Екологізація сільського господарства: правовий аспект

Abstract

Стаття присвячена аналізу нормативно-правового забезпечення екологізації сфери сільського господарства та перспектив його вдосконалення. Екологізація сфери сільського господарства забезпечується правовими нормами, що вміщені, як в законах, так і підзаконних актах. Загалом норми екологічного та аграрного законодавства України регулюють відносини охорони довкілля та природокористування у сфері сільського господарства. Основними напрямами подальшого вдосконалення правового забезпечення екологізації сфери сільського господарства є: здійснення окремих видів сільськогосподарської виробничої діяльності, з врахуванням особливостей спеціалізації та діяльності, пов’язаної з сільськогосподарським виробництвом; використання земельних та інших природних ресурсів в аграрному виробництві; управління відходами сільськогосподарського виробництва; органічне сільськогосподарське виробництво тощо. Надалі природоохоронні приписи потребують інтеграції у секторальну (аграрну) політику держави. Зокрема, відповідні природоохоронні приписи для аграрного виробництва мають бути спрямовані на: забезпечення екологічної та біологічної безпеки в процесі сільськогосподарської виробничої діяльності; забезпечення раціонального використання земельних та інших природних ресурсів у аграрному виробництві; обмеження та припинення сільськогосподарської діяльності, що шкодить довкіллю; упровадження найефективніших методів господарювання, зокрема поширення застосування методів органічного виробництва; підтримку розроблення і впровадження інноваційних технологій у сфері сільського господарства; захист сільськогосподарських рослин і тварин; підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок ведення сталого сільського господарства. Особливу роль у правовому забезпеченні екологізації сфер сільського господарства відіграють документи стратегічного характеру, що визначають цілі і завдання на відповідний період. Актуальним завданням державної політики є наближення національного законодавства, стандартів та практик в аграрному секторі до загальноєвропейських принципів ведення політики сталого сільського господарства. Також природоохоронні приписи мають відображатись і в локальних внутрішньогосподарських актах суб’єктів аграрного господарювання.

The article is devoted to the analysis of regulatory and legal support of ecologization in the field of agriculture and prospects for its improvement. Ecologization of the agricultural sector is ensured by legal norms contained in laws and by-laws. In general, the norms of environmental and agrarian legislation of Ukraine regulate the relations of environmental protection and nature use in the field of agriculture. The main directions of further improvement of the legal support for the ecologization of the agricultural sector are: the implementation of certain types of agricultural production activities, taking into account the peculiarities of specialization and activities related to agricultural production; use of land and other natural resources in agricultural production; agricultural production waste management; organic agricultural production, etc. In particular, the relevant rules of nature protection for agricultural production should be aimed at: ensuring ecological and biological safety in the process of agricultural production activity; ensuring rational use of land and other natural resources in agricultural production; restriction and termination of agricultural activities that damage to the environment; introduction of the most effective methods of management, in particular, the spread of the use of organic production methods; support for the development and introduction of innovative technologies in the field of agriculture; protection of agricultural plants and animals; increasing the level of knowledge and improving the practical skills of sustainable agriculture. A special role in the legal support of ecologization of agriculture is played by strategic documents defining goals and task for the relevant period. The task of state policy is to bring national legislation, standards and practices in the agricultural sector closer to the pan-European principles of sustainable agriculture policy and good agricultural practices. Also, rules of nature protection should be reflected in the local intra-economic acts of the subjects of agricultural activity.