Формування української національної самоіндефікації в матеріалах «Літературної України» (2020-2021 роки)

Abstract

Дипломна робота присвячена дослідженню процесу формування української національної самоідентифікації через призму матеріалів, опублікованих у газеті «Літературна Україна» у 2020–2021 роках. У центрі уваги – роль друкованого слова, зокрема публіцистики, літературної критики та художніх текстів, у відображенні національних цінностей, культурних маркерів, історичної пам’яті та мовної ідентичності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення сучасних викликів, пов’язаних із духовною, культурною та ідеологічною безпекою держави, особливо в умовах збройної агресії Росії проти України. Аналізуючи зміст публікацій у «Літературній Україні», виявляємо основні теми, що сприяють зміцненню ідентичності: утвердження української мови як духовного символу, реконструкція історичної правди, рефлексія над пострадянською спадщиною, підтримка літературного фронту в умовах війни, а також опір культурній асиміляції та медійним маніпуляціям. У роботі охоплено три ключові напрямки: висвітлення причин прагнення українців до національного самовизначення, дослідження регіональних особливостей культурного простору (Захід, Схід, Південь), а також аналіз способів формування національного стилю в поезії, прозі та драматургії. Методологічною основою стали контент-аналіз публікацій, систематизація тем і мотивів, інтерпретація суспільно-культурних тенденцій. Отримані результати засвідчують, що «Літературна Україна» продовжує відігравати вагому роль у формуванні культурної пам’яті, національного самоствердження та ідеологічного спротиву. Видання утверджується як один із важливих інструментів націєтворення, що сприяє мобілізації суспільної свідомості та культурній консолідації українського народу.This thesis is dedicated to examining the process of forming Ukrainian national self-identification through the lens of materials published in the newspaper Literaturna Ukraina during 2020–2021. The focus is on the role of the printed word—particularly journalism, literary criticism, and artistic texts—in representing national values, cultural markers, historical memory, and linguistic identity. The relevance of this research lies in the urgent need to comprehend contemporary challenges related to Ukraine’s spiritual, cultural, and ideological security, especially in the context of Russia’s armed aggression. By analyzing the content of Literaturna Ukraina, the study identifies key themes that contribute to strengthening identity: the affirmation of the Ukrainian language as a spiritual symbol, the reconstruction of historical truth, reflection on post-Soviet legacies, support for the literary front during wartime, and resistance to cultural assimilation and media manipulation. The research covers three main areas: the reasons behind Ukrainians’ aspiration for national self-determination; regional peculiarities of cultural expression (Western, Eastern, and Southern Ukraine); and the shaping of a national style in poetry, prose, and drama. The methodology is based on content analysis, thematic classification, and interpretation of sociocultural trends. The findings confirm that Literaturna Ukraina continues to play a significant role in shaping cultural memory, national self-awareness, and ideological resistance. The publication affirms itself as a vital instrument of nation-building, contributing to the mobilization of public consciousness and the cultural consolidation of the Ukrainian people.