Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Reflection of the activity of landslide processes in the regional gravitational and magnetic fields (on the example of the Transcarpathian region).
    (Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-23) Штогрин, Людмила; Анікеєв, Сергій; Кузьменко, Едуард; Багрій, Сергій; Shtohryn, Liudmyla; Anikeyev, Sergiy; Kuzmenko, Eduard; Bagriy, Sergiy; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
    Метою досліджень, представлених у цій статті, є аналіз особливостей відображення ураженості території Закарпатської області зсувними процесами в аномаліях магнітного та гравітаційного полів з урахуванням тектонічного районування. Дослідження є важливим етапом у прогнозуванні зсувних процесів, який спрямовано на зменшення їхніх негативних наслідків на довкілля. Актуальність досліджень зумовлена зростаючою активізацією зсувних процесів у Карпатському регіоні України. Методика. Розвиток зсувів у кожній структурно-тектонічній зоні має зв’язок із її тектонічною будовою, і тому зазначені процеси можуть мати різну інтенсивність, динаміку, тенденцію до подальшого розвитку та площу поширення. Літолого-фаціальний склад та умови залягання порід формують фізико-механічні властивості порід, визначаючи швидкість і механізм розвитку зсувів. Просторова приуроченість зсувних процесів до розломних зон знаходить своє відображення у гравітаційному та магнітному полях. Результати. За допомогою засобів ГІС MapInfo виконано розрахунок кількості зсувів у кожній тектонічній зоні, аномалій гравітаційного та магнітного полів, площ, що уражені зсувами, відстані до зон простягання розломів. Важливим результатом досліджень є доведення прямого зв’язку між просторовим розподілом зсувів і розломними зонами, тектонічною будовою, літологічним складом порід, які відображаються у гравімагнітних аномаліях. Наукова новизна. Розглянуто особливості відображення тектонічної будови, зон розущільнення, подрібненості порід та літологічного складу в гравімагнітних полях регіонального масштабу, а також вперше оцінено їхній зв’язок із зсувними процесами. Практична значущість. Теоретичне обґрунтування особливостей поведінки гравімагнітних полів у зонах поширення зсувних процесів дозволяє оцінити природні умови формування та розвитку зсувів у даному регіоні. Виявлені зв’язки між впливом розломних зон на зсувні процеси за їхнім відображенням у гравімагнітних полях, які можуть у майбутньому застосовуватись під час просторового прогнозування розвитку зсувів на територіях зі спорідненими структурно-тектонічними умовами.
  • Thumbnail Image
    Item
    Експериментально-картографічне моделювання динаміки зсувонебезпечних територій за даними геодезичних спостережень
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Черняга, П. Г.; Нікулішин, В. І.; Приймак, М. А.; Блеянюк, Т. В.
    Мета. Метою цієї статті є розробка методичних положень та практичних рекомендацій стосовно експериментально-картографічного моделювання динаміки активної зсувної території на основі серійних геодезичних вимірів на ній. Це дасть змогу детальніше вивчити природу та стан зсувного процесу в геопросторовому середовищі. Методика. На основі серійних результатів геодезичних спостережень за зсувом нами запропоновано методику створення картографічних моделей, а саме: ЗБ-модель території із нанесенням векторів напрямку руху зсуву, модель зміщення земної поверхні та на основі таких моделей і їх модифікації визначати поверхню ковзання зсуву. Така методика дас можливість створити комплексну картографічну модель оцінки стану зсувного тіла. Результати. Отримано картографічну модель зсувонебезпечної території. Для перевірки достовірності цієї картографічної моделі ми використали матеріали інженерно-геологічних вишукувань щодо глибини залягання поверхні ковзання. За нашими дослідженнями глибина залягання поверхні ковзання на цій поверхні була від 1,2 до 3,0 м. За результатами інженерно-геологічних вишукувань (4 свердловини) глибина поверхні ковзання зсуву відрізнялась до 0,47 м. Такі результати підтверджують достовірність нашої моделі, а, особливо, глибини залягання поверхні ковзання. Наукова новизна полягає в тому, що створення картографічних моделей територій з активними зсувними процесами за допомогою експериментально-картографічного моделювання на основі геодезичних вимірів є новою проблемою, яка дасть можливість дослідити зсувне тіло в просторі та часі, а з урахуванням якісних характеристик (інженерні грунти, грунтові води, рослинність тощо) - і з гносеологічного погляду. Практична значущість. Використовуючи методику створення картографічної моделі зсуву земної поверхні в просторі та часі з використанням кількісних і якісних показників спостережень, можна виконати в комплексі з інженерно- геологічними, геоморфологічними, гідрогеологічними, метеорологічними та іншими дослідженнями достатню оцінку стану зсувного тіла на будь-якій території з майбутнім прогнозом. Такі дослідження мають комплексний та систематичний підходи щодо зниження загроз, які несуть зсуви. Цель. Целью данной статьи является разработка методических положений и практических рекомендаций по экспериментально-картографическому моделированию динамики активной оползневой территории на основе серийных геодезических измерений на ней. Это позволит более подробно изучить природу и состояние сдвига в геопространственной среде. Методика. На основе серийных результатов геодезических наблюдений за оползнем нами предложена методика создания картографических моделей, а именно: 3D- модель территории с нанесением векторов направления движения оползня, модель смещения земной поверхности и на основе таких моделей и их модификации определять поверхность скольжения оползня. Такая методика дает возможность создать комплексную картографическую модель оценки состояния оползневого тела. Результаты. Получено картографическую модель оползнеопасной территории. Для проверки достоверности данной картографической модели нами были использованы материалы инженерно¬геологических изысканий по глубине залегания поверхности скольжения. По нашим исследованиям глубина залегания поверхности скольжения на данной поверхности была от 1,2 до 3,0 м. По результатам инженерно¬геологических изысканий (4 скважины) глубина поверхности скольжения оползня отличалась до 0,47 м. Такие результаты подтверждают достоверность нашей модели, а, особенно, глубины залегания поверхности скольжения. Научная новизна заключается в том, что создание картографических моделей территорий с активными оползневыми процессами с помощью экспериментально-картографического моделирования на основе геодезических измерений является новой проблемой, которая позволит исследовать оползневое тело в пространстве и времени, а с учетом качественных характеристик (инженерные почвы, грунтовые воды, растительность и т.д.) - и с гносеологической точки зрения. Практическая значимость. Используя методику создания картографической модели смещения земной поверхности в пространстве и времени с использованием количественных и качественных показателей наблюдений, можно выполнить в комплексе с инженерно-геологическими, геоморфологическими, гидрогеологическими, метеорологическими и другими исследованиями достаточную оценку состояния оползневого тела на любой территории с будущим прогнозом. Такие исследования имеют комплексный и систематический подходы по снижению угроз, которые несут оползни. Aim. The aim of the paper is the development of methodological positions and practical recommendations concerning experimental and cartographic modeling of dynamics of active landslide area on the basis of serial geodesic measuring on it. This approach will allow examine more in detail the nature and status of landslides in the geospatial environment. Methodology. On the basis of serial results of the geodesic observations a landslide it is offered the methodology of creation of cartographic models, namely: 3D-model of territory with causing of landslide movement direction, model of displacement of earth surface and, on the basis of such models and their modification to determine the surface of slip displacement. Such methodology gives an opportunity to create the comprehensive cartographic model of estimation of the state of landslide body. Results. It is received the cartographic model of landslides area. For verification of assurance of this cartographic model were used materials of the engineer- geological pioneering concerning the depth of slip surface. According to our researches the depth of the slip surface on this surface was from 1,2 to 3,0 m. According to results of the engineer-geological pioneering (4 cleft) the depth of the surface of slip displacement differed to 0.47 m. Such results confirm the assurance of our model, and, especially, the depth of slip surface. Scientific novelty consists in the fact that the creation of cartographic models of territories with the active processes of landslide by means of experimental cartographic modeling on the basis of the geodesic measuring is a new problem, which will give an opportunity to investigate the landslide body in space and time, and taking into account quality descriptions (engineering soils, ground water, vegetation, etc.) - and epistemological point of view. Practical significance. Using methodology of creation of cartographic model of shift the earth's surface in space and time using quantitative and qualitative indicators of observations, it is possible to execute in a complex with engineer-geological, geomorphological, geohydrology, meteorological and other researches the sufficient estimation of status of the landslide body on any territory with a future prognosis. Such researches have complex and systematic approaches in relation to the decline of threats posed by landslides.
  • Thumbnail Image
    Item
    Обследование оползнеопасных участков мобильными геоэлектрическими методами
    (Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Левашов, С. П.; Якимчук, Н. А.; Корчагин, И. Н.
    Приводятся результаты применения геоэлектрических методов становления короткоимпульсного электромагнитного поля (СКИП), вертикального электрорезонансного зондирования (ВЭРЗ) и георадарного зондирования на разрушенном оползнем участке дороги. Показано, что основной причиной размыва полотна дороги и формирования оползня является зона повышенной фильтрации грунтовых вод. Обнаружение и картирование водных потоков и участков повышенной фильтрации может оперативно осуществляться комплексом мобильных геофизических методов. Наведено результати застосування геоелектричних методів становлення короткоімпульсного електромагнітного поля (СКІП), вертикального електрорезонансного зондування (ВЕРЗ) та георадарного зондування на зруйнованій зсувом ділянці дороги. Показано, що основною причиною розмиву полотна дороги та формування зсуву є наявність зони підвищеної фільтрації грунтових вод. Виявлення та картування водних потоків і ділянок підвищеної фільтрації може оперативно здійснюватися комплексом мобільних геофізичних методів. The results of practical application of geoelectric methods of forming short-pulsed electromagnetic field (FSPEF) and vertical electric-resonance sounding (VERS), as well as georadar soundings on destroyed by landslide area of road are given. It is shown, that the presence of the zone with raised filtering of ground waters is the main reason of roadway erosion and landslide formation. The finding and mapping of water flow and area of the raised soil moistening can be realized operatively by complex of mobile geophysical methods.