Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Вибір масообмінного апарата для деферизації підземних вод
    (Lviv Politechnic Publishing House, 2020-02-21) Калимон, Я. А.; Гелеш, А. Б.; Слюзар, А. В.; Курилець, О. Г.; Kalymon, Ya. A.; Helesh, A. B.; Slyuzar, A. V.; Kurylets, O. H.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Досліджено абсорбцію кисню у горизонтальному абсорбері із ковшоподібними диспергаторами (ГАКД) та у вертикальному апараті з барботажним шаром (ВАБШ). Показано, що ці процеси відбуваються за законом реакцій першого порядку. Встановлено, що за газовмісту 0,05 та діаметра бульбашок 0,002 м константа швидкості абсорбції у 46,5 разу більша у ГАКД, ніж у ВАБШ. Рекомендовано для деферизації води за pH < 6 використовувати апарат із суцільним барботажним шаром, а за pH більше ніж 6,0 – ГАКД.
  • Thumbnail Image
    Item
    Тенденції та перспективи розвитку кадастру земель водного фонду Закарпатської області
    (Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Сай, В.; Губар, Ю.; Sai, V.; Gubar, Yu.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Мета пропонованого дослідження полягає у всебічному вивченні сучасного стану земель водного фонду Закарпатської області, виявленні тенденцій і перспектив його розвитку в умовах ринкової економіки. Методика. Землі водного фонду відіграють значну соціально-економічну, екологічну і біосферну роль. Заплавні угіддя, як своєрідний тип біогеоценозів і невід’ємний елемент сучасних ландшафтів, через систему потоків енергії в них, що здійснюються під впливом живої речовини і різних природно-антропогенних факторів, впливають на інші типи екосистем і біосферу загалом. Головні проблемні питання використання земель водного фонду такі: порушення природних ландшафтів (схилів, пляжів) у результаті інтенсивної забудови узбережжя з урахуванням природних умов; необґрунтована забудова заплав річок, яка вкрай загострила кризову ситуацію у їх басейнах; розорювання земель у межах прибережних захисних смуг до урізу води; вирубування лісів, яке здійснюється насамперед у прибережних районах річок, озер, морів, водосховищ, негативно впливає на стан земель водного фонду. Для вирішення цих проблем дуже важливе дослідження раціонального використання земель водного фонду в штучному та природному аспектах, що сприятиме збереженню та відтворенню цих уразливих об’єктів. Результати. Розглянуто особливості використання земель водного фонду Закарпатської області. Досліджено компонентну структуру земель водного фонду та особливості його територіальної диференціації. Визначено частки штучних та природних водних об’єктів на території Закарпатської області. Виконано детальну характеристику земель водного фонду та їх структури, наведено дані про площу земель, зайнятих водними об’єктами (річками та струмками, озерами та прибережними замкненими водоймами), гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також прибережними захисними смугами, подано розподіл земель водного фонду за землекористувачами, а також розподіл земель водного фонду в межах адміністративних районів Закарпатської області. Наукова новизна та практична значущість. Наведена аналітична база даних про землі водного фонду, яка містить облікові та довідкові дані із територіальною прив’язкою для необхідного аналізу і синтезу інформації в різних територіальних аспектах, дасть змогу забезпечити оперативність і достовірність виконання детальних теоретичних та практичних досліджень земель водного фонду для багаторазового та багатоцільового її використання.
  • Thumbnail Image
    Item
    Advanced technologies for processing liquid waste of galurgical productions
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-03) Mykhaylenko, Volodymyr; Yurchenko, Valentyna; Antonov, Oleksiy; Lukianova, Olha; Gil, Zinaida; A. Podgorny Institute for Mechanical Engineering Problems NAS of Ukraine; Kharkiv National Universityof Civil Engineering and Architecture
    The accumulation of highly mineralized waters and brines in the mining-industrial regions of Ukraine carry a threat of salt pollution of underground and surface water sources. Low-waste processing of these waters is prevented by iron compounds, hydrogen sulfide and sulfur-containing organic compounds. The process of accumulation of iron compounds in brines and groundwater in the presence of hydrogen sulfide has been studied. Comparative calculations of the thermodynamic potentials of the corresponding reactions have been carried out. The calculation results are confirmed by experiments on model solutions and brine of the Dombrovsky quarry. To remove iron compounds from brines and other highly mineralized waters, it is proposed to use electrolysis with inert anodes. It was found that 99.9 % of iron compounds pass into the precipitate of iron hydroxide (III). At the same time, the overwhelming amount of heavy metals also passes into the sediment.
  • Thumbnail Image
    Item
    Kinetics of ferrum(II) ions oxidation by air oxygen іn water in horizontal absorber with bucket-like dispersers
    (Publishing House of Lviv Polytechnic National University, 2015) Yavorskiy, V.; Kalymon, Ya.; Rubai, O.
    The oxidation rate of ferrum(II) to ferrum(III) by air oxygen in water has been investigated in the horizontal absorber with bucket-like dispersers. The reaction order relative to Fe2+ and –OH ions has been determined based on established dependencies of ferrum(II) ions concentration on dispersion time at their various initial concentrations and medium pH. It has been shown for the first time that at pH = 5.5–6.2 in water during oxidation of ferrum(II) ions an autocatalysis occurs due to the formed ferrum(III) ions. Досліджено швидкість окиснення у воді йонів Феруму(ІІ) до Феруму(ІІІ) киснем повітря у горизон- тальному абсорбері з ковшоподібними диспергаторами. На основі встановлених залежностей концентрацій йонів Феруму(ІІ) у досліджуваній воді від часу диспергування за різних їх початковому вмісту та рН визначено порядок реакції за йонами Fe2+ та ОН-. Вперше встановлено, що в об‘ємі води за рН = 5,5–6,2 при окисненні йонів Феруму(ІІ) має місце явище автокаталізу завдяки утвореним йонам Феруму(ІІІ).
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив температури на швидкість окиснення іонів Fe2+ у горизонтальному абсорбері з ковшоподібними диспергаторами
    (Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2015) Рубай, О. І.
    Наведено результати окиснення іонів Fe2+ у горизонтальному абсорбері з ковшоподібними диспергаторами за різних температур та рН води. Розраховані значення швидкості реакції та енергії активації. Встановлено, що за рН води 6,4…7,2 хемосорбційний процес лімітується хімічною реакцією окиснення іонів Fe2+ до Fe3+. За рН від 7,2…8,0 швидкість процесу однаковою мірою залежить від швидкості абсорбції кисню з повітря та швидкості хімічної взаємодії розчиненого кисню з іонами Fe2+. За рН від 8,0…8,5 та вище швидкість реакції окиснення іонів Fe2+ не лімітує кінетику хемосорбційного процесу. The article describes the results of Fe2+ ions oxidation in a horizontal absorber with bucket-like dispersers at different temperatures and pH of water. The reaction rate and activation energy were calculated. It is found that if water pH ranges 6.4...7.2, hemosorption process is limited by the chemical reaction of oxidation of Fe2+ ions to Fe3+. If pH range is 7.2...8.0, the speed of process equally depends on the rate of the absorption of oxygen from the air and the rate of chemical interaction of dissolved oxygen with Fe2+ ions. If pH ranges 8.0...8.5 and higher, the rate of oxidation of Fe2+ ions does not limit kinetics of the hemosorption process.