Criminal law approaches to the analysis of crime prevention programs in the USA

Abstract

Наголошено, що в Україні представники всіх видів правоохоронної діяльності на рівні власної компетенції розробляють певні методи та заходи боротьби зі злочинністю. Звичайно, є національні та регіональні програми, але конкретні органи та їхні підрозділи мають значну свободу дій щодо напрямків професійної реалізації. Такий підхід має позитивні моменти та деякі застереження. Керуючись національними програмами, представники конкретної правоохоронної ланки можуть на місцях визначити основні «зони ризику» та контингент громадян, з якими доцільно працювати інтенсивніше. Викликає занепокоєння те, що всі служби та підрозділи мають діяти злагоджено, щоб профілактична робота проводилась планомірно та охоплювала всі верстви населення без прогалин та дублювання заходів. Зазначається, що запровадження грантових програм є потужним чинником повноцінної реалізації профілактичних заходів із запобігання правопорушення. Кожна грантова програма передбачає певний напрямок реалізації заходів, які забезпечать роботу з цільовою авдиторією на основі певного набору методів. Програми щодо роботи з неповнолітніми є зазвичай просвітницькими, такими, що охоплюють населення загалом – правопросвітницька, робота з людьми похилого віку спрямована на ознайомлення із соціальними гарантіями та можливостями, зокрема щодо спадкового права, договорів довічного утримання та ін. З’ясовано, що сьогодні в усіх розвинених країнах світу, зокрема в США, на державному рівні провадиться масштабна робота з профілактичної діяльності. Уповноважені органи розробляють перспективні програми та створюють спеціалізовані підрозділи, які реалізують ці проєкти на практиці. Світова практика протидії злочинності реалізується за допомогою практичного застосування після закріплення у відповідних нормативно-правових актах. Акцентовано увагу на важливості проведення профілактичної роботи з особами, звільненими з місць позбавлення волі, в контексті їх ресоціалізації. Такі особи потребують психологічної та матеріальної підтримки, щоб не вчиняти злочинів через неприйняття їх суспільством, адже багато з них стверджують, що їм легше перебувати в місцях позбавлення волі, ніж в упередженому середовищі, коли це важко влаштуватися на роботу, відновити втрачені соціальні зв’язки тощо.

It was emphasized that in Ukraine, representatives of all types of law enforcement activities develop certain methods and measures to combat crime at the level of their own competence. Of course, there are national and regional programs, but specific bodies and their divisions have considerable freedom of action regarding the direction of professional implementation. This approach has positive points and some caveats. Guided by national programs, representatives of a specific law enforcement branch can determine on the ground the main «risk zones» and the contingent of citizens with whom it is expedient to work more intensively. The point of concern is that all services and units need to act in a coordinated manner so that preventive work is carried out in a planned manner and covers all areas of the population without gaps and duplication of measures. It is noted that the introduction of grant programs is a powerful factor for the full implementation of preventive measures to prevent crime. Each grant program provides for a specific direction of implementation of measures that will ensure work with the target audience based on a certain set of methods. Programs for work with minors are, as a rule, educational, those that cover the population in general – legal education, work with the elderly is aimed at familiarization with social guarantees and opportunities, in particular, with regard to inheritance law, lifetime maintenance contracts, etc. It was found out that today in all developed countries of the world, in particular in the USA, large-scale work on preventive activities is carried out at the state level. The authorized bodies develop perspective programs and create specialized units that implement these projects in practice. World practice on crime prevention is implemented through practical application after being established in the relevant regulatory and legal acts. Attention is focused on the importance of conducting preventive work with persons released from prisons in the context of their resocialization. Such persons need psychological and material support in order not to commit crimes due to the rejection of them by society, because many of them claim that it is easier for them to be in places of deprivation of liberty than in a prejudiced environment, when it is difficult to get a job, to restore lost social connections ties, etc.