Правила розвитку канонічно-правового світогляду

Abstract

Педагогіка однаковою не буває. Основна причина суперечливих, різних змістів науки педагогіки у методології, викладу матеріалу. Методологія науково-дидактичної думки залежить в більшості випадків від світогляду автора. У духовній педагогіці домінує канонічно-правовий світогляд. Цей світогляд формує педагогіку на онтологічній духовній основі. Поняття світогляд (світобачення, світоспоглядання) німецького походження. У грецькій мові можна знайти – космотеорія. Усі атрибуції авторства спричинені різними тлумаченнями – від інтуїтивного бачення світу до його інтерпретації [1, с. 347]. світогляд – це не тільки «огляд» світу, а щось набагато більше й істотніше, ніж це. Світогляд являє собою деякий образ світу, але також і певну проекцію на світ людських переживань, прагнень, очікувань. Разом з тим це деяке зусилля, певна мобілізація внутрішніх ресурсів людини, спонукання й спрямування її до залученості до світу. За рівнем своєї організації світогляд може бути поділений на світовідчуття, світосприйняття й світорозуміння. Світовідчуття – це ставлення людини до світу, світосприйняття – це образ світу. А світорозуміння є тісним поєднанням світопояснення й світотлумачення. Споріднює світовідчуття, світосприйняття й світорозуміння, світоперетворення [2, с. 76, 82-84]. Крім того світогляд має бути органічним. Це означає, що кожний повинен поміркувати і без жодного тиску прийняти певні погляди на світ. Ніхто не має права нав’язувати свій світогляд силою [3, с. 22]. Органічність підкреслює природні властивості поглядів на світ та його оцінку. Думки про природу й суспільство в ній – це закономірність людини. Людина відчуває потребу відчувати цілісність Всесвіту і своє місце у ньому. Враховуючи вище наведені особливості світогляду, у філософії існують такі дефініції: світогляд – це самовизначення людини щодо її місця у світі та взаємовідносин з ним [4, с. 569]; це сукупність вироблених узагальнених уявлень, поглядів, переконань людини про світ, саму себе, своє місце у світі та своє призначення [4, с. 184-186] та ін. Володіючи такими поняттями про світогляд, можемо розпочати міркування про канонічно-правовий світогляд. Звичайно, при цьому слід врахувати, що існують різні типи, види світоглядів, серед них можна назвати апофатичний, катафатичний, наративний, міфологічний, релігійний, філософський і т.д. Ми звернемо особливу увагу на канонічно-правовий світогляд. Відправною точкою буде те, що людина є образ Божий, що відповідає катафатичному (стверджувальному) світогляду. На світ потрібно дивитися з погляду збереження і розвитку природи, з погляду блага (добра), канонічного права. Потрібно врахувати, що людина є останньою у творенні світу, тому всі закони Всесвіту визначають людську метаантропологію. Людина, як образ Божий, сприймає світ вірою, почуттями і розумом без особливої рушійної сили, оскільки це її онтологічний статус. Тому можна сформулювати таку дефініцію: Канонічно-правовий світогляд – це наділення Вищими силами людини природним й надприродним даром інтелігібельно і сенсибельно усвідомлювати себе образом Божим, який підвладний всім законам творення світу й життя у ньому та увідповідальнення за його гармонію. Тобто наділення пізнавати і увідповідальнення за неправомірність цього пізнання є основною вимогою канонічно-правового світогляду. Розуміється, що пізнання людиною світу має межі, які є онтологічним. Розглянемо компоненти канонічно-правового світогляду: метафізичний дар сприйняття людиною дійсності; людина у світі як проекція вищих сил, єдиність законів Всесвіту і розвитку людини, онтологічні закони життя людини на землі, увідповідальнення людини за цілісність Всесвіту. Метафізичний дар сприйняття людиною дійсності є реальним. Особливий дар пізнання світу випливає з того, що людина визначається ордологічними, екзистенціальними та трансцендентальними вимірами. Ордологічний вимір вимагає від людини природного розуму, тобто інтелігібельних засад, які дають їй можливість зрозуміти й організувати своє практичне життя, дар володіння собою, розумною реалізацією довколишніми природними благами, метафізичного розуміння природи дає підстави стверджувати, що людина онтологічно сприймає дійсність в ордологічному вимірі. Тут потрібний дар розуму, мудрості і особливо інтелектуальної чутливості. Ці дари Божі закладаються у кожну людину, але не кожна людина на основі цього правильно розвиває свій канонічно-правовий світогляд.

Pedagogy is not the same. The main reason for the contradictory, different contents of the science of pedagogy in the methodology, presentation of the material. The methodology of scientific and didactic thought depends in most cases on the worldview of the author. In spiritual pedagogy, the canonical-legal worldview dominates. This worldview forms pedagogy on an ontological and spiritual basis. The concept of worldview (worldview, worldview) is of German origin. In the Greek language you can find - cosmotheory. All attributions of authorship are caused by different interpretations - from an intuitive vision of the world to its interpretation [1, p. 347]. a worldview is not only an "overview" of the world, but something much bigger and more essential than that. A worldview is a certain image of the world, but also a certain projection of human experiences, aspirations, and expectations onto the world. At the same time, it is a certain effort, a certain mobilization of a person's internal resources, prompting and directing him to be involved in the world. According to the level of its organization, worldview can be divided into worldview, worldview, and worldview. World perception is a person's attitude to the world, world perception is an image of the world. And world understanding is a close combination of world explanation and world interpretation. Relates world perception, world perception and world understanding, world transformation [2, p. 76, 82-84]. In addition, the outlook should be organic. This means that everyone should consider and without any pressure to accept certain views on the world. No one has the right to impose his worldview by force [3, p. 22]. Organicity emphasizes the natural properties of views on the world and its assessment. Thoughts about nature and society in it are a regularity of a person. Man feels the need to feel the integrity of the universe and his place in it. Taking into account the above features of worldview, the following definitions exist in philosophy: worldview is a person's self-determination regarding his place in the world and his relationship with it [4, p. 569]; it is a set of developed generalized ideas, views, beliefs of a person about the world, himself, his place in the world and his purpose [4, p. 184-186] and others. Possessing such concepts about the worldview, we can start thinking about the canonical-legal worldview. Of course, it should be taken into account that there are different types of worldviews, among them apophatic, kataphatic, narrative, mythological, religious, philosophical, etc. We will pay special attention to the canonical legal worldview. The starting point will be that man is the image of God, which corresponds to the cataphatic (affirmative) worldview. You need to look at the world from the point of view of the preservation and development of nature, from the point of view of good (good), canonical law. It should be taken into account that man is the last in the creation of the world, therefore all the laws of the universe determine human meta-anthropology. Man, as the image of God, perceives the world by faith, feelings and reason without a special driving force, since this is his ontological status. Therefore, the following definition can be formulated: The canonical-legal worldview is the endowment by the Higher Powers of man of the natural and supernatural gift of intelligibly and sensibly realizing oneself in the image of God, who is subject to all the laws of creation of the world and life in it and responsibility for its harmony. That is, the empowerment to know and the responsibility for the illegality of this knowledge is the main requirement of the canonical-legal worldview. It goes without saying that human knowledge of the world has ontological limits. Let's consider the components of the canonical-legal worldview: the metaphysical gift of human perception of reality; man in the world as a projection of higher forces, the unity of the laws of the universe and human development, ontological laws of human life on earth, man's responsibility for the integrity of the universe. The metaphysical gift of human perception of reality is real. The special gift of knowing the world stems from the fact that a person is defined by ordological, existential and transcendental dimensions. The ordological dimension requires a natural mind from a person, i.e. intelligible principles that give him the opportunity to understand and organize his practical life, the gift of self-control, intelligent realization of the surrounding natural goods, a metaphysical understanding of nature gives grounds for asserting that a person ontologically perceives reality in the ordological dimension. The gift of reason, wisdom and especially intellectual sensitivity is needed here. These gifts of God are placed in every person, but not every person correctly develops his canonical-legal worldview on the basis of this.