Інструменти обмеження перетину кордонів за умов європейської міграційної кризи

Abstract

Метою дослідження є аналіз структури, ефективності та суспільно-політичного значення інструментів обмеження перетину кордонів у контексті Європейської міграційної кризи. Встановлено історичні витоки кризових явищ у сфері міграції до країн Європи. Виявлено найпроблемніші аспекти міграційних процесів, що призводять до посилення антиімміграційних настроїв. Систематизовано способи взаємодії із визначеними типами міграції та визначено роль інструментів обмеження перетину кордонів. Визначено спільні та відмінні інструменти, що можуть бути спрямовані на вимушених чи неврегульованих мігрантів. Проаналізовано різні підходи до взаємодії із відповідними типами міграції – від легалізації мігрантів до побудови стін. В той час як легалізація неврегульованих мігрантів та надання статусу біженця (чи аналогічного захисту) призводить до збільшення мотивації наступних хвиль мігрантів, наслідками посилення інституційних обмежень може стати зниження частки санкціонованої державою імміграції та формування складніших способів обходу законодавства у сфері міграції. Визначено, що пропоновані заходи щодо міграції є логічним продовженням ідей, які складають політичні доктрини політичних партій. Партії крайньоправого спектру, які традиційно критично ставляться до міграції, пропонують заходи для її обмеження та активно порушують відповідну проблематику під час виборчих кампаній. Водночас партії лівого та центристського спрямування схильні до більш поміркованих заходів, а в електоральних кампаніях уникають міграційної проблематики. Визначено, що побудова спеціальних стін на кордонах стримує рух мігрантів лише локально, але виконує значно важливішу символічну функцію корисну для політичних сил правого спрямування.

The purpose of the study is to analyze the structure, efficiency and social and political importance of border-crossing instruments in the context of the European migrant crisis. The article identifies the historical origins of crisis phenomena in the field of migration to European countries. The most problematic aspects of migration processes are distinguished, those leading to strengthening anti-immigration moods. The ways of interaction with certain types of migration are systematized, and the role of border restrictions tools is defined. Common and distinct tools that can be targeted at forced or unregulated migrants are described. Different approaches to interaction with the corresponding types of migration from the legalization of migrants to the construction of walls are analyzed. While the legalization of unregulated migrants and the granting of refugee status (or similar protection) leads to an increase in the motivation of the next wave of migrants, the consequences of strengthening institutional constraints may be the reduction of the share of state-authorized immigration and the formation of more complex ways to circumvent migration legislation. The proposed measures on migration are determined to be a logical continuation of ideas that form political doctrines of political parties. The extreme right-wing parties, which are traditionally critical of migration, propose measures to limit it and actively raise relevant issues during election campaigns. At the same time, left and centrist parties tend to be more moderate, and in their electoral campaigns, migratory issues are avoided. It is also demonstrated that construction of specific walls at the borders restrains the movement of migrants only locally, but performs a much more important symbolic function useful for political forces of right direction.