Вісники та науково-технічні збірники, журнали
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/12
Browse
5 results
Search Results
Item Порівняння творчості всесвітньо відомих архітектора та сценографа Ф. Кізлера і сценографа і архітектора Є. Лисика(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Климко, Зоряна; Проскуряков, Олексій; Кубай, Роман; Klymko, Zoriana; Proskuryakov, Oleksii; Kubai, Roman; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗа результатами дослідження творчої спадщини всесвітньовідомих архітектора і сценографа Ф. Кізлера та сценографа і архітектора Є. Лисика були виявлені деякі спільні риси в творенні ними архітектури і сценографії. Головною з яких виявилося бажання митців надавати своїм формальним творам архітектурно-сценографічного мистецтва якостей безмежності в часі і просторі.Item Theatre costume as a factor of architectonics of theatre space (costume design for The Penelopiad)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Настурціо, Ендрю; Урбані, Алесся; Nasturzio, Andrew; Urbani, Alessia; Школа виконавських мистецтв Університету ім. Е. Райєрсона, Торонто, Онтаріо, Канада; School of Performance Ryerson University, Toronto, Ontario, CanadaДизайн костюмів Ендрю Настурціо та Алессі Урбані в театрі університету Райєрсона вніс інноваційний, креативний та унікальний підхід в побудову дії вистави та архітектури сценічного простору, де саме театральні костюми у виставі “Пенелопіада” стали фактором їх творення. Вистава випускного класу Школи виконавських мистецтв Університету ім. Е. Райєрсона “Пенелопіада” відомої сучасної канадської авторки Маргарет Етвуд поставлено на великій сцені школи (її зала налічувала 1200 місць) у 2018 році. Для вистави цей простір був змінений на камерний, де сто глядачів розміщувалося над оркестровою ямою, на спеціально збудованих трибунах, практично в самому просторі дії. Сам простір сценічної дії за задумом не мав мати ні початку, ні кінця як в просторі, так і в часі. Актори не мали зникати під час вистави для перевдягання у просторі сцени за лаштунками, завісами, палетами. При мінімумі інших сценографічно-світлових, просторових, декораційних рішень саме костюмам, рішення яких полягало у використанні магнітів, що утримували, а за потребою, могли падати на планшет і розкривати інший сценічний одяг, вдалося підтримувати постійну динаміку театральної дії без перерв і змін. Сприяти гармонійному синтезу середовища дії і простору сцениItem Two approaches to restoring historical buildings and environments for the theatre function (based on the architectural reconstruction and technical refurbishing of the new facility of Ryerson school of performance, Toronto, 2015–2016, and theatre on the Podil, Kyiv, Ukraine, opened in 2017)(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Долгой, Шолом; Босий, Павло; Dolgoy, Sholom; Bosyy, Pavlo; Університет ім. Е. Райєрсона, Торонто; Ryerson University, TorontoУ статті висвітлено ідеї архітектурної реконструкції та технічного оновлення нового приміщення Школи виконавських мистецтв для потреб у викладанні, виробництві та виконанні у знайденому просторі-підвалі Студентського навчального центру Університету Райєрсона з використанням сучасних мистецьких технологій та просторів для Київського академічного театру на Подолі, одного з провідних драматичних театрів в Україні, який отримав будинок із найсучаснішим ігровим майданчиком. Однак зовнішній вигляд і фасад театру викликали суттєві публічні суперечки. Досвід цих реконструкцій знайшов своє відображення у двох документальних фільмах, представлених на Празькому квадрієнале у 2019 році. Аналіз реконструкції дозволяє зробити висновок, що і в першому (Торонто), і в другому випадку (в Києві) заходи з реконструкцій отримали унікальні середовища для театрально-видовищної діяльності, з набором усіх можливих допоміжних приміщень і техніко-технологічного обладнання. Але у випадку із Київським театром автори проєктів проігнорували історично-культурний контекст середовища вул. Андріївський Узвіз, що породило протиріччя поміж інтер’єром і екстер’єром театру. Як у самому міському середовищі міста, так і в свідомості шанувальників.Item Метафоричне вирішення сценографії вистави “Дружина із села” на основі використання мотивів “садової кімнати”, популярної в неокласичній архітектурі xviii – початку xix ст.(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Босий, П. В.; Bosyy, P. V.; Університет ім. Еджертона Райєрсона Торонто, Онтаріо, Канада; Ryerson University Toronto, Ontario, CanadaРозглянуто досвід використання мотивів архітектури “садовихкі мнат” XVIII–XIX ст. під час створення сценографії до вистави “Дружина із села” в Університеті Сан Дієго, 2010.Item Культурно-мистецькі заклади Львова наприкінці XVIII–XIX століть та їхній вплив на розвиток міста(Lviv Polytechnic Publishing House, 2016) Божко, Н. М.; Цубов, Л. В.; Національний університет “Львівська політехніка”Проаналізовано діяльність культурно-мистецьких установ Львова, що з’явилися наприкінці XVIII і XIX століть та їхній вплив на соціально-економічний розвиток міста. Lviv has never been a large manufacturing center with the huge enterprises, factories, and integrated producers. This city has never been related to the populous cities of Ukraine. The success of this city is in a beneficial geopolitical position, an attractive investment climate, a great amount of academic and cultural institutions and the most important is a high qualification of the staff that lives there. The aim of this article is an effort to analyze the development of cultural and art institutions of Lviv at the end of XVIII during XIX centuries, their appearance, functioning and the influence on economic and social development of the urban infrastructure. In 1772, as a result of the first division of Poland, Galicia became a part of Austro-Hungarian Empire. In the ХІХ of September 1772 Hungarian troops penetrated into Lviv, which became an administrative centre of newly created Hungarian province – “The Kingdom of Hungary and Lodomeria”. At the end of 18th century Lviv was a provincial city where the first manufactures just began to appear. The main kinds of production in the city still remained a trade and raw material manufacturer. A deficiency of large and medium enterprises in the city caused that just 30.8% of active population were engaged in an industrial production. The most of Lviv population, it was 25 thousand in 1772, consisted of employees, renters, servants and freelance job’s people. It was situation in which Lviv still remained in a role of back country empire. As late as in 30s of XIX century, the population of Lviv increased in two times. The city became more attractive and more comfortable to live in. From that time, in Lviv were living many officials, merchants, doctors, lawyers, students, artists, litterateurs and other representatives of freelance jobs, who weren’t just the citizens – they became creators of the city. In the 90s mostly multi-storey habitable buildings and numerous administrative, cultural and art purpose buildings were built. Lviv became attractive for people of broad professions and rich representatives of region’s population. Art associations, societies, museums were organized in the city. Archives and literary private collections were set and then given to public organizations. All that enriched Lviv’s cultural life influenced the development of the multinational city and formed its identity.