Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
8 results
Search Results
Item Соціологія правосуддя як напрям соціології права: окремі аспекти(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Колич, Ольга; Kolych, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityУ статті проаналізовано множинність підходів до розуміння поняття «правосуддя» з теоретико-правового, філософсько-правового та соціологічно-правового поглядів. Зазначається, що правосуддя та судочинство – не тотожні категорії, оскільки правосуддя є ширшим поняттям, аніж судочинство, і включає останнє. Водночас судочинство не завжди гарантує винесення правосудного рішення. Тому поняття правосуддя та судочинство – не тотожні, адже не будь-яке рішення суду є правосудним. Зазначається, що кінцевою метою правосуддя є відновлення справедливості, яка, хоч і є суб’єктивною категорією, все ж повинна відповідати вимогам розумності та чесності. Під судочинством треба розуміти діяльність суду загалом, тоді як правосуддя – це здійснення судової діяльності задля досягнення конкретної мети, а саме: відновлення справедливості, захист прав та свобод, вирішення конфліктів тощо. Ряд науковців зазначають, що правосуддя – це лише стадія здійснення судочинства. Множинність підходів науковців свідчить про неоднозначне тлумачення правосуддя, що обумовлює необхідність подальшого вивчення його природи та сутності. Можливість судової влади повною мірою якісно виконувати свої функції щодо забезпечення правосуддя залежить від її можливості впливати на роботу виконавчої та законодавчої гілок влади. Зазначено, що першопричиною виникнення процесуальних правовідносин є соціальний конфлікт. У процесі судового розгляду такий конфлікт набуває юридичного оформлення, проте не втрачає свого соціального забарвлення. Отже, для конфлікту, який є предметом судового розгляду, характерною є подвійна природа: соціальна, і водночас правова. Соціально-нормативна природа є характерною і для учасників судових правовідносин: з одного боку, їх характеризує конкретний процесуальний статус, з іншого – соціальний. Визначено, що під час процесуальної діяльності судом здійснюється казуальне або нормативне тлумачення норм права. Висвітлено ознаки судового тлумачення, зорема здійснення його певним суб’єктом, інтелектуально-вольова складова, здійснення тлумачення безпосередньо під час вирішення справи по суті.Item Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Чорнобай, Олена; Chornobai, Olena; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityПоширення діалектичного підходу до юридичної аргументації засвідчує доконаний факт послаблення юридично-позитивістського сприйняття у загальноприйнятій доктрині права на користь природно-правової концепції праворозуміння. У зв’язку з цим розглянуто філософсько-правові теорії суб’єктивізму, ірраціоналізму та волюнтаристського лібералізму, які розкривають сутнісний зміст юридичної аргументації у сучасному праві. З позиції суб’єктивізму важливою є первинність природних прав людини, а закон є лише формалізованим вираженням цих прав, або нормативною моделлю поведінки. Ірраціоналізм в аргументації виходить із того, що нормативна модель відносин може недостатньо враховувати ціннісні аспекти вибору суб’єктом права варіанта поведінки. Волюнтаристський лібералізм розкриває природу залежності свободи волі (у контексті свободи вчинку) від правових та неправових чинників впливу на поведінку особи.Item Окремі аспекти філософсько-соціологічного розуміння злочину(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Колич, Ольга; Сесюк, Юрій; Kolych, Olha; Sesiuk, Yuri; Національний університет “Львівська політехніка”; АО “Чаша правосуддя”; Lviv Polytechnic National University; Lawyer association “Bowl of Justice”Зазначено, що суто позитивістське розуміння злочину є недостатнім для його всебічного дослідження, вивчення цього феномену повинно виходити за межі права на соціально-філософський рівень. Проаналізовано злочин як соціальне явище. Наголошено на кореляції розвитку права та еволюції злочинної поведінки, обґрунтовано взаємний вплив зазначених процесів. Розглянуто роль свободи волі людини при виборі моделі поведінки. Зазначено, що призначення кримінальної відповідальності за злочин пов’язано із наявністю в особи свобідної волі на момент вчинення діяння.Item Методологічні підходи до розкриття екстремумів у професійній діяльності юриста(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Брездень, Володимир; Brezden, Volodymyr; Брездень, Владимир; Управління прокуратури у Львівській області; Head Investigation Department the prosecutor's office in Lviv regionБагатовимірність дослідницького процесу загалом виражається в наявності багатьох напрямів або ліній у дослідженні того або іншого явища дійсності. Такі лінії є елементами сукупності творчого процесу, тобто такого, що здійснюється, з-поміж іншого, шляхом аналізу системи знань, яка існує у певній галузі науки. Екстремуми у професійній діяльності юриста належать до числа складних системних об’єктів дослідження. Їхня складність, багатоаспектність і соціальний характер передбачають необхідність комплексного, всебічного вивчення. Дослідницька стратегія, покладена в основу комплексного підходу, передусім, ґрунтується на таких методологічних принципах: формулювання загальної теоретичної концепції; розробка наскрізних понять і категорій, що забезпечують єдність підходу до об’єкта дослідження.Item Філософсько-правова категорія “особистість”: деякі дефінітивні підходи(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Гарасимів, Т. З.З позицій різних філософських шкіл проаналізовано філософсько-правову категорію “особистість”, визначено основні дефінітивні підходи до означеної проблематики та висвітлено їхній основний зміст. Автор детально розглянув визначальні три аспекти людського існування: матерію, соціальний зв’язок і людську особистість й доведено, що погляди більшості філософів щодо цього питання збігаються. Також обґрунтовано, що упродовж активної практичної діяльності людська особистість формується і виявляє себе у праці як суб’єктивне буття i як таке усвідомлено творить своє ставлення до природи та інших людей, налагоджує певні зв’язки та суспільні відносини, відповідає за свої дії. В статье с позиций различных философских школ анализируется философско-правовая категория “личность”, определены основные дефинитивного подходы к обозначенной проблематике и освещены их основное содержание. Автором подробно рассмотрены определяющие три аспекта человеческого существования: материю, социальная связь и человеческую личность и доказано, что взгляды большинства философов по этому вопросу совпадают. Также обосновано, что в процессе активной практической деятельности человеческая личность формируется и проявляется в работе как субъективное бытие i как такое осознанно творит свое отношение к природе и другим людям, налаживает определенные связи и общественные отношения, отвечает за свои действия. The article of the positions of the various schools of philosophy examines the philosophical and legal category of "personality", the main approaches to the definitive abovementioned issues and highlights their main content. The author deals with defining in detail three aspects of human existence: matter, social cohesion and human personality and proved that the views of most philosophers on this issue coincide. Also proved that in the active practice of human personality is formed and finds himself in his work as a subjective being as i realized a creative attitude to nature and other people, maintains some ties and social relations, is responsible for their actions.Item Антропологічно-правові детермінанти правоутворення(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Моісеєнкова, С. О.Досліджено основні антропологічно-правові детермінанти процесу правоутворення. Проаналізовано та зведено в цілісність погляди мислителів та науковців щодо даної проблематики. Визначено місце правосвідомості, правових цінностей, правового менталітету, правових ідей та соціокультурних умов в процесі формування права. Исследованы основные антропологически-правовые детерминанты процесса правообразования. Проанализированы и сведены в целостность взгляды мыслителей и ученых по этой проблематике. Определено место правосознания, правовых ценностей, правового менталитета, правовых идей и социокультурных условий в процессе формирования права. The article analyzes the main legal and anthropological determinants of the genesis of law. The views of thinkers and scholars on this subject are analyzed and summarized. The place of justice, legal values, legal mentality, legal ideas and cultural conditions for the formation of law are defined.Item Філософсько-правові концепти полемістів Острозької Академії(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Колич, О. І.Після прийняття Берестейської церковної унії 1596 року, яка повинна була об’єднати православну та католицьку церкви в Україні, розпочалася ідеологічно- релігійна боротьба, яка знайшла свій вияв у полемічній літературі. Піднімаючи актуальні на той час релігійні питання, українські полемісти надали їм суспільного та правового звучання. Для вирішення цих питань провідні українські мислителі зверталися до філософії та історії рідного народу. Однією з основних інституцій, де розвивалася полемічна література, була Острозька Академія. В роботі здійснено аналіз філософсько-правових концептів видатних полемістів Острозької Академії. После принятия Брестской церковной унии 1596 года, которая должна была объединить православную и католическую церковь в Украине, началась идеологически религиозная борьба, которая нашла свое отражение в полемической литературе. Поднимая актуальные на то время религиозные вопросы, украинские полемисты предоставили им общественное и правовое звучание. Для решения этих вопросов ведущие украинские мыслители обращались к философии и истории родного народа. Одним из основных институтов, где развивалась полемическая литература, была Острожская Академия. Таким образом, в работе осуществлен анализ философско- правовых концептов выдающихся полемистов Острожской Академии. Following the adoption of Brest Church Union in 1596, which was to unite the Orthodox and Catholic churches in Ukraine began ideological and religious struggle, which found its expression in the polemical literature. Raising current at the time the religious question, Ukrainian panellists gave them social and legal meaning. To address these issues leading Ukrainian thinkers turned to philosophy and the history of their people. One of the main institutions where developed polemical literature was Ostrog Academy. Thus, the article analyzes the philosophical and legal concepts eminent panellists Ostrog Academy.Item Правова культура як важливий елемент правової системи України(Видавництво Львівської політехніки, 2014) Попадинець, Г.Обґрунтовується розуміння правової культури як важливого елемента правової системи України, системи правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу та відображають у правовій формі ступінь основних прав і свобод людини. In the article the understanding of corporate culture is an important element of the legal system of Ukraine, as of the legal values that correspond to the level of judicial advancement achieved by the community and reflect in the legal form the degree of the fundamental rights and freedoms in Ukraine. Обосновывается понимание правовой культуры как важного элемента правовой системы Украины, системы правовых ценностей, что отвечают уровню достигнутого обществом правового прогресса и отображают в правовой форме степень основных прав и свобод человека.