Правове регулювання сфери біоенергетики в Україні

Abstract

Стаття присвячена дослідженню сучасного стану вітчизняного нормативно-правового регулювання біоенергетики та перспективи його вдосконалення. Виробництво та використання відновлюваної енергії в різних галузях і секторах має за мету забезпечення енергетичної незалежності та безпеки, декарбонізації, досягнення максимального рівня кліматичної нейтральності тощо. Подальший розвиток вітчизняної сфери біоенергетики неможливий без реалізації комплексу взаємопов’язаних заходів, що спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази, підготовку/перепідготовку фахівців, залучення інвестицій, вдосконалення правового регулювання, імплементацію європейських норм. Сфера біоенергетики регулюється положеннями, що містяться в численних нормативно-правових актах різних галузей законодавства та різної юридичної сили. Критеріями для класифікації нормативних положень, що регулюють сферу біо-енергетики, може бути галузева належність законодавства, сфера, в якій застосовується енергія біомаси, а також вид біомаси, що використовується. Для кожного різновиду біомаси характерною є низка особливостей, що пов’язані з процесами вирощування, заготівлі, реалізації, використання, котрі своєю чергою потребують спеціального нормативно-правового регулювання. Такого регулювання потребує і специфіка, що притаманна різним видам палива з біомаси. Сегменти біоенергетики, що потребують як прийняття нового, так і внесення змін до чинного законодавства, – це передусім ті, що мають найбільш потенційні та перспективні для використання в Україні види біомаси, а саме: вирощування та використання для виробництва енергії енергетичних рослин; використання біомаси сільськогосподарських відходів та залишків для виробництва енергії; використання біомаси побутових відходів, що здатні для біологічного розкладу для виробництва енергії. Вдосконалення національного законодавства у сфері використання біомаси для виробництва енергії та використання енергії, виробленої з біомаси, неможливе без впровадження відповідних європейських стандартів та чіткого стратегічного курсу розвитку різних сегментів біоенергетики з відповідним планом заходів.

The article is devoted to the study of the current state of domestic legal regulation of bioenergy and the prospects for its improvement. The production and use of renewable energy in various industries and sectors pursues the goal of ensuring energy independence and security, decarbonization, achieving the maximum level of climate neutrality etc. Further development of the domestic field of bioenergy is impossible without the implementation of a complex of interrelated measures. These measures are aimed at modernization of the material and technical base, training/retraining of specialists, attraction of investments, improvement of regulatory and legal regulation, implementation of European norms. The field of bioenergy is regulated by the norms of numerous legal acts of different branches of legislation and of different legal force. The criteria for the classification of regulatory acts regulating the field of bioenergy can be the sectoral affiliation of the legislation, the field of biomass energy use, and the type of biomass used. Each type of biomass is characterized by a number of features related to the processes of cultivation, procurement, sale and use. These features require special legal regulation. Such regulation is also required by the specificity inherent in different types of biofuel. Segments of bioenergy that require both adoption of new and amendments to current legislation are primarily those that have the most potential and promising types of biomass for use in Ukraine, namely: cultivation and use of energy plants for energy production; use of biomass of agricultural waste and residues for energy production; use of household waste biomass for energy production. Improvement of national legislation in the field of biomass use for energy production and the use of energy produced from biomass, which will contribute to the further development of the field of bioenergy, is impossible without the implementation of relevant European standards and the clear and consistent strategic course of development of various segments of bioenergy with a corresponding plan of measures.