Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Поручитель як особа, що заслуговує на довіру
    (Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Красько, Сюзанна; Слотвінська, Наталія; Krasko, Suzanna; Slotvinska, Natalia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
    Стаття присвячена питанню, що становить інтерес науковців та практиків у контексті застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки – характеристиці особи поручителя, як такої, що заслуговує на довіру. Дослідження положень чинного законодавства та результатів наукових праць вчених обґрунтовано дозволило сформувати відповідні висновки. Так, аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає можливість стверджувати, що поручителів, котрі «заслуговують на довіру» під час обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, за загальним правилом, повинно бути декілька (двоє і більше, причому конкретну кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд), і вони у своїй взаємодії повинні виконати взяті на себе зобов’язання. Зазначене підтверджується тим, що обставиною за якої слідчий суддя або суд, може визнати достатньою наявність одного поручителя, є характеристика його як особи, що заслуговує на «особливу довіру». Вважаємо, що вирішуючи питання про застосування такого запобіжного заходу як особиста порука, слідчий суддя, суд повинні встановити характер відносин між потенційним поручителем (поручителями) та підозрюваним, обвинуваченим. Вказане зумовлено метою застосування даного запобіжного заходу, а саме забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його своєчасної участі у кримінальному провадженні (наприклад, у проведенні слідчих (розшукових) дій). Адже лише особа котра матиме вплив на конкретного підозрюваного, обвинуваченого, зможе виконати взяті на себе зобов`язання і досягти необхідного результату, в іншому разі (навіть за умови беззаперечного авторитету у інших осіб) доцільність та ефективність такого запобіжного заходу сумнівна. Отже, взаємодовірливий характер відносин між поручителем та підозрюваним, обвинуваченим, визнання авторитету поручителя підозрюваним, обвинуваченим є вагомими чинниками, що можуть вплинути на досягнення мети запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, а тому слідчий суддя, суд розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки повинен упевнитися у існуванні обставин, що підтверджують наявність зазначених відносин.
  • Thumbnail Image
    Item
    Про слідчого суддю як суб’єкта здійснення судового контролю
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Кушпіт, В. П.; Цилюрик, І. І.
    Розглянуто наукові підходи щодо розуміння нового суб’єкта кримінального судочинства – слідчий суддя. Досліджено історію розвитку слідчого судді. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання судового контролю. В статье рассматриваются научные подходы к пониманию нового субъекта уголовного судопроизводства – следственный судья. Исследована история развития следственного судьи. Проанализирован зарубежный опыт правового регулирования судебного контроля. In the article scientific approaches to understanding the new subject of criminal proceedings – the investigating judge. Studied the history of the investigating judge. The foreign experience of legal regulation of judicial review.
  • Thumbnail Image
    Item
    Проблеми порядку виконання органами внутрішніх справ України ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Коміссарчук, Ю. А.; Ратнова, А. В.
    Розглянуто поняття, суть та основні проблемні питання, що виникають під час використання домашнього арешту як запобіжного заходу у кримінальному судочинстві, проаналізовано основні позитивні та негативні аспекти такого запобіжного заходу та надано рекомендації для його вдосконалення. Рассмотрено понятие, сущность и основные проблемные вопросы, возникающие при исполнении домашнего ареста как меры пресечения в уголовном судопроизводстве, проанализированы основные положительные и отрицательные стороны такой меры пресечения и даны рекомендации для его совершенствования. The article deals with the concept, the essence and the basic problematic issues in the fulfillment of home arrest as a preventive measure in the criminal proceedings. The basic positive and negative aspects of the suggested preventive measure are analyzed and the recommendations for its improvement are provided.