Вісники та науково-технічні збірники, журнали

Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 11
  • Thumbnail Image
    Item
    Сейсмічність, геологія, сейсмотектоніка і геодинаміка району Теребле-Ріцької ГЕС (Українське Закарпаття)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2016) Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.; Шлапінський, В. Є.
    Мета. Метою роботи є провести комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС в Українському Закарпатті (23.35-23.87ºS, 48.23-48.51ºN) для уточнення оцінок геоекологічних ризиків. Методика. Методика досліджень – це комплексний аналіз сейсмічних, геологічних та геодезичних даних, зокрема з залученням сучасних методик та найновіших результатів досліджень, зокрема, даних про сейсмічність Карпатського регіону України за історичний період та період інструментальних спостережень, нових методик аналізу макросейсмічних полів та уточнення гіпоцентрії Закарпатських землетрусів, аналіз геології та тектоніки поширених тут приповерхневих покривів насувного типу, геоморфологічний аналіз особливостей рельєфу та сучасних рельєфотворчих процесів, проведення спеціальних геодезичних (зокрема моніторингових) досліджень (тріангуляція, світловіддалемірні, GPS-дослідження) та аналіз отриманих даних. Результати. За геолого-тектонічними даними Теребле-Ріцька ГЕС розташована на геологічних структурах Буркутського (Поркулецького) покриву Українських Карпат, приблизно на 2 км південніше від лінії його контакту з Дуклянсько-Чорногірським (Дуклянським) покривом. Зона ГЕС знаходиться на відстані близько 16–18 км на північний схід від зони сейсмоактивного Закарпатського глибинного розлому (сутури) і на відстані близько 28–30 км від зони зчленування його з також сейсмо- активним Оашським меридіональним розломом Закарпатського прогину. За результатами сейсмоло- гічних досліджень на заході району (на 23.43±0.03ºS) простежена субмеридіональна глибинна (з вогни- щами землетрусів до глибини 38–52 км) сейсмотектонічно активна зона контакту терейнів Алькапа і Тисія-Дакія в Карпатському регіоні України. На півдні і південному сході сейсмоактивною (активність до глибин 31 км) є діагональна (північно-західно – південно-східного напрямку, аз. 117±5º) зона Закарпатського глибинного розлому. Центральна частина зони (район водосховища) є в сейсмічному відношенні порівняно слабкоактивною. За макросейсмічними даними район ГЕС і водосховища зазнавав струшувань силою до 3–4 балів від історичних землетрусів у Чумальово (1935 р.) і Драгово (1937 р.), а також від Углянських (1978 р.) та Колочавського (2011 р.) землетрусів. Сейсмічна активність наявних тут приповерхневих (0–6 км) геологічних структур – покривів насувної кінематики є відносно невеликою (13 слабких землетрусів з М=0,8–2,2 на територію розміром 26×30 км за 55 років). У прилеглій до Закарпатського глибинного розлому зоні простежена “сейсмофокальна” площина, яка занурюється від зони розлому (з глибини 6 км) під кутом 55±3º у північно-східному напрямку під карпатські структури (до глибини 32 км) і є індикатором сучасної залишкової активності процесу так званої “крокодилової тектоніки” в Карпатському регіоні України. Наукова новизна. Вперше проведено детальний комплексний аналіз сейсмічності, геології, сейсмотектоніки та різномасштабних геодинамічних процесів у районі Теребле-Ріцької ГЕС. Визначено основні особливості глибинно-просторового розподілу сейсмічної активності в районі досліджень, зокрема, встановлено наявність сейсмофокальної площини, що простягається по азимуту близько 110º вздовж Закарпатського глибинного розлому (на відстані 8–10 км на південь від майданчика ГЕС), занурючись від нього під Карпати з глибин 5–6 км і до глибин 20–30 км з кутом падіння близько 57º, що чітко ілюструє успадковану загасаючу активність процесів так званої “крокодилової тектоніки” в регіоні. Також встановлено наявність зони “сейсмічного затишшя” для землетрусів з М≥1 у радіусі 7–9 км від майданчика ГЕС за період інструментальних спостережень (з 1961 року) і у радіусі 15 км для землетрусів з М≥2,5 за останні 170 років. Оцінено реалізовану (3–4 бали за останні 170 років) і прогнозовану (до 5–7 балів) інтенсивність сейсмічних струшувань для майданчика ГЕС. Простежено зв’язок місцевої сейсмічної активності з наявними тут на глибинах 10–11 км зонами підвищеної провідності в земній корі. Практична значущість. Результати досліджень дають можливість оцінити ймовірні сейсмічні та деформаційні впливи на споруди Теребле-Ріцької ГЕС і водосховище, розробити на цій основі проект організації геофізичного і геодезичного геодинамічного моніторингу у зоні майданчика ГЕС з метою детального вивчення різномасштабних геодинамічних процесів на цій території і розробки необхідних інженерно-технічних заходів для забезпечення надійної та екологічно безпечної експлуатації ГЕС. Цель. Цель работы – провести комплексный анализ сейсмичности, геологии, сейсмотектоники и разномасштабных геодинамических процессов в районе Теребле-Рицкой ГЭС в Украинском Закарпатье (23.35-23.87ºS, 48.23-48.51ºN) для уточнения оценок геоэкологических рисков. Методика. Методика исследований включает комплексный анализ сейсмических, геологических и геодезических данных, в том числе с привлечением современных методик и новейших результатов исследований, в частности, данных о сейсмичности Карпатского региона Украины за исторический период и период инструментальных наблюдений, новых методик анализа макросейсмических полей и уточнения гипоцентрии закарпатских землетрясений, анализ геологии и тектоники распространенных здесь приповерхностных покровов надвигового типа, геоморфологический анализ особенностей рельефа и современных рельефообразовательных процессов, проведения специальных геодезических (в том числе мониторинговых) исследований (триангуляция, светодальнемерные, GPS-исследования) и анализ полученных данных. Результаты. По геолого-тектоническим данным Теребля-Рицкая ГЭС расположена на геологических структурах Буркутского (Поркулецкого) покрова Украинских Карпат, примерно на 2 км южнее линии его контакта с Дуклянско-Черногорским (Дуклянским) покровом. Зона ГЭС находится на расстоянии примерно 16–18 км к северо-востоку от зоны сейсмоактивного Закарпатского глубинного разлома (сутуры) и на расстоянии порядка 28–30 км от зоны сочленения его с также сейсмоактивным Оашским меридиональным разломом Закарпатского прогиба. По результатам сейсмологических исследований на западе района (на 23.43±0.03ºS) прослежена субмеридиональная глубинная (с очагами землетрясений до глубины 38–52 км) сейсмотектонически активная зона контакта террейнов Алькапа и Тиссия-Дакия в Карпатском регионе Украины. На юге и юго-востоке сейсмоактивной (активность до глубин 31 км) является диагональная (северо-западно – юго-восточного направления, аз. 117±5º) зона Закарпатского глубинного разлома. Центральная часть зоны (район водохранилища) является в сейсмическом отношении сравнительно слабоактивной. По макросейсмическим данным район ГЭС и водохранилища испытывал сотрясения силой до 3–4 баллов от исторических землетрясений в Чумалёво (1935 г.) и Драгово (1937 г.), а также от Углянского (1978 г.) и Колочавского (2011 г.) землетрясений. Сейсмическая активность имеющихся здесь приповерхностных (0–6 км) геологических структур – покровов надвиговой кинематики относительно небольшая (13 слабых землетрясений с М=0,8–2,2 на территорию размером 26×30 км за 55 лет). В прилегающей к Закарпатскому глубинному разлому зоне прослежена “сейсмофокальная” плоскость, которая погружается от зоны разлома (с глубины 6 км) под углом 57±2º в северо-восточном направлении под карпатские структуры (до глубины 32 км) и является индикатором современной остаточной активности процесса так называемой “крокодиловой тектоники” в Карпатском регионе Украины. Научная новизна. Впервые проведен детальный комплексный анализ сейсмичности, геологии, сейсмотектоники и разномасштабных геодинамических процессов в районе Теребле-Рицкой ГЭС. Определены основные особенности глубинно-пространственного распределения сейсмической активности в районе исследований, в частности, установлено наличие сейсмофокальной плоскости, простирающейся по азимуту около 110º вдоль Закарпатского глубинного разлома (на расстоянии 8–10 км к югу от площадки ГЭС), погружаясь от него под Карпаты с глубин 5–6 км и до глубин 20–30 км с углом падения около 57º, что четко иллюстрирует унаследованную затухающую активность процессов так называемой “крокодиловой тектоники” в регионе. Также установлено наличие зоны “сейсмического затишья” для землетрясений с М≥1 в радиусе 7-9 км от площадки ГЭС за период инструментальных наблюдений (с 1961 года) и в радиусе 15 км для землетрясений с М ≥2,5 за последние 170 лет. Оценена реализованная (3–4 балла за последние 170 лет) и прогнозируемая (до 5–7 баллов) интенсивность сейсмических сотрясений для площадки ГЭС. Прослежена связь местной сейсмической активности с имеющимися здесь на глубинах 10–11 км зонами повышенной проводимости в земной коре. Практическая значимость. Результаты исследований дают возможность оценить вероятные сейсмические и деформационные воздействия на сооружения Теребле-Рицкой ГЭС и водохранилище, разработать на этой основе проект организации геофизического и геодезического геодинамического мониторинга в зоне площадки ГЭС с целью детального изучения разномасштабных геодинамических процессов на этой территории и разработки необходимых инженерно-технических мер для обеспечения надежной и экологически безопасной эксплуатации ГЭС. Purpose. The aim of the work is to conduct the complex analysis of seismicity, geology, seismotectonics and difference scale geodynamic processes in the Tereblya-Rika hydro power station (HPS) area in the Ukrainian Transcarpathians (23.35-23.87ºS, 48.23-48.51ºN) to refine estimation of geo-ecological risks. Methods. Research methodology includes comprehensive analysis of seismic, geological and geodetic data, including those involving modern techniques and the latest research results, including data on seismicity of Carpathian region of Ukraine during the historical period and the period of instrumental observations, new methods of analysis of macroseismic fields and Transcarpathian earthquakes fosi refinement, analysis of geology and tectonics of widespread here nearsurface thrust nappes, geomorphological analysis of relief features and modern relief generating processes, special (including monitoring) geodetic surveying research (triangulation and optical range finder measurements, GPS-studies) and an analysis of obtained data. Results. According to geological and tectonic data Tereblya-Rika HPS is located on geological structures of Burkut (Porkulets) nappe of the Ukrainian Carpathians, about 2 km south of the line of his contact with Duklya-Chornogora (Duklya) nappe. HPS zone is at a distance of 16–18 km north-east of the Transcarpathian seismically active deep fault (suture) and at a distance of 28–30 km from the junction of him with also seismoactive Oash meridional fault of Transcarpathian depression. By results of seismological studies in the West of area (at 23.43±0.03ºS) the submeridional depth (from earthquake to 38–52 km depth) seismotectonically active zone of contact of terrane Alkapa and Tisza- Dacia in the Carpathian region of Ukraine is traced. In the south and southeast the seismically active (activity to 31 km depths) is diagonal (northwest – southeast direction, az. 117 ±5º) Transcarpathian deep fault zone. The central part of the zone (HPS reservoir area) is relatively low seismically active. By macroseismic data the HPS and reservoir area undergo by seismic shakings with intensity to 3–4 points from historical 1935 Chumalovo and 1937 Drahovo earthquakes and from 1978 Uhlya and 2011 Kolochava earthquakes. Seismic activity of available here near surface (0-6 km) geological structures – thrust nappes is relatively low (13 weak earthquakes with M=0,8–2,2 on 26×30 km territory during 55 years). In adjacent to the Transcarpathian deep fault zone the “seismic focal surface” (plane) was traced, which fall down from the fault zone (from the depth of 6 km) at an 57±2º angle in the north-east under the Carpathian structures (to a depth of 32 km) and it is an indicator of current residual activity of the process of so-called “crocodile tectonics” in the Carpathian region of Ukraine. Originality. For the first time a detailed comprehensive analysis of seismicity, geology, seismotectonics and difference scale geodynamic processes in Tereblya-Rika HPS area was carried out. The main features of deepspatial distribution of seismic activity in the area, in particular, the presence of “seismic focal surface” (plane) that extends approximately 110º azimuth along the Transcarpathian deep fault (at a 8–10 km distance in south from the HPS site) fall down from him under the Carpathians (from depths of 5–6 km to depths of 20–30 km) with the dip angle of about 57º, that clearly illustrates the inherited decreasing activity of so-called “crocodile tectonics” processes in the region. Also the presence of “seismic lull” zone for M≥1 earthquake within 7–9 km radius from HPS site for the period of instrumental observations (since 1961) and within 15 km radius for earthquakes with M≥2,5 for last 170 years. Realized (3–4 points over last 170 years) and predicted (5–7 points) seismic shakings intensity for HPS site was estimated. The connection of local seismic activity with available here at depths of 10-11 km zones of increased conductivity in the Earth's crust was traced. Practical significance. The research results make it possible to assess the possible seismic and deformation influences on Tereblya-Rika HPS constructions and reservoir, to develop on this basis a project of geophysical and geodetic geodynamic monitoring in the site HPS area with the aim of detailed study of multiscale geodynamic processes in the area and development the necessary engineering measures to ensure reliable and ecologically safe operation of HPS.
  • Thumbnail Image
    Item
    Уточнение сейсмической опасности площадки Запорожской АЭС
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Пустовитенко, Б. Г.; Довбнич, М. М.; Кульчицкий, В. Е.; Сафронов, О. Н.; Пустовитенко, А. А.; Бушмакина, Г. Н.
    Уточнение расчетной сейсмической опасности площадки Запорожской АЭС выполнено с использованием современной методологии долгосрочного прогноза сейсмической опасности на основе комплексного анализа сейсмологической, геолого-геофизической информации и параметризации сейсмоактивных зон (зон ВОЗ) в радиусе до 800 км, а также детальных исследований и микрорайонирования на промплощадке ЗАЭС. Уточнення розрахункової сейсмічної небезпеки площадки Запорізької АЕС виконано з використанням сучасної методології довгострокового прогнозу сейсмічної небезпеки на основі комплексного аналізу сейсмологічної, геолого-геофізичної інформації та параметризації сейсмоактивних зон (зон ВОЗ) в радіусі до 800 км, а також детальних досліджень і мікрорайонування на проммайданчику ЗАЕС. Estimation of seismic hazard of the Zaporozhye Nuclear Power Plant (NPP) platform using modern methodology of long-term seismic hazard prediction on the basis of a comprehensive analysis of seismological, geological and geophysical data and parameterization of seismically active zones (source zones) within a radius of 800 km, and also detailed studies and microzoning of the district of Zaporozhye NPP has been carried out.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сейсмічність Олеської площі: екологічні аспекти
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Назаревич, Л. Є.
    Проаналізовано сейсмічність Олеської площі та прилеглих територій у межах Львівської області, зокрема, деякі особливості землетрусів у В.Мостах (1875 р.) і Комарно (2007 р.) а також вплив на дану територію землетрусів зони Вранча (зокрема, землетрусу 1838 р.). За зарубіжними даними про вплив методу гідророзриву пласта на сейсмічність зроблено висновки щодо можливих змін сейсмічного режиму цієї території і підвищення можливої загрози для водних ресурсів Львівщини при розробці покладів сланцевого газу. Проанализированы землетрясения Олеской площади и прилегающих территорий в пределах Львовской области, в частности, некоторые особенности землетрясений в В. Мостах (1875 г.) и Комарно (2007 г.), а также влияние на данную территорию землетрясений зоны Вранча (в частности, землетрясения 1838 г.). По зарубежным данным о влиянии метода гидроразрыва пласта на сейсмичность сделаны выводы о возможных изменении сейсмического режима этой территории и повышения возможной угрозы для водных ресурсов Львовщины при разработке залежей сланцевого газа. Earthquake of Olesky area and surrounding areas within the Lviv region and in particular some features of earthquakes in V. Mosty (1875) and Komarno (2007) as well as influence on a given territory from Vrancea zone earthquakes (in particular, the earthquake in 1838) are analyzed. According to foreign reports about the influence of the method of hydraulic fracturing on seismicity the conclusion about possible changes of seismic regime of the area and increase the possible danger to water resources of Lviv region from shale gas extraction were made.
  • Thumbnail Image
    Item
    Геодинаміка, тектоніка та сейсмічність Карпатського регіону України
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Назаревич, А. В.; Назаревич, Л. Є.
    У роботі розглянуто характерні особливості сучасної геодинаміки, тектоніки та сейсмічності Карпатського регіону України і його складових частин – Складчастих Карпат, Закарпаття та Передкарпаття. Простежено їх взаємозв’язок і зв’язки з попередніми геодинамічними режимами та відповідними тектонічними структурами літосфери регіону. Проаналізовано особливості геодинаміки та сейсмотектонічного процесу в основних сейсмогенних зонах. В работе рассмотрены характерные особенности современной геодинамики, тектоники и сейсмичности Карпатского региона Украины и его составных частей – Складчатых Карпат, Закарпатья и Предкарпатья. Прослежена их взаимосвязь и связи с предыдущими геодинамических режимами и соответствующими тектоническими структурами литосферы региона. Проанализированы особенности геодинамики и сейсмотектонического процесса в основных сейсмогенных зонах. In the paper the features of modern geodynamics, tectonics and seismicity of Carpathian region of Ukraine and its parts (Folded Carpathians, Transcarpathians and Precarpathians) are considered. Their interconnection and connections with previous geodynamic regimes and corresponding tectonic structures of region’s lithosphere are traced. Features of geodynamics and seismotectonic process in the main seismogenic areas are analyzed.
  • Thumbnail Image
    Item
    Размещение эпицентров землетрясений и строение земной коры юго-восточного фланга сейсмического пояса Черского (северо-восток России)
    (Видавництво Львівської політехніки, 2013) Калинина, Л. Ю.; Гайдай, Н. К.
    В работе приводятся результаты количественного анализа связи сейсмичности с глубинным строением территории. Максимальное число землетрясений располагается на участках повышенных горизонтальных градиентов глубины заложения подошвы осадочного и гранитного слоев. Также большинство землетрясений регистрируется на участках с повышенной мощностью гранитного и минимальной мощностью осадочного слоев. В роботі приводяться результати кількісного аналізу зв’язку сейсмічності з глибинною будовою території. Максимальна кількість землетрусів розташована на ділянках підвищених горизонтальних градієнтів закладення підошви осадового та гранітного шарів. Також більшість землетрусів реєструється на ділянках з підвищеною потужністю гранітного та мінімальною потужністю осадового шару. In the paper, the results of quantitative analysis of the relationship between seismicity and deep structure of the Earth’s crust are presented. The majority of earthquakes are confined to the areas with higher horizontal gradients of the depth to the base of granite and sedimentary layers. Also, the majority of earthquakes are located in areas with great thickness of granite and minimum thickness of sedimentary layer.
  • Thumbnail Image
    Item
    The three-dimensional geoelectric model of earth crust and upper mantle of the Dobrudga region
    (Видавництво Львівської політехніки, 2015) Burakhovych, T. K.; Kushnir, A. M.; Nikolaev, I. Yu.; Shurkov, B. I.
    Purpose. The purpose of researches is to build a three-dimensional geoelectric model of the crust and upper mantle and to answer some questions of the deep structure and geodynamics of the North Dobrudga and PeriDobrudga depression. Methodology. The methodology includes a detailed analysis of the deep structure of the region based on the results of 3D modeling of electromagnetic experimental data and to search for the interrelation between conductivity anomalies in the Earth’s crust and upper mantle and foci of seismic events. Results. Anomalies of high electric conductivity from the surface of the Earth crust to the upper mantle are identified. Stretched for hundreds of kilometers conductors are associated with deep conductive fractures of different fractures: Frunze, Saratsky, Bolgrad, Cahul-Izmail, Chadyrlungsk and others. A highly conductive layer is identified on the southern side of PeriDobrudga depression which lies at the depth corresponding to the lower crust and the top part of upper mantle. North side of PeriDobrudga depression is characterized by the distribution of electrical conductivity in the upper mantle which is the same as that of EEP, while presence of conductive structure at the depths of 110 to 160 km differs the southern slope from the northern one. Earthquake sources as well as anomalies of high electric conductivity are mainly correlated with active deep tectonic fractures and juncture zones of geological structures such as different age zones of Precambrian EEP and Cimmerian Scythian plate on the territory of PeriDobrudga depression and North Dobrudga. Originality. Three-dimensional deep geoelectric model built on experimental results of modern MTS and MVP data reflects inhomogeneous distribution of electric conductivity in the depth on the territory of PeriDobrudga depression and North Dobrudga. Practical significance. The results will make it possible to estimate more reliably the peculiarities of seismic hazard for the Dobrudga region of Ukraine and certain seismically active zones and structures. Мета. Метою досліджень є створення тривимірної геоелектричної моделі земної кори та верхньої мантії та отримання відповідей на деякі питання глибинної будови і геодинаміки Північної Добруджі та Перед-Добрузького прогину. Методика. Методика включає в себе докладний аналіз глибинної будови регіону на основі результатів моделювання ЗD експериментальних електромагнітних даних і пошуку взаємозв'язків між аномаліями електропровідності в земній корі і верхній мантії та вогнищами сейсмічних подій. Результати. Виявлено аномалії високої електропровідності на глибинах від поверхні до вехньої мантії. Витягнуті на сотні кілометрів аномалії високої електропровідності приурочені до глибинних розломів різного рангу та їх перетинів: Фрунзенського, Саратського, Болградського, Кагуль ско-Ізмаїльського, Чадирлунгського та інших. Високопровідний шар складної конфігурації виділяється на Південному борті Перед-Добрузького прогину та залягає на глибинах, які відповідають нижній корі та верхам верхньої мантії. Північний борт Перед-Добрузького прогину характеризується розподілом електропровідності у верхній мантії таким же, як у надрах СЄП, в той час як Південний відрізняється від Північного наявністю високо провідної структури на глибинах від 110 до 160 км. Вогнища землетрусу, як і аномалії високої електропровідності, в основному, корелюють з активними глибинними тектонічними розломами та зонами зчленування геологічних структур, такими, якими є різновікові докембрійська СЄП та кіммерійська Скіфська плита на території Добрузького регіону. Наукова новизна. Тривимірна геоелектрична модель, побудована за сучасними експериментальними результатами МТЗ та МВП, відображає неоднорідний розподіл електричної провідності в глибині на території Перед- Добрузького прогину та Північної Добруджі. Практична значущість. Результати досліджень дадуть можливість більш надійно оцінювати особливості сейсмічної небезпеки для Добрузького регіону України та конкретних сейсмоактивних зон і структур. Цель. Целью исследований является создание трехмерной геоэлектрической модели земной коры и верхней мантии и получение ответов на некоторые вопросы глубинного строения и геодинамики Северной Добруджи и Преддобруджского прогиба. Методология. Методология включает в себя подробный анализ глубинного строения региона на основе результатов 3D моделирования электромагнитных экспериментальных данных и поиск взаимосвязи между аномалиями высокой электропроводности в земной коре и верхней мантии и очагами сейсмических событий. Результаты. Выделены аномалии высокой электропроводности от поверхности земной коры и до верхней мантии. Вытянутые на сотни километров проводники приурочены к глубинным проводящим разломам различного ранга и их пересечениям: Фрунзенскому, Саратскому, Болградскому, Кагульско-Измаильскому, Чадырлунгскому и другим. Высокопроводящий слой выделяется на Южном борту Преддобруджского прогиба и залегает на глубинах, соответствующих нижней коре и верхам верхней мантии. Северный борт Преддобруджского прогиба характеризуется распределением электропроводности в верхней мантии таким же как и ВЕП, в то время как Южный склон отличается от Северного проводящей структурой на глубинах от 110 до 160 км. Очаги землетрясений, как и аномалии высокой электропроводности, в основном, коррелируют с активными глубинными тектоническими разломами и зонами сочленения геологических структур, какими и являются разновозрастные докембрийская ВЕП и киммерийская Скифская плита на территории Добруджского региона. Научная новизна. Трехмерная геоэлектрическая модель, построенная по результатам современных экспериментальных данных МТЗ и МВП, отражает неоднородное распределение электрической проводимости в глубине на территории Преддобруджского прогиба и Северной Добруджи. Практическая значимость. Результаты исследований дадут возможность более надежно оценить особенности сейсмической опасности для Карпатского региона Украины и конкретных сейсмоактивных зон и структур.
  • Thumbnail Image
    Item
    Seismicity and the stressed state of the Starobin potassium salt deposit in Belarus
    (Видавництво Львівської політехніки, 2014) Aronov, A. G.; Mukhamediev, SH. A.; Belousov, T. P.; Aronova, T. I.; Seroglazov, R. R.
  • Thumbnail Image
    Item
    Сейсмічність і деякі особливості сейсмотектоніки Українських Карпат
    (Видавництво Львівської політехніки, 2012) Назаревич, Л. Є.; Назаревич, А. В.
    На основі уточнення з використанням нових методик координат та глибин вогнищ місцевих землетрусів проведено загальний просторовий аналіз сейсмічності Українських Карпат та їх конкретних структурно-тектонічних зон. Досліджено розподіл землетрусів за глибиною, зокрема по профілю Міжгір’я–Вишків–Шевченкове–Долина і простежено деякі особливості сейсмотектоніки в районі на північний схід від зони зчленування Оашського та Закарпатського глибинних розломів. На основе уточнения координат и глубин очагов местных землетрясений с использованием новых методик проведен общий пространственный анализ сейсмичности Украинских Карпат и их конкретных структурно-тектонических зон. Исследовано распределение землетрясений по глубине, в том числе по профилю Межгорье -Вышков–Шевченково–Долина и прослежены некоторые особенности сейсмо-тектоники в районе северо-восточнее зоны сочленения Оашского и Закарпатского глубинных разломов. On the basis of carried out specification of coordinates and depths of local eart hquakes sources which was made by using of new methods the gene ral spatial analysis of seismicity of the Ukrainian Carpathians and its concrete structural-tectonic zones was made. The distribution of earthquakes on the depth including on the Mizhgirya–Vyshkov–Shevchenko–Dolyna section was studied and some f eatures of seismotectonics in the area around the north-east of connection of Oash and Transcarpathian deep faults was traced.
  • Thumbnail Image
    Item
    Зв’язок просторового розподілу сейсмічності з тектонічною будовою Закарпатського прогину
    (Національний університет “Львівська політехніка”, 2011) Пронишин, Р. С.; Кузнєцова, В. Г.
    В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому. В работе рассмотрено особенности долговременной сейсмичности (1961-2010 гг.) территории Закарпатского прогиба и отдельных сейсмоактивных зон (А, В и С). Установлено связь этих зон с основными элементами тектоники прогиба. Доведено, что граница между зонами А и В проходит по Оашскому глубинному разлому. In the paper discusses the features of long-term seismicity (1961-2010) the territory of Transcarpathian depression and separate seismoactive zones (A, B and C). The relationship of these zones with the main tectonic elements of depression is set. It is proved that the boundary between zones A and B passes through Oash deep fault.