Усиновлення дітей-сиріт в Україні під час війни

Abstract

Війна, розпочата росією проти України, спричинила значні соціальні проблеми, однією з найбільш уразливих груп населення стали діти, які втратили батьків або були вилучені з родин через небезпеку для їхнього життя та здоров’я. Кількість дітей?сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зросла також через загибель батьків на фронті, зникнення безвісти, внутрішнє переміщення сімей, а також унаслідок загального погіршення умов життя. У таких умовах проблема усиновлення набуває особливої актуальності та стратегічного значення. Потреба у забезпеченні кожній дитині права на родину, безпеку, стабільність і любов є не лише гуманітарним, а й національним пріоритетом. Усиновлення стає важливим інструментом реалізації права дитини на сімейне виховання та інтеграції в суспільство, що переживає глибоку травму війни. Водночас війна ускладнює процес усиновлення: пошкоджена інфраструктура, втрата документів, переміщення дітей за межі країни, ризики незаконного усиновлення та торгівлі дітьми. Існує також нестача професійної підтримки кандидатів в усиновлювачі, а соціальні служби працюють в умовах перевантаження та обмежених ресурсів. Однією з основних проблем є те, що військова діяльність із супутніми їй наслідками, такими як знищення міст і сіл, зниження економічної активності та збільшення безробіття, погіршує життя дітей і призводить до ускладнення їхньої соціальної ситуації. Крім того, нерідко діти, які втратили батьків у зоні бойових дій, потрапляють до системи інтернатного утримання, де, знову ж таки, не забезпечується повне задоволення їхніх потреб (Грабовська, Лисюк, 2023, ст. 81).

Об’єкт дослідження: особливості проблеми усиновлення дітей- сиріт в Україні в умовах воєнного стану. Предмет дослідження: соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування в час війни в Україні, зокрема - діяльність Служби у справах дітей Львівської обласної військової адміністрації щодо усиновлення дітей-сиріт в Україні під час війни. Мета дослідження: дослідити особливості соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування в час війни в Україні із фокусом на усиновленні як одній із форм влаштування дитини в сімейне середовище. Результати дослідження. У ході дослідження встановлено, що війна суттєво ускладнила практично всі етапи процесу усиновлення – від встановлення статусу дитини до судового розгляду. Анкетування працівників Служб у справах дітей Львівської області показало, що основними чинниками, які стримують усиновлення, є складність доступу до документів, тривалі бюрократичні процедури, нестача кадрів та психологічних ресурсів, а також низька готовність кандидатів приймати дітей старшого віку або братів і сестер. Проведене біографічне інтерв’ю із сім’єю-усиновлювачем дозволило глибше зрозуміти емоційну й соціальну складову процесу: труднощі пошуку дитини, проблеми з комунікацією між службами, травматичні переживання дитини, складний етап адаптації та високу потребу у професійній підтримці. Контент-аналіз матеріалів українських публічних діячів засвідчив, що соціальний дискурс навколо усиновлення поступово змінюється: зростає рівень відкритості, з’являється емоційна підтримка та позитивне ставлення суспільства, але все ще домінують ідеалізовані уявлення про цей процес.

На основі результатів сформульовано комплекс рекомендацій щодо вдосконалення процедури усиновлення у воєнний та повоєнний період: оновлення державних реєстрів, підсилення міжрегіональної координації служб, розвиток післяусиновлювальної підтримки, запровадження електронного судочинства, посилення психологічного супроводу та створення сталої системи підготовки кандидатів.воєнний час, сімейні форми виховання, Служба у справах дітей, адаптація, соціальний супровід.The war started by russia against Ukraine has caused significant social problems, with children who have lost their parents or been removed from their families due to danger to their lives and health becoming one of the most vulnerable groups of the population. The number of orphans and children deprived of parental care has also increased due to the death of parents at the front, disappearance without trace, internal displacement of families, and the general deterioration of living conditions. In such circumstances, the issue of adoption becomes particularly relevant and strategically important. The need to ensure every child's right to a family, security, stability, and love is not only a humanitarian priority but also a national one. Adoption is becoming an important tool for realizing the child's right to family upbringing and integration into a society that is experiencing the deep trauma of war. At the same time, the war complicates the adoption process: damaged infrastructure, loss of documents, displacement of children outside the country, risks of illegal adoption and child trafficking. There is also a lack of professional support for prospective adoptive parents, and social services are working under conditions of overload and limited resources. One of the main problems is that military activity and its consequences, such as the destruction of towns and villages, reduced economic activity, and increased unemployment, worsen children's lives and complicate their social situation. In addition, children who have lost their parents in the combat zone often end up in the boarding school system, where, again, their needs are not fully met (Hrabovska, 2023). Subject of research: the specifics of the problem of adopting orphaned children in Ukraine under martial law. Scope of research: social work with orphans and children deprived of parental care during the war in Ukraine, in particular, the activities of the Lviv Regional Military Administration's Children's Services regarding the adoption of orphans in Ukraine during the war. Goal of research: to investigate the peculiarities of social work with orphans and children deprived of parental care during the war in Ukraine, with a focus on adoption as one of the forms of placing a child in a family environment. Research results. The study found that the war has significantly complicated virtually all stages of the adoption process, from establishing the child's status to court proceedings. A survey of employees of the Lviv Region Children's Services showed that the main factors hindering adoption are the difficulty of accessing documents, lengthy bureaucratic procedures, a lack of staff and psychological resources, and the low willingness of candidates to accept older children or siblings. A biographical interview with an adoptive family provided a deeper understanding of the emotional and social components of the process: the difficulties of finding a child, communication problems between services, the child's traumatic experiences, the difficult adaptation stage, and the high need for professional support. Content analysis of materials from Ukrainian public figures showed that the social discourse around adoption is gradually changing: there is a growing level of openness, emotional support, and positive attitudes from society, but idealized perceptions of the process still dominate. Based on the results, a set of recommendations has been formulated to improve the adoption procedure during the war and post-war period: updating state registers, strengthening interregional coordination of services, developing post-adoption support, introducing electronic justice, strengthening psychological support, and creating a sustainable system for training candidates.