Дипломатичний набір інструментів штучного інтелекту
| dc.contributor.affiliation | Національний університет «Львівська політехніка» | |
| dc.contributor.author | Гачкевич , Андрій | |
| dc.contributor.author | Николишин, Мар’яна | |
| dc.date.accessioned | 2024-01-24T09:54:22Z | |
| dc.date.available | 2024-01-24T09:54:22Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.date.submitted | 2024 | |
| dc.description.abstract | У статті порушується питання наслідків впливу штучного інтелекту на дипломатичну сферу як результатів науково-технічного прогресу, що впливає на міжнародні відносини та зовнішню політику в глобальному контексті. Мета проведеного дослідження полягає в розробці теоретико-прикладних основ застосування технологій штучного інтелекту дипломатами, враховуючи новітні розробки технологічних компаній. Використовуючи формально-логічний підхід, автори розглядають поняття систем штучного інтелекту як різновидів цифрових технологій на основі проєктів важливих міжнародних документів Ради Європи та Європейського Союзу найближчого майбутнього. У статті приділяється особливу увагу машинному навчанню та обробці природної мови як характерним рисам, що відрізняють системи штучного інтелекту від інших цифрових технологій. Показано, наскільки прогресивним став рівень техніки сьогодення, а отже розширилась сукупність можливостей для підвищення ефективності дипломатів. Оновлення підходів та методів дипломатичної роботи надає можливість делегувати ряд завдань здатним до навчання комп’ютерам, зокрема з опрацювання великих масивів. Автори конкретизують завдання, що ставляться перед дипломатами, у двох напрямах: обробка доступної інформації (аналіз тексту, аналіз зображень, вивчення громадської думки), створення нової (надання консультацій, написання тексту, переклад). Виділяється ще один напрям – адміністрування – прогнозування в міжнародних відносинах та управління помічниками, який досліджується поверхнево. Розглядаються перспективи впровадження новітніх цифрових технологій, здатних імітувати людський розум, у діяльність міністерств іноземних справ та закордонних органів зовнішніх зносин. Наведено приклади розробок, які вже сьогодні можуть формувати дипломатичний набір інструментів штучного інтелекту (Grammarly, Google Universal Translator, Rytr, Brandwatch, Tableau, Google Trends, DiploGPT та ін.). Системи штучного інтелекту, які вивчаються в статті, пов’язані з явищем цифровізації як об’єктом дослідження та формують тенденції, які визначають майбутнє людства. Осмислення їхнього застосування в дипломатії дозволяє з більшою точністю передбачити процеси змін в міжнародних відносинах та зовнішній політиці, а також управляти ними. | |
| dc.identifier.citation | Гачкевич, А., та Николишин, (2023). Дипломатичний набір інструментів штучного інтелекту. International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy, 2 (3) : 45-54. doi: 10.46299/j.isjjp.20230203.03. | |
| dc.identifier.uri | https://ena.lpnu.ua/handle/ntb/61041 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.publisher | International Science Group | |
| dc.subject | дипломатія, штучний інтелект, машинне навчання, цифрові технології, обробка даних, створення інформації, ефективність дипломатів, цифрова дипломатія | |
| dc.title | Дипломатичний набір інструментів штучного інтелекту | |
| dc.type | Article |