Розробка інтерактивного курсу для підвищення рівня медіаграмотності серед студентів

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена актуальній та соціально значущій проблемі недостатнього рівня медіаграмотності серед студентської молоді України в умовах домінування цифрових медіа та посилення інформаційних загроз. У сучасному гібридному світі, де інформація є одночасно джерелом знань і потужним інструментом маніпуляцій, здатність критично оцінювати, аналізувати та ефективно взаємодіяти з медіа стає однією з ключових компетентностей для кожного громадянина та майбутнього фахівця. Робота акцентує увагу на нагальній потребі у створенні комплексних, інтерактивних та систематизованих освітніх ресурсів, які могли б ефективно формувати цю життєво важливу навичку. У першому розділі "Теоретичні основи дослідження" здійснено аналіз сучасних тенденцій розвитку галузі електронного навчання (E-learning). Було виявлено, що освітня парадигма активно трансформується в напрямку персоналізації, інтерактивності, гейміфікації, мікронавчання та мобільного навчання. Ці підходи, доповнені інтеграцією елементів штучного інтелекту та акцентом на розвиток "м'яких" навичок, таких як критичне мислення, формують нові можливості для підвищення ефективності освітнього процесу. Аналітичний огляд наукової літератури, що охоплює проблематику медіаосвіти та застосування цифрових технологій у навчанні, підтвердив значущість та багатогранність обраної теми, а також виявив існуючу прогалину в розробці цілісних інтерактивних рішень для студентської аудиторії. Окремо було проведено огляд чинної законодавчої та нормативної бази України. Аналіз таких документів, як Конституція України, закони "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про інформацію", а також "Стратегія національної безпеки України", показав, що підвищення медіаграмотності є не лише освітнім, а й стратегічним національним пріоритетом, що забезпечує правову обґрунтованість та актуальність дослідження. Другий розділ "Аналіз проблеми дослідження" деталізує сформульовану проблему недостатнього рівня медіаграмотності серед українських студентів. Визначено її багатоаспектність та соціальну значущість, що проявляється у впливі на особистісний розвиток студентів, їхню академічну успішність, а також на інформаційну безпеку та громадянську свідомість суспільства в цілому. Був проведений ретельний аналіз цільової аудиторії – студентської молоді віком 17-25 років. Визначено, що це "цифрові нативи" з високим рівнем споживання інформації онлайн, які потребують інтерактивного, гнучкого та практично орієнтованого навчання. Ідентифіковані їхні основні потреби та очікування, зокрема у формуванні навичок критичного аналізу інформації, розпізнавання маніпуляцій, володінні інструментами фактчекінгу та розумінні принципів безпечної поведінки в цифровому середовищі. На основі цього аналізу було обґрунтовано, що оптимальним рішенням для досягнення поставлених цілей є розробка та впровадження спеціалізованого інтерактивного онлайн-курсу. У третьому розділі "Розробка концепції рішення" було здійснено концептуальне проектування майбутнього курсу. За допомогою Lean Model Canvas визначено ключові елементи продукту: від проблеми та рішення до унікальної ціннісної пропозиції, що включає ефективне формування практичних навичок медіаграмотності, високий рівень інтерактивності через гейміфікацію та гнучкість навчання. Особливо виділено приховану перевагу курсу – розвиток у студентів адаптивності та здатності до самонавчання в умовах мінливого інформаційного ландшафту. Customer Journey Map візуалізувала весь шлях студента від усвідомлення проблеми до успішного застосування знань, що дозволило оптимізувати користувацький досвід. Була розроблена функціональна модель, що окреслює мінімальний набір функцій MVP: від реєстрації та управління контентом до інтерактивних тестів, практичних завдань та відстеження прогресу. Обґрунтований вибір української освітньої платформи WeStudy.ua як технологічної основи базувався на її оптимальному балансі між простотою використання та необхідним функціоналом, а також орієнтацією на вітчизняний освітній ринок. Четвертий розділ "Розробка та реалізація" присвячений практичному втіленню курсу. Детально описано процес створення курсу на платформі WeStudy.ua, його модульну структуру та реалізацію кожного уроку з інтеграцією мультимедійних презентацій, відео та інтерактивних завдань. Аналіз результатів тестування MVP та зібраного зворотного зв'язку від фокус-групи студентів підтвердив функціональність, зручність у використанні та значний потенціал розробленого курсу для досягнення поставлених цілей. На основі отриманих даних були сформульовані рекомендації щодо подальшого розвитку та підтримки рішення. Вони включають розширення гейміфікації, поглиблення зворотного зв'язку, впровадження елементів соціального та адаптивного навчання, а також забезпечення регулярного оновлення контенту для підтримання його актуальності. Загалом, бакалаврська робота доводить ефективність розробленого інтерактивного курсу як сучасного та перспективного інструменту для підвищення рівня медіаграмотності серед студентів. Результати дослідження мають високе практичне значення і можуть бути використані закладами вищої освіти для інтеграції інноваційних методик медіаосвіти у навчальний процес, сприяючи формуванню у майбутніх фахівців критичного мислення та відповідальної поведінки в інформаційному просторі.

This bachelor's qualification paper addresses the pressing and socially significant issue of insufficient media literacy among Ukrainian students in an era dominated by digital media and escalating information threats. In today's hybrid world, where information serves as both a source of knowledge and a powerful tool for manipulation, the ability to critically evaluate, analyze, and effectively interact with media has become a key competence for every citizen and future specialist. This work highlights the urgent need to create comprehensive, interactive, and systematized educational resources capable of effectively fostering this vital skill. Chapter 1, "Theoretical Foundations of the Research," thoroughly analyzes contemporary trends in the e-learning industry. It reveals that the educational paradigm is actively transforming towards personalization, interactivity, gamification, microlearning, and mobile learning. These approaches, complemented by the integration of artificial intelligence elements and an emphasis on developing "soft skills" such as critical thinking, create new opportunities for enhancing the effectiveness of the educational process. An analytical review of scientific literature, covering media education and the application of digital technologies in learning, confirms the significance and multifaceted nature of the chosen topic, while also identifying a gap in the development of holistic interactive solutions for student audiences. Furthermore, a review of current Ukrainian legislative and regulatory documents, including the Constitution of Ukraine, laws "On Education," "On Higher Education," "On Information," and the "National Security Strategy of Ukraine," demonstrates that promoting media literacy is not merely an educational goal but a strategic national priority, thereby providing a legal basis and relevance for the research. Chapter 2, "Analysis of the Research Problem," clearly defines the central problem: the insufficient level of media literacy among Ukrainian students and the lack of adequate interactive educational resources. A detailed analysis of the target audience – students aged 17-25 – identified their key characteristics: digital nativism, high online information consumption, and a demand for interactive, flexible, and practice-oriented learning. Their primary needs and expectations were pinpointed, including developing skills in critical information analysis, recognizing manipulation, mastering fact-checking tools, and understanding principles of safe online behavior. Based on this analysis, the development and implementation of a specialized interactive online course were justified as the optimal solution. In Chapter 3, "Development of the Solution Concept (MVP)," the conceptual design of the future course was established. The Lean Model Canvas was used to systematically define the product's value, target audience, key performance indicators, and potential monetization strategies. This tool, including its focus on the unique value proposition (effective practical media literacy skills, high interactivity through gamification, and flexible learning) and the hidden advantage (developing adaptability and self-learning capabilities), provided a holistic view of the educational product's business model. The Customer Journey Map visualized the student's entire path, from problem awareness to successful knowledge application, optimizing the user experience. A functional model outlined the minimum essential features for the MVP, encompassing registration, content management, interactive tests, practical assignments, and progress tracking. The selection of the Ukrainian educational platform WeStudy.ua as the technological foundation was justified by its optimal balance between ease of use and necessary functionality, as well as its focus on the domestic educational market. Chapter 4, "Development and Implementation of the MVP," demonstrated the practical execution of the concept. The process of course creation on the WeStudy.ua platform was thoroughly described, including its modular structure (introductory module, "Fundamental Concepts," "Disinformation, Fakes, and Manipulations," "Fact-Checking Tools," "Media Hygiene," "Summary Module"), and the implementation of each lesson with integrated multimedia presentations, videos, and interactive assignments. Analysis of the MVP testing results and feedback from a student focus group confirmed the developed course's functionality, user-friendliness, significant potential to achieve stated objectives, and appeal to the target audience. Based on these findings, recommendations for the further development and support of the course were formulated, including enhancing gamification, improving feedback mechanisms, integrating social and adaptive learning elements, and ensuring regular content updates to maintain relevance. In conclusion, this bachelor's paper proves the effectiveness of the developed interactive course as a modern and promising educational tool for enhancing media literacy among students. The research findings hold high practical value and can be utilized by higher education institutions to integrate innovative media education methodologies into their curricula, fostering critical thinking and responsible behavior in the information space among future specialists.