Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
Search Results
Item Кризові періоди ринку друкованих медіа України (2000–2022 рр.)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Гоцур, Оксана; Попіль, Дарина; Hotsur, Oksana; Popil, Daryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ науковій розвідці здійснено аналіз стану ринку в Україні друкованих медіа останніх двадцяти років. Виокремлено кризові періоди розвитку медіа, зокрема особливу увагу звернено на пандемію COVID-19. Крім каталізаторів різких змін на ринку друкованих ЗМІ України, визначено фактори, які суттєво впливають на тенденції розвитку загального медіаринку: діджиталізація, руйнування логістики, періодичних видань, відтік рекламодавців із традиційних медіа, підвищення цін на сировину, відсутність культури споживання передплатної інформації, оскільки є безкоштовна альтернатива. На споживчому ринку інформації сьогодні відбувається зміна джерел пошуку інформації, внаслідок якої першість за соціальними мережами та пошуковими сервісами. Це свідчить про те, що традиційні медіа вичерпують себе як основне джерело споживання інформації серед населення. Особливості розвитку ринку друкованих ЗМІ в Україні у період 2000–2021 рр. пов’язані з багатьма об’єктивними і взаємозалежними факторами, які мають певні і конкретні характеристики. Таку тезу підтверджує динаміка випуску газет і додатків упродовж 2013–2020 рр., коли фактично випуск друкованих медіа скоротився на 31 %. Вдалося виділити три ключові періоди: 2008 р. – економічна криза (видання скоротили свої бюджети, а деякі взагалі не втрималися на ринку); 2013–2014 рр. – друга економічна криза (скорочення редакційних бюджетів та закриття видань); 2019 р. і до 2021 р. – пандемія COVID-19. Сукупність трьох кризових періодів, внаслідок яких і було у досліджені виокремлено чинники, є основними характеристиками особливостей розвитку сучасного ринку друкованих медіа України. Також, з огляду на російську агресію потрібно вже зараз виокремити ще один період – російсько-українська війна 2022 р., внаслідок якої повністю зруйновані логістика друку та розповсюдження друкованих медіа і рекламний ринок, а інформаційний ринок загалом зазнав значних змін. Ринок друкованих ЗМІ переживав і досі переживає дефіцит грошей, що зґенеровує такі наслідки: 1) падіння доходів від передплати та реклами; 2) скорочення штату у медіа; 3) скорочення фінансового винагороження праці журналістів.Item Преса Житомирщини в період Другої світової війни: якісний аналіз(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Кравчук, Марія; Партико, Зіновій; Kravchuk, Maria; Partyko, Zinoviy; Житомирський державний університет імені І. ФранкаОб’єктом дослідження обрано 38 газетних видань Житомирщини періоду Другої світової війни (1939–1945 р.). Предметом дослідження є умови виникнення газет, особливості їх функціонування й припинення виходу, а також особливості матеріалів цих видань. Методи дослідження: традиційний аналіз (якісний); історичний метод; логічний метод; синтез; узагальнення. Газетні видання доцільно поділити на легальні видання українського самостійницького руху; офіційні німецькі видання; підпільні радянські видання; підпільні націоналістичні видання. Після окупації перші газети почали з’являтися на Житомирщині наприкінці літа – на початку осені 1941 р. і здебільшого перебували під впливом самостійницького руху. Відразу ж окупаційна німецька влада, використовуючи цензуру, розпочала пропагандистську кампанію щодо переваг “нового порядку”. Від кінця листопада 1941 р. видання перейшли під контроль окупаційної німецької влади й стали її основним інформаційно-пропагандистським органом. Одним з інструментів альтернативного пропагандистського впливу на місцеве населення стала підпільна радянська періодика. Певний час у регіоні виходило підпільне націоналістичне видання, яке значного впливу на населення не мало. З 1944 р. (часу повернення радянської армії) всі видання українського самостійницького руху, німецької офіційної преси та націоналістичної періодики перестали виходити. Продовжила виходити лише одна з підпільних прорадянських газет, яка стала офіційною. Зіставлення кількості видань на території Житомирщини у воєнний, довоєнний і післявоєнний періоди дає підстави висунути гіпотезу про можливу залежність кількості видань від ступеня свободи преси. Перспективним залишається дослідження іншомовних, зокрема польською мовою, періодичних видань.