Особливості психоемоційних станів біженців

Abstract

Дослідження аналізує психоемоційний стан українців, що виїхали за межі України після 24-го лютого 2022 року. Проведено теоретичний аналіз впливу вимушеного переселення на психоемоційний стан, характеристики основних психоемоційних станів українських біженців, а також виокремлено роль психологічної та соціальної підтримки у процесі адаптації. У рамках роботи здійснено емпіричне дослідження, яке дозволило оцінити рівень депресії, тривожності, стресу, задоволеність життям, позитивні та негативні емоції серед українських біженців за кордоном. Застосовано комплекс психодіагностичних методик, серед яких DASS-21, PSS-10, PANAS, SWLS, STAI, а також шкалу PMH-Scale. Отримані результати свідчать про адаптаційний потенціал більшості біженців, попри складні психоемоційні переживання. Запропоновано практичні рекомендації для створення програм психологічної підтримки, враховуючи вікові та гендерні особливості. Робота має теоретичну та практичну цінність, оскільки сприяє розробці ефективних психологічних втручань та соціальних програм для забезпечення благополуччя та адаптації біженців у нових соціокультурних умовах.The study analyses the psycho-emotional state of Ukrainians who left Ukraine after 24 February 2022. It provides a theoretical analysis of the impact of forced displacement on the psycho-emotional state, the characteristics of the main psycho- emotional states of Ukrainian refugees, and the role of psychological and social support in the adaptation process. As part of the work, an empirical study was conducted to assess the level of depression, anxiety, stress, life satisfaction, positive and negative emotions among Ukrainian refugees abroad. A set of psychodiagnostic techniques was used, including the DASS-21, PSS-10, PANAS, SWLS, STAI, and the PMH-Scale. The results obtained indicate the adaptive potential of most refugees, despite the difficult psycho-emotional experiences. Practical recommendations for the creation of psychological support programmes, taking into account age and gender peculiarities, are proposed. The work has theoretical and practical value, as it contributes to the development of effective psychological interventions and social programmes to ensure the well-being and adaptation of refugees in new socio-cultural conditions.