Інститут гуманітарних та соціальних наук
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62543
Browse
Search Results
Item Стратегічне управління процесами соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в державних і недержавних установах соціальної сфери: порівняльний аспект(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Сеничич, Михайло Вікторович; Senychych, Mykhailo Viktorovych; Ставкова, Софія Георгіївна; Національний університет "Львівська політехніка"У сучасному світі внутрішньо переміщені особи стикаються з численними викликами і проблемами, пов'язаними із втратою та зміною місця проживання. Однією з ключових складових успішної адаптації цієї групи осіб є соціальна адаптація, процес, який визначає їхню інтеграцію в нове оточення та забезпечення необхідних соціальних підтримки та ресурсів. Переїзд, особливо в умовах вимушеності, може викликати значний психологічний стрес, який може впливати на здатність особистості пристосовуватися до нових умов. Дуже важливо враховувати і роль культурних та етнічних чинників у процесі соціальної адаптації. Важливо визначити, які аспекти соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб були освітлені раніше, які аспекти залишаються недостатньо вивченими та які нові підходи чи концепції з'явилися в останні роки. Визначається наявність "білих плям" у наукових дослідженнях, тобто аспектів проблеми, які залишаються слабко вивченими чи не вивченими взагалі. Наразі в Україні триває війна, яка призвела до масового вимушеного переселення населення. Це ставить перед державою та суспільством завдання забезпечення ефективної соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Для вирішення цього завдання необхідне подальше дослідження проблематики соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Тому наукові дослідження в цій галузі перебувають на початковому етапі розвитку. Однак уже зараз можна говорити про те, що ця проблематика є важливою для забезпечення успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб в українське суспільство. Мета цього дослідження полягає в розробці та впровадженні стратегій, спрямованих на поліпшення процесів соціальної адаптації цієї вразливої соціальної групи. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено таке завдання: дослідження включають аналіз існуючих стратегій управління соціальною адаптацією внутрішньо переміщених осіб, ідентифікацію ключових чинників, що впливають на цей процес, та розробку конкретних рекомендацій для удосконалення існуючих стратегій та практик у державних і недержавних установах. Дослідження має на меті внести практичний внесок у вирішення актуальних соціальних завдань та сприяти покращенню умов життя внутрішньо переміщених осіб через оптимізацію процесів їхньої соціальної адаптації. Об'єкт дослідження - регіональні особливості, які впливають на процес соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Предметом дослідження є стратегічне управління процесами соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в державних і недержавних установах соціальної сфери. Перший розділ, який становить теоретичну частину дослідження, ретельно розглядає низку ключових аспектів, що формують теоретичний фундамент для подальшого розуміння соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб. Починаючи з основних понять та термінів розділ докладно визначає ключові терміни, які використовуються в контексті дослідження, надаючи чітке та стандартизоване розуміння важливих концепцій. Далі поглиблюється теоретичний аналіз, висвітлюючи різноманітні аспекти, які стосуються соціальної адаптації. Зокрема, висвітлюються різні теоретичні підходи та моделі, які становлять основу для подальших розділів. Також розглядаються різноманітні внутрішні та зовнішні чинники, які визначають та впливають на процес соціальної адаптації цільової аудиторії. Ретельно розглядається внесок як державних, так і недержавних установ у забезпеченні успішної соціальної адаптації, а також їхню взаємодію в цьому контексті. Аналізуються та порівнюються різні моделі стратегічного управління, спеціально адаптовані для соціальної сфери, зокрема, в контексті адаптаційних програм для внутрішньо переміщених осіб. Другий розділ дослідження, присвячений аналітичній частині, включає ретельний огляд сучасного стану соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб, що визначає обсяг та структуру їхніх потреб і викликів у процесі інтеграції в нове соціальне середовище. У розділі також проведений аналіз діяльності державних установ у сфері соціальної адаптації, висвітлюючи їхню роль у розробці та виконанні адаптаційних програм. Детально розглядаються витрати, ефективність бюрократичних процесів та можливості покращення державного підходу до соціальної адаптації. Далі здійснена оцінка ролі та ефективності діяльності недержавних установ у цьому процесі. Розглядається їхня взаємодія з різними секторами, включаючи бізнес, освіту та громадські організації, з метою визначення внеску та впливу на соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб. Надалі, здійснено порівняльний аналіз стратегій управління адаптацією в різних установах, враховуючи їхні сильні та слабкі сторони, а також взаємодію з різними категоріями внутрішньо переміщених осіб. Цей аналіз дозволяє визначити оптимальні підходи та методи для покращення ефективності загального процесу соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні. У третьому розділі дослідження, який є проектно-рекомендаційним, я поглибився у розробку стратегії управління соціальною адаптацією внутрішньо переміщених осіб. Цей підпункт аналізує різні аспекти, включаючи індивідуалізовані підходи до різних категорій переселенців, враховуючи їхні унікальні потреби та виклики. Зокрема, надається простір для розгляду адаптаційних заходів для сімей з дітьми, молоді, людей похилого віку, а також осіб з особливими потребами. Підкреслюється важливість індивідуального підходу в процесі соціальної адаптації. Продовжуючи розгляд аспектів державного управління, пропонуються конкретні пропозиції щодо вдосконалення роботи державних установ. Це включає в себе питання оптимізації адміністративних процесів, використання сучасних інформаційних технологій для підтримки координації та швидкої надання послуг внутрішньо переміщеним особам. Важливо звернутися до аспектів бюрократичної ефективності та розподілу бюджетних коштів для забезпечення ефективного функціонування програм соціальної адаптації. В заключному розділі подаються конкретні рекомендації щодо співпраці з недержавними організаціями, які можуть виступати ключовими партнерами у реалізації соціальних програм. Зокрема, пропонується створення платформ для регулярного діалогу та обміну інформацією між урядовими представниками та представниками НДО з метою ефективної координації та уникнення дублювання ініціатив. Враховуючи досвід інших країн та вимоги сучасного соціуму, ці рекомендації спрямовані на покращення взаємодії всіх стейкхолдерів для досягнення максимальної ефективності у процесі соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб в Україні.Item Шляхи вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Пурій, Володимир-Олександр Миколайович; Purii, Volodymyr-Oleksandr Mykolaiovych; Макух, Оксана Євгенівна; Національний університет "Львівська політехніка"Механізм управління в установах соціальної сфери України представляє собою складний та важливий процес, оскільки ці організації надають ключові послуги та підтримку для різних категорій населення. Система управління в установах соціальної сфери базується на їхній місії та цілях, які визначають кадрову політику та діяльність організації. Наукова література відображає актуальність проблеми шляхів вдосконалення механізму управління в установах соціальної сфери. Питанням оцінки механізмів системи управління в установах соціальної сфери займались такі дослідники як: І. Іваненко, С. Савченко, О. Михайленко, О. Коваленко, С. Ткаченко, І. Максименко, Ю. Кузьмінський, Н. Гончарку, О. Олійник, В. Кравець, С. Петренко, О. Лисенко, О. Матвієнко, С. Соломаха, Г. Бондаренко. Варто додати, що залишається недослідженим питання того, як технології та цифрові інновації вдосконалюють управління соціальними установами. Науковцями не зовсім чітко висвітлені перспективи партнерства з громадськістю та громадськими організаціями. Крім того, існує ймовірність того, що аспекти етики та правил управління в соціальній сфері залишаються поза увагою, що вимагає додаткових досліджень, щоб створити комплексний, етично обґрунтований підхід до управління установами соціальної сфери. Мета магістерського полягає у вивченні та розробці ефективних шляхів вдосконалення механізму управління в установі соціальної сфери. Об'єкт дослідження у роботі визначено процес управління в установі соціальної сфери. Предметом дослідження є дослідження процесу управління та виявлення шляхів вдосконалення механізму системи управління в установі соціальної сфери. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження ми розглянули дослідження українських науковців щодо вдосконалення механізмів управління в установах соціальної сфери. Проаналізували питання кадрового забезпечення, реформи децентралізації, оптимізації управління в установах соціальної сфери та інші аспекти. Здійснили аналіз нормативно-правової бази, що регулює механізми управління в установах соціальної сфери в Україні. Розглянули теоретичне обґрунтування дослідження механізму управління в установах соціальної сфери. У другому розділі магістерського дослідження ми визначили, що потрібен комплексний підхід до покращення систем управління персоналом у соціальних установах. Зазначили, що інновації, такі як цифровізація, хмарні технології та системи аналізу даних, необхідні для ефективного управління. Відзначили, що міжнародні установи соціальної сфери, мають чіткі довгострокові стратегії, налагоджену координацію між підрозділами, раціональне використання ресурсів, моніторинг результативності, професійний розвиток персоналу. У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату ми запропонували конкретні ідеї щодо модернізації технічного забезпечення, навчання персоналу, оптимізації процесів і підвищення мотивації у Львівській філії Львівського обласного центру зайнятості.Item Професійна етика керівника установи соціальної сфери, як інструмент для запобігання та протидії корупції(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Купновицький, Назар Степанович; Kupnovytskyi, Nazar Stepanovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Проблематика етичної поведінки керівників установ соціальної сфери вимагає особливої уваги, оскільки вона є ключовим інструментом у боротьбі з корупцією та попередженні неправомірних дій. Станом на сьогоднішній день не проведено достатньо комплексних досліджень, які були б необхідні для створення повноцінної системи запобігання та протидії корупції в соціальних установах у контексті реформування системи державного управління. Мета магістерського дослідження полягає в розробці конкретних стратегій та заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупційним явищам шляхом вивчення важливості етичної поведінки керівників установ соціальної сфери. Відповідно до поставленої мети в ході дослідження було визначено такі завдання: провести аналіз наукових досліджень щодо запобігання та протидії корупції в контексті етики керівників установ соціальної сфери; дослідити професійну етику керівників установ соціальної сфери, зокрема її специфіку та основні принципи поведінки; розробити конкретні заходи, спрямовані на запобігання та протидію корупції. Об'єкт дослідження - етичні та моральні способи боротьби з корупційними явищами в Україні. Предметом дослідження є роль етики керівника установи соціальної сфери як засобу протидії корупції. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що впровадження впровадження вищих стандартів професійної етики у керівників соціальних установ сприяє зменшенню корупції, покращує їхню діяльність через збільшення довіри громадськості, приваблення висококваліфікованого персоналу та оптимізацію управління У першому розділі магістерського дослідження були проаналізовані специфіка та проблемні питання в професійній етиці, важливі аспекти соціальної роботи та особливості керівника установи соціальної сфери, а також розглянуті етичні проблеми, що виникають у соціальній роботі. У другому аналітичному розділі вивчено проблематику етичних стандартів керівників установ соціальної сфери. Загалом, результати дослідження підтверджують важливість етичних стандартів та дотримання законодавства як ефективного інструменту в запобіганні та боротьбі з корупцією серед керівників установ соціальної сфери. У третьому розділі детально розглянуто превентивні заходи та стратегії, які можуть бути використані в боротьбі з корупцією. Дослідження підтверджує, що корупція є серйозною загрозою для розвитку суспільства, а її наслідки впливають на соціальну, економічну та політичну сфери.Item Формування та реалізація кадрової політики в установах соціальної сфери: вітчизняний та зарубіжний досвід(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Костючик, Богдана Іванівна; Kostiuchyk, Bohdana Ivanivna; Зеленко, Наталія Михайлівна; Національний університет "Львівська політехніка"Формування та реалізація кадрової політики є досить складним і суперечливим процесом. Успіх будь-якої організації залежить від ефективної кадрової політики, особливо в установах соціальної сфери, де якість надання соціальних послуг залежить від компетентності та вмотивованості персоналу. Тому питання формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери є надзвичайно актуальним в Україні та світі. На сьогодні є велика кількість досліджень, що стосується формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери. Одні з досліджень присвячені специфіці розробки управлінських рішень у галузі публічного управління, якими займались: К. Балдина, А. Єгорушкова, В. Лотіна, В. Козбаненко, A. Орлова, Б. Порфирьева, А. Соловйова, Н. Грущинська, Г. Атаманчук та інші. Дослідженню питань формуванню кадрової політики в неприбуткових організаціях, зокрема установах соціальної сфери за кордоном присвятили свої праці К. Безбору, Х.Л. Карпентер, Т. Алсаїф, І.А. Альхамад та інші. Метою роботи є дослідження особливостей формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери задля подання рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ними. Об'єкт дослідження – кадрова політика в установах соціальної сфери України та за кордоном. Предметом дослідження є особливості реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та за кордоном. У першому розділі магістерського дослідження ми з’ясували сутність кадрової політики та її роль в установах соціальної сфери для здійснення успішного управління персоналом та досягненням цілей організації. Розглянули цілі, принципи та типи кадрової політики і їх зв'язок зі стратегією розвитку організації, У другому розділі ми досліджували практики формування та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери в Україні та світі, де дійшли висновку, що для створення ефективної кадрової політики важливо дотримуватися балансу інтересів організації та працівників. Під час аналізу стану кадрової політики в Благодійній організації Благодійному фонді «Карітас-Львів УГКЦ», нам вдалося виявити, що структура управління цієї організації показує високий ступінь організованості та ефективності. Європейські практики формування та організації кадрової політики в установах соціальної сфери вражають своєю увагою до різноманітності та інклюзії працівників, можливості для професійного навчання та розвитку, прагнення до балансу між роботою та особистим життям. У третьому розділі ми подали шляхи удосконалення кадрової політики Фонду на основі проведеного SWOT-аналізу поточного cтану кадрової політики в організації, що дозволило у свою чергу розробити стратегію реалізації кадрової політики Благодійної організації Благодійного фонду «Карітас-Львів УГКЦ». Відтак у даному розділі дослідження наголосили на важливості імплементації європейського досвіду у формуванні та реалізації кадрової політики в установах соціальної сфери України.Item Формування програм стратегічного розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Кецик, Юрій Зіновійович; Ketsyk, Yurii Zinoviiovych; Шаповалова, Тетяна Вікторівна; Національний університет "Львівська політехніка"Складність оцінювання соціальних результатів діяльності неприбуткових, неурядових організацій осіб з інвалідністю зумовлює необхідність створення виважених показників оцінювання ефективності, зокрема й від реалізації програми розвитку. Незважаючи на велику кількість різноспрямованих досліджень, присвячених проблематиці розвитку організацій, цілісна теоретична картина щодо розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю відсутня. Більшість досліджень мають загальний характер і не враховують регіональних особливостей як чинників впливу. Також у сучасній літературі недостатньо розроблено практичні питання розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю. Мета магістерського дослідження полягає в розробці моделі формування програм розвитку неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю. Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі магістерського дослідження в результаті дослідження поняття системного підходу в управлінні неприбутковими організаціями виявлено, що системний підхід увійшов у сучасну теорію організації управління як особливо затребувана методологія наукового аналізу і мислення, суть системного підходу в теорії організації полягає в уявленні про організацію як про систему. Вивчаючі підходи до формування програми як елементу стратегічного розвитку організації ми визначили, що формування програм має відбуватися з урахуванням принципів розвитку, таких як: інерція, еластичність, безперервність, стабілізації. Досліджуючи особливості функціонування неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю на рівні регіону ми побачили, що Львівська область давно і широко застосовує конкурсні механізми, до яких входять: соціальне замовлення, соціальний грант, тендер, конкурс соціальних проєктів, конкурс громадських ініціатив, конкурс авторських програм. Другий розділ аналітичний розділ ми присвятили аналізу параметрів соціально-економічної системи Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" і, як результат, ми можемо констатувати, що: Основу стратегії становлять питання реалізації статутних цілей організації: захист прав і вираження інтересів осіб з інвалідністю; забезпечення інвалідам рівних з іншими громадянами можливості участі в усіх сферах суспільного життя; інтеграція осіб з інвалідністю в суспільство. Визначена програмою дій Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" стратегія є рамковим документом і надає їй змогу коригувати її з огляду на умови, що склалися, у межах статуту. SWOT аналіз Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" дасть змогу дати оцінку реалізації чинної стратегії та виявити основні стратегічні проблеми. В дослідженні було застосовано метод експертного опитування, за якого перелік стратегічних проблем Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" було виявлено на основі експертних оцінок респондентів, компетентних у проблемах, безпосередньо пов'язаних із предметом дослідження. Побудована матриця аналізу зовнішніх стратегічних факторов Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" дає можливість проаналізувати зовнішні впливи на стратегічний розвиток ГО. Побудовано і обгрунтовано складові потенціалу міжсекторної взаємодії неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю, а саме: потенціал самої ідеї неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю; потенціал організаційного рівня неприбуткової недержавної організації; векторна спрямованість, коли діяльності неприбуткових недержавних організацій осіб з інвалідністю потенціал взаємодії ґрунтуватиметься на зацікавленості інших суб'єктів взаємодії (Влада і Бізнес). У третьому, практичному розділі, для досягнення максимального практичного результату сформовано програму розвитку Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр", а саме: Розроблено процес формування програми розвитку організації; склад і структура створюваної програми; розподіл ресурсів організації за заходами, що становлять структуру програми; визначення часових періодів реалізації програми. З урахуванням функціональної спрямованості включених до програми заходів, визначено структуру комплексної програми розвитку. Підготовлено розподіл наявних ресурсів у межах програми розвитку. На основі зважених показників ресурсів, необхідних для реалізації напрямів та результатів реалізації заходів, здійснено оцінку ефективності відібраних напрямів розвитку. Визначено фактори, що впливають на розподіл ресурсу часу: динаміка попиту на соціальні послуги, надходження фінансових ресурсів, надходження людських ресурсів, сезонні особливості реалізації заходів, взаємна зумовленість заходів та значущість заходу. Розроблена програма розвитку дає змогу реалізувати напрями діяльності, що забезпечують сталий розвиток організації за рахунок оптимізації частини процесу стратегічного планування. На підставі запропонованого алгоритму сформовано проєкт середньострокової програми "Розвиток Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" на 2024-2025 роки". Реалізація цієї програми дасть змогу активізувати участь членів Громадської організації "Об'єднання осіб з інвалідністю "Львівський освітньо-реабілітаційний центр" у заходах організації та долучити її до системи організацій, що надають гарантованих державою соціальних послуг, збільшити доходи від власної підприємницької діяльності.Item Електронні сервіси у системі надання соціально - адміністративних послуг в установах соціальної сфери України(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Ільчук, Софія Володимирівна; Ilchuk, Sofiia Volodymyrivna; Школяр, Мар'яна Володимирівна; Національний університет "Львівська політехніка"Стрімкий розвиток суспільних відносин зумовлює використання інформаційних технологій у всіх сферах життя, у тому числі у сфері надання адміністративних послуг соціального характеру. Виклики воєнних подій в Україні після 24 лютого 2022 року спричинили прискорення розширення цифрових послуг соціальної підтримки населення. Мета магістерської кваліфікаційної роботи полягає у систематизації та поглибленні теоретичних та практичних знань щодо використання електронних сервісів у системі надання соціально-адміністративних послуг в установах соціальної сфери України. Завдання магістерської кваліфікаційної роботи: дослідити нормативно-правові аспекти інформаційного забезпечення в установах соціальної сфери; розглянути міжнародний досвід розвитку електронних адміністративних послуг соціального характеру; проаналізувати мобільні додатки та системи дистанційного обслуговування; окреслити проблеми і перспективи впровадження та розвитку електронних послуг у системі соціального захисту населення в Україні; охарактеризувати нормативно правове та цифрове забезпечення Тернопільського обласного центру зайнятості у системі надання електронних послуг населенню; проаналізувати статистичні показники ТОЦЗ щодо отримувачів електронних соціально-адміністративних послуг та механізмів їх надання; запропонувати план стратегічного розвитку установи. Об’єктом магістерської кваліфікаційної роботи є теоретичні та практичні аспекти специфіки системи надання електронних адміністративних послуг соціального характеру вітчизняними установами соціальної сфери. Предметом – теоретичні та практичні аспекти використання електронних сервісів як інструментів надання адміністративних послуг соціального характеру установами соціальної сфери (на прикладі Тернопільського обласного центру зайнятості). Під час виконання завдань магістерського дослідження було досягнуто наступних результатів. У першому розділі досліджено особливості системи надання електронних адміністративних послуг соціального характеру установами соціальної сфери у правовому та організаційному аспектах. Досліджено закордонний досвід розвитку електронних адміністративних послуг і визначено різницю щодо природи та мети надання соціальних та адміністративних послуг в інших країнах та в Україні. Другий розділ присвячено дослідженню електронних сервісів як інструментів надання послуг соціального характеру установами соціальної сфери. Оцифрування соціальних виплат та послуг включає розробку онлайн-платформ, мобільних додатків і систем дистанційного обслуговування для комунікації з установами соціального захисту щодо їх моніторингу. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження специфіки надання електронних адміністративних послуг соціального характеру (на прикладі Тернопільського обласного центру зайнятості). Проаналізовано нормативно-правове і цифрове забезпечення установи у наданні електронних послуг населенню, здійснено аналіз статистичних показників отримувачів електронних послуг, вивчено механізми їх надання, розроблено план стратегічного розвитку.Item Гендерні особливості управління закладом вищої освіти(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Медіна, Тетяна Вячеславна; Medina, Tetiana Viacheslavna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Гендерний менеджмент відбиває актуальні тенденції в сучасній вищій освіті - створення рівних можливостей для чоловіків і жінок щодо рівного доступу до навчання, наукової діяльності, керівництва та інших можливостей. Стратегія гендерного менеджменту передбачає забезпечення рівного доступу до керівних посад, розвиток лідерських якостей у жінок і чоловіків, розробку стратегій протидії гендерним стереотипам, залучення студентів різної статі до навчання та інші. Питання освітнього менеджменту привертали увагу таких науковців, як О. Мармаза, В. Васенко, гендерний аналіз стилей управління освітніми закладами проведений Т. Дороніною, С. Дубовиком, Л. Пампухою, Н. Приходькиною, О. Рудь. Різні аспекти впровадження гендерної проблематики до системи вищої освіти України проаналізовані в статтях Т. Делілової, І. Токар, Е. Соколової. Об’єкт дослідження - механізм управління закладом вищої освіти. Предмет дослідження - гендерні аспекти управління університетом. Мета дослідження - комплексне вивчення гендерних особливостей управління закладом вищої освіти. Важливу роль у законодавчому оформленні принципів гендерної рівності в освіті відіграла розробка і затвердження «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Нормативні документи Чернівецького національного університету містять загальну стратегію, спрямовану на протидію дискримінації та дотримання принципів толерантності. Співробітниці університету майже не користуються наданням додаткової відпустки або відгулів, гнучким робочим графіком тощо. Чоловіки заперечують наявність дискримінації за ознакою статі; жінки вербально заперечують її, проте надають інформацію, яка може розглядатися як маркована гендерна нерівність. Існує гендерний дисбаланс у розподілі підтримки науково-педагогічних працівників в університеті: чоловіки мають переваги при керівництві науковими дослідженнями і грантовими проєктами, співробітництві з міжнародними журналами, жінкам частіше довіряють турботу про студентів. Поширений стереотип «це надумана проблема, не наша, у нас усе добре», трансльований привілейованими соціальними групами. Робота містить рекомендації щодо формування політики гендерної рівності в університеті: нормативний рівень (розробка Положення про політику запобігання, попередження та боротьби з сексуальними домаганнями і дискримінацією в університеті); організаційно-адміністративний рівень (створення Гендерного Центру, проведення заходів для підвищення гендерної чутливості, гендерне збалансування складу комісій на різних рівнях управління, проведення гендерного аудиту, створення посади уповноваженого з гендерної рівності); рівень соціального діалогу й комунікації (забезпечення прозорості у прийнятті кадрових рішень, сприяння зрозумілій системі розподілу ресурсів; популяризація професійну діяльність жінок; запровадження супроводу професійної кар’єри жінок в установі).Item Управління ризиками в галузі соціального захисту на сучасному етапі: досвід України та Туреччини(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Гнатчук, Оксана Степанівна; Hnatchuk, Oksana Stepanivna; Климанська, Лариса Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"Обрана тема магістерського дослідження, а саме: «Управління ризиками в галузі соціального захисту на сучасному етапі: досвід України та Туреччини» – важлива і виправдана з кількох причин: 1) у зв’язку зі зростанням глобальних викликів і проблем, держави стикаються зі схожими соціальними викликами; 2) аналіз досвіду інших країн, зокрема України та Туреччини, може допомогти ідентифікувати ефективні практики та стратегії у сфері соціального захисту населення і ризик-менеджменту. Дослідженням соціального ризику у сфері соціального захисту населення займалися вітчизняні та зарубіжні вчені різних наукових галузей. Зокрема, А. Альгін, О. Амоша, У. Бек, С. Бланк, Т. Брюер та ін. На сучасному етапі тематиці соціальних ризиків присвячені також публікації вітчизняних авторів, зокрема Н. Топішко, Л. Бевзенко, М.Лощиніна та ін.. У Туреччині такі дослідження помітно зросли з початку 2000-х років. Це були здебільшого тематичні дослідження, що стосувалися конкретних сфер політики. Спробу проаналізувати соціальну політику Туреччини, було зроблено, наприклад М.Ф. Айсаном (Aysan, 2020). Мета даної магістерської роботи – шляхом аналізу наукових публікацій та узагальнення досвіду України і Туреччини ризик-менеджменту у сфері соціального захисту дослідити реальний стан соціальних програм і політик у цій сфері. Об'єктом дослідження – є соціальний захист України та Туреччини: особливості реалізації. Предметом дослідження – є ризик-менеджмент як інструмент здійснення соціального захисту в Україні та Туреччині. У першому розділі магістерського дослідження в результаті дослідження теоретико-методологічних засад ризик-менеджменту розглянуто теоретичні аспекти ризик-менеджменту в контексті соціального захисту населення. Визначено методологічні основи ризик-менеджменту та розглянуто ризики, що впливають на ефективність соціального захисту. Другий розділ ми присвятили аналізу українського досвіду ризик-менеджменту соціальної сфери. Для адекватного реагування на ці виклики необхідно активно використовувати можливості, що надають наявні підходи й інструменти управління ризиками. У третьому, практичному розділі здійснено компаративний та SWOT- аналізи ризик-менеджменту у сфері соціального захисту населення України та Туреччини, що уможливлює виявлення схожих та відмінних підходів, стратегій і викликів, з якими стикаються обидві країни, допоможе виявити кращі практики.Item Управління та реалізація проєктів, які фінансуються з фондів ЄС, в установах соціальної сфери (на прикладі центрів соціальної допомоги Республіки Польщі)(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Шестакова, Катерина Юріївна; Shestakova, Kateryna Yuriivna; Обіход, Михайло Михайлович; Національний університет "Львівська політехніка"Управління проєктами – важлива складова функціонування закладів соціальної сфери в усьому світі, насамперед у державах ЄС. Проєктна діяльність допомагає установам подолати ризики, проблеми, оптимізувати повсякденне планування. Аналіз науково-практичних джерел (Ackah, 2019; Sorychta-Wojsczyk & Musiol-Urbanczyk, 2016; Szymborska et al, 2021) дозволяє припустити, що реалізація соціальних проєктів закладами соціальної сфери, як показав досвід Польщі, набуває неабиякого значення у період соціально-економічної трансформації. Мета дослідження полягає в аналізі процесу розробки, впровадження та управління соціальними проєктами, які фінансуються з коштів ЄС, у центрах соціальної допомоги Польщі. Об’єктом дослідження виступають центри соціальної допомоги як суб’єкти проєктної діяльності. Предмет дослідження – управління проєктами, що фінансуються з фондів ЄС, у центрах соціальної допомоги Польщі. У першому розділі запропоновано розглядати проєктування як соціально-наукову діяльність та цінність. Другий розділ присвячений аналізу роботи закладів соціальної допомоги з точки зору установ соціальної сфери, адже вони виступають суб'єктами проєктної діяльності, насамперед в рамках фінансування ЄС. У третьому розділі обґрунтовано висновок, що із вступом до ЄС у публічному управлінні Польщі особливого значення набуло проєктування як метод перетворення навколишньої дійсності. Аналіз роботи центрів соціальної допомоги і центрів підтримки сім'ї в окремих воєводствах засвідчив, що існує низка зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на успішність виконання проєкту і прийняття управлінських рішень на різних етапах реалізації проєкту. Управління проєктом неможливе без створення команди і консультаційної підтримки на різних етапах проєкту, вкрай важливу роль набуває процес залучення потенційних учасників проєктних перетворень. У процесі планування проєктної діяльності слід враховувати ситуацію на місцевому ринку праці. До зовнішніх чинників успішності управління та реалізації проєктів слід віднести підтримку органів місцевого самоврядування у процесі впровадження проєкту, виважений підхід до оплати праці проєктної команди, ретельний аналіз об'єктів інфраструктури, в яких власне і відбуватиметься проєкт (за необхідності).Item Стратегічні процеси оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду(Національний університет "Львівська політехніка", 2023) Яремчук, Сергій Степанович; Yaremchuk, Serhii Stepanovych; Козак, Марта Ярославівна; Національний університет "Львівська політехніка"Оптимізація пенсійного забезпечення на регіональному рівні є важливим завданням для багатьох країн, оскільки вона може значно впливати на соціальну стабільність та економічний розвиток. Тому зарубіжний досвід може слугувати важливим джерелом інформації для розробки стратегій у цьому напрямку. Існує низка стратегічних процесів оптимізації пенсійного забезпечення, які можна врахувати на регіональному рівні, врахувавши зарубіжний досвід. Зокрема такі заходи, як: диференціація заходів забезпечення; автоматизація управління; стимулювання індивідуального пенсійного забезпечення; сприяння працевлаштуванню та збереження робочих місць для літніх працівників; посилення прозорості та участі громадян; адаптація до демографічних змін; удосконалення системи соціального захисту тощо. Реалізація таких стратегічних заходів може сприяти оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні. Об’єктом дослідження виступає пенсійне забезпечення як сукупність правових, економічних та організаційних інститутів, метою яких є надання громадянам матеріального забезпечення у вигляді пенсій. Предмет дослідження - стратегічні процеси оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду. Мета дослідження – аналіз стратегічних процесів оптимізації пенсійного забезпечення на регіональному рівні в контексті зарубіжного досвіду. Результати дослідження: В Україні два десятиліття тому розпочата пенсійна реформа і вона має бути продовжена. Її основні напрями полягають у наступному: 1) зміцнення фінансового, організаційно-управлінського, технічного стану солідарної пенсійної системи; 2) запровадження другого рівня пенсійної системи і відповідних фінансових механізмів; 3) сприяння третьому рівню пенсійної системи (добровільному накопиченню) шляхом створення умов для розвитку національної економіки і підняття добробуту людей (Яремчук, 2023b). Нині в Україні актуальним є впровадження так званого другого рівня пенсійної системи - обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, з метою формування пенсійних накопичень та збільшення сукупного коефіцієнта заміщення - головного індикатора достатності пенсійних виплат (Яремчук, 2023а). 17 квітня 2023 р. зареєстрований Проєкт Закону України «Про накопичувальне пенсійне забезпечення» № 9212 (Про накопичувальне пенсійне забезпечення, 2023), мета якого - трансформація системи пенсійного забезпечення громадян України шляхом створення обов’язкової накопичувальної системи, яка дозволить здійснювати громадянам додаткові індивідуальні пенсійні накопичення на старість. Але оцінюючи перспективи запозичення зарубіжного досвіду при проведенні реформи української пенсійної системи, доходимо висновку, що подальші пенсійні розробки мають базуватися на основі системного аналізу цього досвіду, зокрема, при запровадженні другого рівня пенсійного забезпечення треба зважати на досвід сусідніх країн, в більшості з яких ця реформа не принесла бажаного результату, і здебільшого була згорнута. Відтак, запровадження накопичувальної пенсійної системи доцільно розпочинати лише після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні і за умов підвищення доходів, усвідомлення своєї відповідальності за власну старість і фінансової грамотності.