Проблеми правової природи забезпечувальної уступки права грошової вимоги за договором факторингу

Abstract

Стаття присвячена аналізу відносин сторін за договором факторингу та забезпеченню виконання зобов’язання клієнта перед фактором уступкою права грошової вимоги. В статті проаналізовано зобов’язання клієнта перед фактором з уступки права грошової вимоги за договором факторингу. На підставі дослідження конструкції договору факторингу визначається зміст основного зобов’язання клієнта перед фактором за умовами договору. Аналізується уступка права грошової вимоги в порядку виконання основного та акцесорного зобов’язань клієнта перед фактором. З’ясовуються їх співвідношення. Наводяться підходи науковців до обґрунтування забезпечення виконання зобов’язань за договором факторингу уступкою права грошової вимоги, її значення та доцільність застосування у факторингових відносинах. З’ясовуються особливості та характеристики уступки права грошової вимоги як різновиду забезпечення виконання зобов’язань клієнта перед фактором. Висувається теза про доцільність розмежування уступок прав грошових вимог, які здійснюються в порядку виконання основного та акцесорного зобов’язань. Обґрунтовується доцільність забезпечення виконання зобов’язань клієнта перед фактором реальним, індивідуально визначеним правом грошової вимоги, строк виконання якого настав, оскільки в такому разі створюються гарантії захисту інтересів фактора у разі порушення клієнтом взятих на себе зобов’язань. Вивчається відповідність критеріїв формалізації законодавцем забезпечувальної уступки права грошової вимоги ознакам акцесорного зобов’язання. Досліджується характер зобов’язань, які виникають між фактором та клієнтом під час проведення забезпечувальної уступки права грошової вимоги та її реалізації фактором. На підставі цього наводяться висновки щодо правової природи відносин, які виникають між фактором і клієнтом під час реалізації забезпечувальної уступки права грошової вимоги, яким притаманний посередницький характер, недосконалості забезпечувального механізму виконання зобов’язань за договором уступкою права грошової вимоги.

The article is devoted to the analysis of the relations of the parties under the factoring contract and the ensuring of the client’s obligation fulfillment to the factor by the assignment of monetary receivables. The client’s obligation to the factor on assignment of the monetary receivables under the factoring contract is analyzed in the article. Based on the exploration of the factoring contract construction, the content of the client’s core obligation to the factor under the conditions of the contract is determined. The assignment of monetary receivables. The assignment of monetary receivables in order to fulfill the core obligation and the accessory one of the client to the factor are analyzed. Their ratios are found out. The approaches of scientists to the justification of ensuring the fulfillment obligations under the factoring contract by assigning the right to a monetary claim, its meaning and feasibility of application in factoring relations are given. The peculiarities and characteristics of the monetary receivables, as a type of the client’s obligations to the factor fulfillment ensuring, are clarified. The thesis about the expediency of distinguishing the assignment of monetary receivables in order to fulfill the core obligation and the accessory one is proposed. The expediency of ensuring the fulfillment of the client’s obligations to the factor is substantiated by a real, individually determined monetary receivable, which has fallen due, because in this case, guarantees to protect the factor’s interests in case the client violates his obligations are created. The correspondence of the criteria for the by the legislator’s formalization of the monetary receivable assignment to the features of the accessory obligation is studied. The nature of the obligations that arise between the factor and the client during the security assignment of a monetary receivables is committed and its implementation by the factor are being researched. Upon the aforementioned the conclusions about the nature of relations between the factor and the client during the accessory monetary receivable assignment implementation which has an inherent intermediary character and the imperfection of the ensuring accomplishment of the obligation mechanism under the contract by the assignment of monetary receivable are made.