Воєнна фотожурналістика: між документом і пропагандою

Abstract

Об’єкт дослідження: воєнна фотографія у медіакомунікації. Предмет дослідження: етичні, технологічні та комунікаційні механізми використання воєнної фотографії в умовах російсько-української війни, а також її роль у документуванні подій та протидії пропаганді. Мета роботи: визначити специфіку впливу воєнної фотографії на суспільне сприйняття війни, проаналізувати технології створення та поширення пропагандистських візуальних матеріалів Російської Федерації та окреслити можливості української документальної фотографії у протидії фейковим наративам. У роботі розглянуто етичні виміри сучасної воєнної фотографії, механізми інтерпретації зображень, особливості формування «етики співчуття» та межу між документальністю й маніпулятивністю. Дослідження охоплює аналіз практик виробництва фотофейків, методів спотворення візуальної інформації, конструювання пропагандистських повідомлень та специфіку алгоритмічного поширення фейкових матеріалів у цифровому медіапросторі. Особливу увагу приділено верифікації зображень, роботі з відкритими даними, застосуванню інструментів OSINT та методам деконструкції маніпулятивних візуальних повідомлень. Окремим напрямом є дослідження української документальної воєнної фотографії як форми свідчення та історичної пам’яті. Проаналізовано, як фоторепортажі з фронту, гуманітарних місій і населених пунктів, що постраждали від агресії РФ, формують міжнародний дискурс про війну, 4 впливають на сприйняття України у світі та стають доказовою базою для фіксації воєнних злочинів у юридичних інституціях. Робота демонструє, що українська воєнна фотографія створює альтернативу пропагандистським практикам, забезпечує прозорість інформаційного простору та підсилює комунікативну суб’єктність держави й суспільства. Новизна дослідження: Новизна дослідження полягає в комплексному аналізі взаємодії трьох ключових компонентів: етичних норм воєнної фотографії, технологічних механізмів російської візуальної пропаганди та інструментів української документальної фотографії для протидії дезінформації. У роботі узагальнено реальні приклади фотофейків і пропагандистських візуальних кампаній РФ, розкрито їхню структуру, логіку та способи маскування під документальні матеріали. Також запропоновано систематизований підхід до перевірки автентичності фото, що включає аналіз метаданих, порівняльну оцінку контексту, реверсивний пошук та роботу з доказовими візуальними базами. Практичне значення: дослідження полягає у можливості застосування запропонованих методів верифікації журналістами, фактчекерами, науковцями та працівниками медіа, а також у формуванні підходів до підготовки фоторепортажів у зонах бойових дій із дотриманням етичних і професійних стандартів. Результати роботи можуть бути використані у медіаграмотних курсах, програмах з журналістики, тренінгах для волонтерів та військових пресофіцерів. Виявлені механізми поширення фейкових візуальних матеріалів можуть сприяти розробці ефективних стратегій публічної комунікації та інформаційної безпеки.Object of research: war photography in media communication. ethical, technological, and communicative mechanisms of using war photography in the context of the Russian-Ukrainian war, as well as its role in documenting events and countering propaganda. Purpose of the work: to determine the specific influence of war photography on public perception of the war, to analyse the technologies of creation and dissemination of propagandistic visual materials of the Russian Federation, and to outline the potential of Ukrainian documentary photography in countering fake narratives. The paper examines the ethical dimensions of contemporary war photography, the mechanisms of interpreting images, the formation of the “ethics of empathy,” and the boundary between documentary value and manipulation. The research includes an analysis of practices for producing photo fakes, methods of visual distortion, construction of propaganda messages, and the specifics of algorithmic dissemination of fake materials in the digital media environment. Special attention is paid to image verification, work with open data, the use of OSINT instruments, and methods of deconstructing manipulative visual content. A separate part of the study focuses on Ukrainian documentary war photography as a form of testimony and historical memory. The analysis shows how photo reports from the front line, humanitarian missions, and settlements 6 affected by Russian aggression shape the international discourse about the war, influence global perception of Ukraine, and serve as an evidentiary basis for documenting war crimes in legal institutions. The research demonstrates that Ukrainian war photography provides an alternative to propagandistic practices, ensures transparency of the information space, and strengthens the communicative agency of the state and society. Research novelty : the novelty lies in a comprehensive analysis of the interaction between three key components: ethical norms of war photography, technological mechanisms of Russian visual propaganda, and tools of Ukrainian documentary photography aimed at countering disinformation. The paper systematises real examples of Russian photo fakes and propaganda visual campaigns, revealing their structure, logic, and techniques of imitation of documentary materials. A structured approach to photo authentication is proposed, including metadata analysis, contextual comparison, reverse image search, and work with evidentiary visual databases. Practical significance: the results can be applied by journalists, fact checkers, researchers, and media professionals in the process of verifying visual information and preparing photo reports from combat zones in accordance with ethical and professional standards. The findings may also be used in media literacy courses, journalism programmes, training sessions for volunteers and military press officers. The identified mechanisms of fake visual content dissemination can contribute to developing effective public communication and information security strategies.