Дослідження стійкості модифікованих бітумів до технологічного старіння

Abstract

Здійснено порівняння здатності модифікаторів різних класів сповільнювати процеси старіння, що відбуваються у нафтових бітумах під час експлуатації дорожнього покриття. Об’єктами дослідження були окиснений та залишковий дорожні бітуми. Визначення опору до твердіння під впливом теплоти та повітря виконано за методом RTFOT. Встановлено, що найвища опірність у зразків окисненого бітуму із додаванням нафтополімерних смол з гідроксильними функційними групами, а також важкої смоли піролізу, тоді як найбільша опірність залишкового бітуму спостерігалась у разі введення важкої смоли піролізу та сірки.

A comparison of the ability of modifiers of different classes to slow down the aging processes occurring in petroleum bitumen during pavement operation is presented in the article. Oxidized and residual road bitumens were used as research objects. Determination of resistance to hardening under the influence of heat and air was performed by the RTFOT method. Samples of oxidized bitumen with the addition of petroleum polymer resins with hydroxyl functional groups and heavy pyrolysis resin were found to have the best resistance, while for residual bitumen the highest resistance was observed with the introduction of heavy pyrolysis resin and sulfur.