Пропагандистський прийом дегуманізації противника: соціо-комунікаційний вимір

Abstract

Мета дослідження – комплексний аналіз впливу пропагандистського прийому дегуманізації ворога на російську аудиторію в умовах російсько-українського протистояння з акцентом на соціо-комунікаційний вимір. Дослідження спрямоване на вивчення характеру фейкових повідомлень у російських телеграм-каналах, їхнього впливу на емоційне, когнітивне та поведінкове сприйняття аудиторії, а також на розробку типології реакцій користувачів. Аналіз результатів дає змогу зрозуміти механізми формування ворожості через дегуманізацію, оцінити рівень залученості аудиторії та запропонувати практичні рекомендації для протидії пропагандистським наративам. Методологія дослідження. Базується на комплексному підході, що становить контент-аналіз фейкових повідомлень у російських телеграм-каналах, когнітивний та емоційний аналіз реакцій аудиторії, а також кількісний аналіз взаємодій (репости, коментарі, лайки). За допомогою контент-аналізу ідентифіковано ключові елементи дегуманізації ворога, такі як маніпулятивна лексика, візуальні матеріали та емоційно насичені наративи. Когнітивний аналіз дав можливість виявити сприйняття користувачами проаналізованих нами фейкових повідомлень, допоміг визначити основні емоції, викликані контентом (гнів, страх, сумніви), тоді як кількісний підхід дав змогу виміряти активність реакцій аудиторії. Цей підхід забезпечив вивчення впливу дегуманізації ЗСУ на російську аудиторію. Результати дослідження. У дослідженні виявлено ключові характеристики фейкових повідомлень, спрямованих на дегуманізацію ворога, зокрема їхню лексичну та візуальну структуру, а також маніпулятивні наративи, що використовуються в російських телеграм-каналах. Було проаналізовано когнітивні реакції аудиторії, що допомогло створити типологію реакцій користувачів, яка містить їхню тональність, рівень залученості та способи взаємодії з контентом. Крім того, дослідження дало змогу оцінити вплив дегуманізаційної пропаганди у формуванні ворожості до ЗСУ та визначити чинники, що сприяють вірусному поширенню таких повідомлень. Отримані результати стали основою для розробки рекомендацій щодо протидії маніпуляціям і підвищення медіаграмотності аудиторії. Новизна статті полягає в комплексному підході до аналізу впливу пропагандистської технології дегуманізації ворога на російську аудиторію у соціо-комунікаційному вимірі. Уперше було досліджено взаємозв’язок між емоційними, когнітивними та поведінковими реакціями аудиторії на фейкові повідомлення у телеграм-каналах, що дало змогу створити типологію реакцій користувачів. Запропоновано критерії аналізу, які охоплюють тональність коментарів, рівень залученості та вірусний потенціал контенту. Новизна також полягає у визначенні ключових механізмів поширення маніпулятивних наративів, зокрема через лексичні та візуальні прийоми дегуманізації, які формують негативні емоції та підсилюють когнітивні упередження. Отримані результати можуть бути використані для розробки нових підходів до протидії інформаційним маніпуляціям і підвищення стійкості суспільства до пропаганди. Практичне значення. Полягає у можливості використання його результатів для розробки ефективних стратегій протидії пропаганді та маніпуляціям у цифровому просторі. Запропонована типологія реакцій аудиторії та критерії аналізу фейкових повідомлень можуть бути застосовані для створення алгоритмів автоматичного виявлення маніпулятивного контенту в соціальних мережах. Результати дослідження також є корисними для медіаосвітніх програм, спрямованих на підвищення рівня критичного мислення та інформаційної грамотності серед користувачів. Крім того, вони можуть бути використані державними та недержавними організаціями для формування комунікаційних стратегій у сфері інформаційної безпеки, зокрема для нейтралізації впливу дегуманізаційних наративів і підвищення довіри до офіційних джерел інформації.

The study explores the impact of the propaganda technique of enemy dehumanization on the Russian audience within the context of the Russia-Ukraine conflict, with a focus on sociocommunicative aspects. The research examines the nature of fake messages spread through Russian Telegram channels, their influence on emotional, cognitive, and behavioral perception, and the classification of user reactions. The analysis helps to understand the mechanisms through which hostility is formed via dehumanization, evaluate audience engagement, and develop strategies to counter propaganda narratives. Methodology. The research employs a comprehensive approach, including content analysis of fake messages, cognitive and emotional analysis of audience reactions, and quantitative assessment of interactions (shares, comments, likes). Content analysis identified key elements of dehumanization, such as manipulative language, visual materials, and emotionally charged narratives. Cognitive analysis revealed audience perception of these messages, highlighting primary emotions such as anger, fear, and doubt, while quantitative methods measured audience engagement. Findings. The study identified core characteristics of dehumanization propaganda, including lexical and visual structures and manipulative narratives used in Russian Telegram channels. The research categorized audience reactions based on their tone, engagement level, and interaction style. It assessed how dehumanization propaganda fosters hostility toward the Ukrainian Armed Forces and the factors contributing to the viral spread of such messages. The results provide a foundation for recommendations on countering manipulative content and improving media literacy. Novelty. This study offers a comprehensive analysis of the impact of enemy dehumanization on the Russian audience from a sociocommunicative perspective. For the first time, it examines the relationship between emotional, cognitive, and behavioral responses to fake messages in Telegram channels, allowing the development of a reaction typology. New criteria for analysis are introduced, including comment tone, engagement level, and content virality. The study also identifies key mechanisms for spreading manipulative narratives through lexical and visual dehumanization techniques that reinforce cognitive biases and evoke negative emotions. Practical Significance. The research findings can be used to develop strategies for countering propaganda and digital manipulation. The proposed typology of audience reactions and fake message analysis criteria can be applied to create automated systems for detecting manipulative content on social media. The results also contribute to media literacy programs aimed at enhancing critical thinking skills. Additionally, they can support government and non-governmental initiatives in shaping information security strategies, combating dehumanization narratives, and fostering trust in credible information sources.