудови Державної геодезичної мережі”. На основі сьогоднішньої ДГМ здійснено оцінювання можливості створення топографічних карт та планів. Підраховано, скільки необхідно добудувати пунктів геодезичної мережі відповідно до вимог нормативних документів. Практичне значення. Теоретичні узагальнення, методичні прийоми виконаних досліджень можуть використовуватися під час таких досліджень в інших регіонах, а конкретні результати – організаціями, підприємствами, відомствами, які виконують геодезичні роботи на території Чернівецької області.Item Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Кухтар, Д.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Kukhtar, D.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and GasМета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.