Чи має майбутнє філософія діалогу? (Рецензія на монографію Bartłomiej Sipiński. Dialog. Poznań: Pracownia Humanistycznych Studiów Interdyscyplinarnych UAM, 2015. 259 s.)

Abstract

Розглянуто феномен діалогу в контексті філософії діалогу та персоналізму. Відтак, його позиція, яка представлена в монографії, визначається як «діалогічний персоналізм». Це означає, що учасники діалогу сприймають себе та інших як особистостей. Метод дослідження діалогічного персоналізму – це феноменологічна дескрипція. Центральним поняттям, яке розглядається в монографії, є поняття інтенціональності. Автор розглядає різні рівні інтенціонального зв’язку між Я і Ти, Я та Іншим. Інтенціональний зв’язок між Я і Ти є амбівалентним і непостійним, симетричним і несиметричним та залежить від особистостей Я і Ти. В цій монографії доводиться, що поняття інтенціональності потребує нового визначення. Без сумніву, що філософія діалогу має майбутнє, бо в Європі тривають дві великі кризи: криза мігрантів та українсько-російська війна. Європейці не можуть розв’язати ці кризи негайно. Діалог як фундаментальний екзистенціал людського буття здається дещо утопічним у контексті воєн у Сирії та Україні. Проте людина завжди має вибір і волю до прийняття рішення. Автор намагається розглядати Діалог як певний вид консенсуальної угоди між усіма сторонами за межами мови ненависті, ксенофобії, фашизму та расизму. Тому Діалог потребує нової мови – метамови Діалогу. Цей новий вид мови може виникнути лише разом із Діалогом у просторі Діалогу. Людина не можемо створити цю мову штучно. Це означає, що філософія діалогу, як це показав автор, перебуває у пошуках «сітки понять», нової мови – мови Діалогу.

The author of the monograph considers the phenomenon of dialogue in the context of the philosophy of dialogue and personalism. Therefore, the author’s approach to realizing dialogue is called “dialogical personalism” and its method is a phenomenological description. There are the different levels of intentional bias between Me and Thou. The author argues that such intentional bias is ambivalent and dynamic, symmetrical or asymmetrical, and depends on the personalities of Me and Thou. The monograph “Dialogue” confirms that the philosophy of intentional dialogue needs the new definition of the concept of intentionality – the Husserl’s key concept. Undoubtedly, the philosophy of dialogue has a future, because we see the new two strong crises in Europe. First is called migrant crisis, and second – Ukrainian-Russian war. The Europeans cannot resolve both crises right now. A Dialogue as the fundamental existential of a human being looks some utopian in the context of the wars in Syria and Ukraine, but a human being always has a choice and will to make a decision. The author attempts to consider a Dialogue as some kind of consensual agreement between all sides beyond the language of hate, xenophobia, fascism, racism etc. Therefore, a Dialogue needs new language – a meta-language of Dialogue. This new kind of language can emerge only in the space of Dialogue. We cannot create this language as artificial one. So we can stress that philosophy of dialogue is searching own “set of concepts”, new language – the language of Dialogue.