Англо-американська та кримінологічна модель як теоретична основа англо-американської системи запобігання злочинності

Abstract

За останні десятиліття політичний, економічний, соціальний і культурний ландшафт, на тлі якого розгортаються процеси детермінації злочинності та протидії їм, зазнав істотних змін. Глобалізація, міграція, мінливе співвідношення сил на зовнішньополітичній арені, кризові стани в економіці, політична нестабільність впливали і продовжують істотно впливати на стан злочинності у світі, а також зумовлюють потребу вироблення нових підходів до кримінальної політики. З одного боку, ці процеси впливають на транс- національну злочинність: кримінальні ризики дедалі частіше мають глобальний характер (тероризм, екологічна злочинність, кіберзлочинність), серйозні злочинні організації більше не локалізуються на території однієї держави, а об’єднані в мережеві спільноти, що не мають кордонів. З другого боку, змінюється структура і динаміка більш традиційних “вуличних” кримінальних правопорушень. У зв’язку з цим дедалі більшого значення набувають порівняльно-кримінологічні дослідження, що дають змогу вивчити й засвоїти уроки як із позитивного досвіду протидії злочинності в різних державах, так і не повторювати тих помилок, яких припустилися під час реалізації кримінальної політики і які призвели до негативних тенденцій у розвитку злочинності, порушення прав людини, зниження рівня безпеки громадян. Насамперед порівняльна кримінологія має на меті завдання опису та пояснення різних феноменів, пов’язаних із детермінацією злочинної поведінки та практикою реагування на злочинність у різних країнах, але не зводиться лише до цього. Порівняльні кримінологічні дослідження дають змогу простежити значущість політичних, економічних, соціальних процесів – як локальних, так і глобальних – на розвиток кримінальної політики. Це дасть змогу оцінити, які з практичних рішень можуть бути ефективно застосовані в межах зовсім іншого соціально-політичного контексту, а яких підходів треба уникати. Порівняльний аналіз може сприяти розробленню ефективніших програм реформування кримінальної політики, у яких від самого початку будуть враховані помилки, допущені в інших державах, дасть змогу уникнути сліпого копіювання тих ідей, які не мають шансів прижитися на вітчизняному ґрунті.

In recent decades, the political, economic, social and cultural landscape against which the processes of determining and counteracting crime unfold has undergone significant changes. Globalization, migration, changing balance of power in the foreign policy arena, economic crises, political instability have had and continue to have a significant impact on the state of crime in the world, and also necessitate the development of new approaches to criminal policy. On the one hand, these processes affect transnational crime: criminal risks are increasingly global in nature (terrorism, environmental crime, cybercrime), serious criminal organizations are no longer localized in one state but are united in networked communities that have no borders. On the other hand, the structure and dynamics of more traditional “street” criminal offenses are changing. In this regard, comparative criminological research is becoming increasingly important, allowing to study and learn lessons from both the positive experience of combating crime in different countries and not to repeat the mistakes made in the implementation of criminal policy, which led to negative trends in the development of crime, human rights violations, and a decrease in the level of security of citizens. First and foremost, comparative criminology aims to describe and explain various phenomena related to the determination of criminal behavior and the practice of responding to crime in different countries, but it is not limited to this. Comparative criminological research allows us to trace the significance of political, economic, and social processes – both local and global – on the development of criminal policy. This will make it possible to assess which practical solutions can be effectively applied within a completely different socio-political context and which approaches should be avoided. Comparative analysis can contribute to the development of more effective criminal policy reform programs that take into account the mistakes made in other countries from the very beginning, and avoid blind copying of those ideas that have no chance of taking root in the domestic context.