Особливості соціокультурної ідентифікації в пізньому юнацькому віці

Abstract

У ході теоретичного аналізу ми сформували визначення ідентичності як набір ролей, характеристик та особливостей, через які особистість описує себе. Ідентифікація – процес набуття ідентичності. Ми припускаємо, що складна структура кореляцій між аспектами соціокультурної ідентичності може бути пояснена меншою кількістю факторів. Для підтвердження робочої гіпотези було зібрано дані 77 респондентів віком від 18 до 25 років. Серед опитуваних було 46 жінок та 31 чоловік. Дескриптивний аналіз показав, що у структурі самоідентифікації переважають соціальне, комунікаційне та рефлексивне Я. Конформізм та самооцінка виражені адаптивно. У міжособистісній комунікації врівноважені тенденції до домінування та співпраці. У етнічній ідентифікації переважає афективний аспект, виражена регіональна ідентифікація. У ході факторного аналізу були виділені такі фактори: традиційно-культурні основи, національно-громадянська самосвідомість, інформаційно-комунікаційний вплив, вплив масової культури, вплив найближчого оточення. Кореляційний аналіз показав, що національно-громадянська самосвідомість та інформаційно-комунікаційний вплив асоційовані з аспектами ідентичної самоідентифікації. Також вони пов’язані з комунікаційними аспектами, що вказують на більшу готовність до співпраці та встановлення дружніх стосунків. Інформаційно-комунікаційний вплив пов’язані із виявами лідерських амбіцій, при цьому виявляється схильність до егоїзму, підозрілості, але й альтруїзму. Вплив масової культури асоційований с самоідентифікацією через рефлексивне та комунікаційне Я.In the course of theoretical analysis, we formulated the definition of identity as a set of roles, characteristics, and features through which an individual describes themselves. Identification is the process of acquiring identity. We hypothesize that the complex structure of correlations between aspects of sociocultural identity can be explained by a smaller number of factors. To confirm the working hypothesis, data were collected from 77 respondents aged 18 to 25 years. Among the participants were 46 women and 31 men. Descriptive analysis showed that in the structure of self-identification, the social, communicative, and reflective self predominated. Conformism and self-esteem were expressed adaptively. In interpersonal communication, tendencies toward dominance and cooperation were balanced. In ethnic identification, the affective aspect predominated, and regional identification was pronounced. During factor analysis, the following factors were identified: traditional-cultural foundations, national-civic self-awareness, informational-communicative influence, influence of mass culture, and influence of the immediate environment. Correlation analysis showed that national-civic self-awareness and informational- communicative influence are associated with aspects of identical self-identification. They are also connected with communicative aspects indicating a greater readiness for cooperation and establishing friendly relationships. Informational-communicative influence is associated with manifestations of leadership ambitions, revealing tendencies toward egoism, suspiciousness, but also altruism. The influence of mass culture is associated with self-identification through the reflective and communicative self. Key words: socio-cultural identity, ethnic identification, self-identification, late adolescence, factor analysis.