Правове регулювання запобігання корупційним проявам в діяльності державної прикордонної служби в Україні в умовах воєнного стану

Abstract

Стаття аналізує правове регулювання з питань запобігання корупційним проявам в діяльності Державної прикордонної служби України (ДПСУ) під час воєнного стану. Корупція є значним ризиком для національної безпеки, ефективності управління державними ресурсами, економічного розвитку та стабільності влади. Правове визначення корупції передбачає використання службових повноважень для одержання неправомірної вигоди. В контексті воєнного стану, ДПСУ зіткнулася зі збільшеними корупційними загрозами, зокрема під час контролю державного кордону. Стаття аналізує основні категорії антикорупційного законодавства, зокрема запобігання, профілактику, попередження та протидію корупції, а також вивчає заходи, які можуть ефективно зменшити корупційні ризики в державному управлінні. Основні ініціативи з запобігання корупції охоплюють широкий спектр правових, організаційних та виховних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, що можуть сприяти вчиненню протиправних дій. Ефективне управління та контроль за державними кордонами набувають особливої ваги у період воєнного стану, коли національна безпека залежить від надійності антикорупційних заходів. У цьому контексті удосконалення законодавчої бази, що регулює діяльність Державної прикордонної служби України, зокрема щодо надання їй статусу розпорядника Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, має важливе значення для посилення контролю та зменшення корупційних ризиків на кордоні. Такі зміни не тільки забезпечать ефективніший моніторинг і відповідність осіб, що перетинають кордон, й сприятимуть уникненню незаконного переміщення осіб через кордон. Ці заходи відіграють основну роль у забезпеченні внутрішньої стабільності та обороноздатності країни, особливо в умовах військових загроз. Оновлення законодавства дасть змогу також зміцнити законність дій прикордонної служби та підвищити їх прозорість, що є необхідним для підтримання довіри громадян до державних інституцій.

The article analyzes the legal regulation on the prevention of corruption in the activities of the State Border Service of Ukraine (SBSU) during martial law. Corruption poses a significant risk to national security, the efficiency of public resource management, economic development, and the stability of government. The legal definition of corruption refers to the use of official powers to obtain an unlawful benefit. In the context of martial law, the DPSU faced increased threats of corruption, in particular when controlling the state border. The article analyzes the main categories of anti-corruption legislation, including the prevention, prevention, prevention and counteraction of corruption, and also examines measures that can effectively reduce corruption risks in public administration. The main initiatives for the prevention of corruption cover a wide range of legal, organizational and educational measures aimed at eliminating the causes and conditions that can contribute to the commission of illegal actions. Effective management and control of state borders becomes especially important during martial law, when national security depends on the reliability of anti-corruption measures. In this context, the improvement of the legislative framework regulating the activities of the State Border Service of Ukraine, in particular regarding granting it the status of administrator of the Unified State Register of conscripts, conscripts and reservists, is important for strengthening control and reducing corruption risks at the border. Such changes will not only ensure more effective monitoring and compliance of border crossers with military and legal obligations, but will also help prevent the illegal movement of people across the border. These measures play a key role in ensuring the country’s internal stability and defense capability, especially in the face of military threats. Updating the legislation will also strengthen the legality of border service actions and increase their transparency, which is necessary to maintain citizens’ trust in state institutions.