Проєкт влаштування велосипедної доріжки в межах «зеленої лінії» м. Львова (на ділянці від Сихівської районної адміністрації до ринку «Шувар»)

Abstract

У більшості випадків вулично-дорожня мережа належить до державної форми власності та є загальнодоступною. Зростання транспортного потоку справляє негативний вплив на громадський простір, витісняючи з нього традиційні соціокультурні практики – ярмарки, агори, паради, вуличні ігри та форми комунікації між мешканцями. Значна частина таких заходів була або перенесена до комерційних об'єктів, зокрема торгових центрів, або зовсім зникла [1]. Таким чином, інтенсифікація транспортних потоків змінює моделі використання вуличного простору, обмежує неформальну соціальну взаємодію та знижує пішу і велосипедну мобільність мешканців. Сучасні урбанізовані території дедалі частіше стикаються з проблемою старіння транспортної інфраструктури. Це зумовлює не лише зростання витрат на її утримання, а й необхідність капітальних оновлень. Роботи з модернізації, ремонтів та технічного обслуговування ускладнюють рух транспорту та пасажирів. Часто експлуатаційне утримання відкладається з метою зниження поточних витрат, що, однак, призводить до накопичення прихованих витрат у довгостроковій перспективі та зростання ризику критичних збоїв у функціонуванні інфраструктури [2]. Чим більша протяжність і щільність дорожньої мережі, тим вищими є як експлуатаційні, так і бюджетні навантаження. Це твердження також є релевантним для інфраструктури громадського транспорту, яка потребує планомірної та системної стратегії технічного обслуговування [3]. Окремим аспектом є просторово-функціональна нерівновага між автомобільною та немоторизованою мобільністю. Значна частина труднощів, пов’язаних із мобільністю, виникає внаслідок високої інтенсивності руху та інфраструктурних рішень, що не враховують потреб пішоходів, велосипедистів і користувачів мікромобільності. З одного боку, облаштування веломережі підвищує безпеку та сприяє сталому транспорту, однак водночас зменшує пропускну здатність вуличної мережі та скорочує кількість паркомісць [4]. У випадку дисбалансу між попитом і просторовим розподілом елементів інфраструктури може виникати неефективність використання території, що додатково поглиблює транспортні затори [5]. ? Об’єкт дослідження – велосипедна інфраструктура Львова. Предмет дослідження – параметри проектної ділянки велодоріжки в межах «зеленої лінії». Мета роботи: з використанням відкритих джерел та GPS-моніторингу, запропонувати альтернативний варіант проходження веломаршруту «зеленої лінії». Проєктна частина роботи виконана відповідно до вимог чинних будівельних норм. траса передбачає суміжну пішохідну зону та велодоріжку шириною 3,0 м. кожна. Також запропоновано схеми поперечних профілів вулиць з інтеграцією велосмуг, тротуарів і зелених зон в тих місцях маршруту, де це можливо зробити з мінімальними капіталовкладеннями. Результатом роботи є реальний, технічно обґрунтований проєкт велодоріжки, який може бути використаний у подальшому для практичного впровадження. Його реалізація сприятиме розвитку екологічного транспорту у Львові, покращенню умов для велосипедистів та зменшенню навантаження на автомобільну інфраструктуру міста. Також варто зазначити, що довжина всього маршруту, який запропонований нами є довшим на 20% від того, що пропонується у міській концепції.In most cases, the street and road network is state-owned and publicly accessible. The growth of traffic has a negative impact on public space, displacing traditional sociocultural practices such as fairs, agoras, parades, street games, and forms of communication between residents. A significant part of such events has either been moved to commercial facilities, such as shopping centers, or has disappeared altogether [1]. Thus, the intensification of traffic flows changes the patterns of street space use, limits informal social interaction, and reduces the walking and cycling mobility of residents. Modern urban areas are increasingly facing the problem of aging transport infrastructure. This leads not only to higher maintenance costs but also to the need for major upgrades. Modernization, repair, and maintenance work complicates the movement of transport and passengers. Often, operational maintenance is postponed in order to reduce current costs, which, however, leads to the accumulation of hidden costs in the long term and an increased risk of critical failures in the functioning of the infrastructure [2]. The longer and denser the road network, the higher the operational and budgetary burdens. This statement is also relevant for public transport infrastructure, which requires a systematic and comprehensive maintenance strategy [3]. A separate issue is the spatial and functional imbalance between motorized and non-motorized mobility. A significant part of the difficulties associated with mobility arise from high traffic intensity and infrastructure solutions that do not take into account the needs of pedestrians, cyclists, and users of micro-mobility. On the one hand, the development of a bicycle network increases safety and promotes sustainable transport, but at the same time reduces the capacity of the street network and reduces the number of parking spaces [4]. In the event of an imbalance between demand and the spatial distribution of infrastructure elements, inefficient use of territory may occur, further exacerbating traffic congestion [5]. Study Object: bicycle infrastructure of Lviv. Scope of research: parameters of the planned cycle path within the “green line”. Goal of research: to use open sources and GPS monitoring to propose an alternative route for the “green line” cycle path

The design part of the work was carried out in accordance with the requirements of current building codes. The route includes an adjacent pedestrian zone and a bicycle path, each 3.0 m wide. Schemes for cross-sections of streets with the integration of bike lanes, sidewalks, and green areas are also proposed in those places along the route where this can be done with minimal capital investment. The result of the work is a realistic, technically sound bike path project that can be used in the future for practical implementation. Its implementation will contribute to the development of environmentally friendly transport in Lviv, improve conditions for cyclists, and reduce the load on the city's automotive infrastructure. It is also worth noting that the length of the entire route we propose is 20% longer than that proposed in the city concept.