Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
10 results
Search Results
Item Чуття, досвід і метафізика (Огляд монографії: Papineau, D. (2021). Metaphysics of Sensory Experience. Oxford: Oxford University Press. 163 р.)(Lviv Politechnic Publishing House, 2022-02-22) Лучик, Яна; Luchyk, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто зміст монографії британського науковця й філософа, професора Лондонського королівського коледжу та університету Нью-Йорка, колишнього викладача Кембриджського університету Д. Папіно. Автор аналізує теорії чуттєвого сприйняття і досвіду, пояснює переваги та недоліки кожної з них, зокрема теорій наївного реалізму і репрезентаціоналізму. Розглядаючи ці теорії, він шукає відповідь на питання про метафізичну природу властивостей свідомості та пропонує власну метафізику чуттєвих даних і досвіду, яка б вирішувала проблеми, сформульовані попередниками, наприклад проблема “широкого змісту” та проблема часу, та наводить аргументи для підтвердження власної позиції, яку він називає “теорією якостей”.Item Чуття, досвід і метафізика (Огляд монографії: Papineau, D. (2021). Metaphysics of Sensory Experience. Oxford: Oxford University Press. 163 p.)(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Лучик, Яна; Luchyk, Yana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто зміст монографії британського науковця й філософа, професора Лондонського королівського коледжу та університету Нью-Йорка, колишнього викладача Кембриджського університету Д. Папіно. Автор аналізує теорії чуттєвого сприйняття і досвіду, пояснює переваги та недоліки кожної з них, зокрема теорій наївного реалізму і репрезентаціоналізму. Розглядаючи ці теорії, він шукає відповідь на питання про метафізичну природу властивостей свідомості та пропонує власну метафізику чуттєвих даних і досвіду, яка б вирішувала проблеми, сформульовані попередниками, наприклад проблема “широкого змісту” та проблема часу, та наводить аргументи для підтвердження власної позиції, яку він називає “теорією якостей”.Item Звертаючись до життя і творчості Романа Інґардена(Огляд колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” / за ред. Дм. Шевчука. Остріг: Видавництво Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2021)(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-25) Паньків, Олеся; Pankiv, Olesia; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityРозглянуто зміст та основну проблематику колективної монографії “Філософія Романа Інґардена і сучасність” за редакцією Дмитра Шевчука, в якій публікуються матеріали однойменної Міжнародної конференції (Луцьк, 8 жовтня 2020 року). Проаналізовано погляди відомого польського філософа, а також ті фундаментальні проблеми, якими він переймався, а це проблеми онтології, епістемології, антропології, аксіології, філософії літератури. Можна вважати, що авторам монографії вдалося досягнути мети: окреслено значення здобутку Р. Інґардена для сучасної філософії, здійснено порівняння з поглядами представників Львівсько-Варшавської школи, феноменології, семіотики, філософії діалогу та ін. Відзначено актуальність та перспективність дослідження творчості Р. Інґардена в Україні.Item Концепт особистості: порівняльний аналіз філософсько-правових шкіл(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Базарник, Богдан; Bazarnyk, Bohdan; Базарник, Богдан; Нетішинський міський суд Хмельницької області; City Court Judge of Netishyn Khmelnitsky regionУ статті здійснено порівняльний аналіз концепту особистості основних філософсько-правових шкіл. Основоположник сучасного персоналізму Е. Муньє вважав, що “Я” людини є “первинною реальністю”, і вона, на його думку, є й передумовою, і дійсністю історичної творчості. Особистість – центр переорієнтування об’єктивного унiверсуму, хто досяг рівня особистісного існування, є суб’єктом створення власне людської реальності. Екзистенціалізм висуває унікальність людського буття, приділяючи велику увагу емоційному, духовному стану особистості. Духовність визначається станом розпачу, провини, відповідальності. Феномен особистості не є спеціальним об’єктом дослідження феноменології та філософської антропології. Як відомо, перша з них вивчає складну єдність структурних елементів сутнісних взаємозв’язків свідомості з метою виявлення граничних характе- ристик, первісних основ пізнання і людського існування й культури, а друга – сутність і природу людини в єдності її органічних особливостей, душевно-емоційної сфери, пізнавальних спроможностей і соціально-культурних навичок.Item Концепція людської особистості у філософсько-правових школах(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т.; Вологіна, А.Запропоновано концепцію людської особистості, побудовану на основних ідеях провідних філософсько-правих шкіл. Розглядається поняття “персоналізм” та характеристики його значення у сучасній філософії. Досліджено історичні основи та розвиток ідей персоналізму, а також проаналізовано провідні персоналістичні напрями з урахуванням особливостей філософських концепцій їхніх основних представників. Досліджено методи і найважливіші категорії, які використовує екзистенціалізм у витлумаченні проблеми людини та специфіки її існування. Проаналізовано науково-філософські дослідження проблеми феноменології у розвитку концеції особистості. Предложена концепция человеческой личности, построенная на основных идеях ведущих философско-правовых школ. Рассматривается понятие “персонализм” и характеристики его значения в современной философии. Исследованы исторические основы и развитие идей персонализма, а также проанализированы ведущие персоналистические направления с учетом особенностей философских концепций их основных представителей. Исследованы методы и важнейшие категории, которые использует экзистенциализм в толковании проблемы человека и специфики ее существования. Проанализированы научно-философские исследования проблемы феноменологии в развитии концеции личности. In the article the concept of human personality built on the basic ideas of the leading right-wing philosophical schools. We consider the notion of "personalism" and the characteristics of its importance in contemporary philosophy. Researched historical basis and development of ideas of personalism and personalistic analyzes the major trends taking into account the characteristics of their basic philosophical concepts of representatives. The methods and the most important categories which uses existentialism in the interpretation of the rights and specificity of its existence. The analysis of scientific and philosophical study on the development of phenomenology concept personality.Item Антропологія феномену особистості(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.; Базарник, Б. І.Проаналізовано філософські засади персоналістичної концепції Еманюеля Муньє та визначено її вплив на філософські течії ХХ ст. Досліджено екзистенціальні філософські принципи та найважливіші категорії, які використовує екзистенціалізм у витлумаченні проблеми людини та специфіки її існування. Розглянуто концептуальний зміст феноменології через аналіз поняття “Я”, висвітлено головні антропологічні виміри філософії у контексті філософеми Макса Шелера. Запропоновано авторську інтерпретацію філософських поглядів на феномен особистості, окреслено їх значущість у сучасній філософській традиції. Проанализированы философские основы персоналистической концепции Эманюэля Мунье и определены ее влияние на философские течения ХХ в. Исследованы экзистенциальные философские принципы и важнейшие категории, используемых экзистенциализм в толковании проблемы человека и специфики ее существования. Рассмотрены концептуальное содержание феноменологии через анализ понятия “Я”, освещены главные антропологические измерения философии в контексте философемы Макса Шелера. Предложена авторская интерпретация философских взглядов на феномен личности, определены их значимость в современной философской традиции. Analyzes the philosophical principles of Emmanuel Mounier personalist concept and identifies its impact on the philosophical currents of the twentieth century. Studied existential philosophical principles and major categories that uses existentialism in the interpretation of the rights and specificity of its existence. Conceptual phenomenology content through the analysis of the concept of "I", highlights the main dimensions of anthropological philosophy in the context filosofemy Max Scheler. An interpretation of the author's philosophical views on the phenomenon of personality, outlined their importance in modern philosophical tradition.Item Витоки та атмосфера формування філософсько-правових доглядів Дмитра Чижевського(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Бойко, І. Н.Розглянуто питання витоків та атмосфери формування філософсько-правових поглядів українського ученого Д. Чижевського, його бачення раціонального та ірраціонального, розвиток доктрини “філософії серця”, роздуми про зумовленість долі людини або нації з її характером та історичними обставинами. Особливо підкреслена творча атмосфера вільної західної філософської думки, в якій відбувалося становлення філософських поглядів вченого. Рассмотрены вопросы истоков и атмосферы формирования философско-правовых взглядов украинского учёного Д. Чижевского, его видение рационального и иррационального, развитие доктрины “философии сердца”, размышления об обусловленности судьбы человека или нации его характером и историческими обстоятельствами. Особенно подчёркнута творческая атмосфера свободной западной философской мысли, в которой осуществлялось становление философских взлядов ученого. The article deals with the problemof the origin and the atmosphere of forming philosophical and legal perspectives of Ukrainian scholar D. Chyzhevsky, his views of the rational and the irrational, the development of the doctrine of the “philosophy of the heart”, reflections on the conditionality of the fate of a person or a nation by its character and historical circumstances. A great attention is paid to the creative atmosphere of the free western philosophical thought, which was the ground of becoming the philosophical views of the scientist.Item Комунікація у праві: до проблеми міжкультурної комунікації(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Ситар, І. М.Розглядається комунікація як філософська категорія крізь призму набуття нею статусу правової комунікації між західною традицією права і національним правом. Зазначається, що правова комунікація – це природний процес, соціальне явище, зумовлене інтенсифікацією економічно-політичного розвитку суспільства, а також певними антропологічними властивостями права. Правова комунікація розглядається як діалоговість між належним та ідеальним у процесі формування і застосування права у сучасному біполярному світі. Вказано на взаємодію чинників міжкультурної комунікації, а саме – глобалізації і мультикультуралізму. Рассматривается коммуникация как философская категория, через призму приобретения ею статуса правовой коммуникации между западной традицией права и национальным правом. Отмечается, что правовая коммуникация – это естественный процесс, социальное явление, обусловленное интенсификацией экономико-политического развития общества, а также определенными антропологическими свойствами права. Правовая коммуникация рассматривается как диалоговость между должным и идеальным в процессе формирования и применения права в современном биполярном мире. Подчеркивается взаимодействие факторов, влияющих на межкультурную коммуникацию, а именно – глобализации и мультикультурализма. We consider communication as a philosophical category in the light of its entry into the legal status of the communication between the Western tradition of law and national law. It is noted that legal communication – a natural process, a social phenomenon, caused by the intensification of economic and political development of society and certain anthropological qualities rights. Corporate communication is seen as dialohovist between proper and perfect in the formulation and application of the law in modern bipolar world. Specified on the interaction of the factors of intercultural communication – namely, globalization and multiculturalism.Item Потік свідомості та іманентний час у феноменологічній концепції Едмунда Гусерля.(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Джигіта, АндрійДосліджуються сутнісні особливості потоку свідомості як найважливішої складової феноменологічної концепції іманентного часу Е. Гусерля. Проаналізовано абсолютний темпоральний потікі свідомості крізь призму процесу його конституювання, співвідношення плинного та незмінного у ньому. The article deals with the problem of basic characteristics of the stream of consciousness as the major notion of phenomenological conception of immanent time, created by E. Husserl. The notion of stream of consciousness characterizes both specific features of onsciousness and the science about it. Herewith phenomenological analysis of immanent time becomes the basis for the learning of stream of consciousness. It has been stated that self-presentation of stream of consciousness is its important feature. This fact lets us say that it should by study with reference to its mobility. Selfpresentation of the stream of consciousness does not require any other stream; it is a fully selfconstituent phenomenon. Essential unity of stream of consciousness is also established as one of the key features. Therefore, the existence of two or more streams of consciousness is impossible. Two simultaneous experiences that are synthetically connected in one consciousness create a single stream of consciousness. This unity of experience is closely connected to its temporal unity. Therefore, immanent time is constructed as a single unity for all objects and processes. All acts of consciousness are formally connected into single stream. This form is the on-going transition ьof Now into No-Longer-Now and of Not-yet-Now into Now. The article presents the results of analysis of absolute temporal stream of consciousness from the point of view of its relation to the process of its constituting and the interrelation of the changing and the unchanging within it. The principal feature of stream of consciousness is that it cannot include any Non-stream in it, since the cycle of its phases never stops because it would mean the stop of stream of consciousness itself. Such is the formal structure of the stream of consciousness. The form is determined by the fact that now is constituted due to the initial impression, to which the retentions and potentials are joined. The process of constituting is based upon retention, which include two intentionals in it. The first intentional, also known as vertical intentional, is concentrated on the object. The second intentional (or horizontal intentional) is concentrated on the retention itself. In general, due to the vertical intentional objective time is constructed, while the horizontal intentional is responsible for cvazi-time relation between different phases of the stream of consciousness. Key words: time, phenomenology, intentionality, retention, protention, reproduction, temporal stream of consciousness.Item Феноменологічна перспектива у політичній теорії: методологічний аспект(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Шевчук, ДмитроПроаналізована можливість застосування феноменологічного підходу до осмислення проблем політики. Досліджено феноменологічну політичну філософію як результат “відкритості” феноменологічного руху. Розглянуто найзначущіші ідеї феноменологічної політичної філософії, що випливають із феноменологічної концепції історії, онтології політичного, феноменології політичного світу. In the present paper the possibility of using the phenomenological approach for investigation of political problems is analyzed. The author pays attention to the phenomenological political philosophy as a result of “openness” of phenomenological movement. Main ideas of phenomenological political philosophy originating from the phenomenological concept of history, ontology of the political, and phenomenology of political world are also explored.